Дослідники визначили оптимальний рівень жиру у чоловічому організмі.

Дослідники з трьох країн виявили, що найпривабливішими вважаються чоловіки з помірним рівнем жиру 13-14%, а не з надмускулистими тілами

Свіже дослідження руйнує поширені стереотипи щодо ідеального чоловічого тіла, які формують кіноіндустрія, реклама та соціальні мережі. Учасники з Китаю, Литви та Великої Британії відзначили, що найбільш привабливими вважають чоловіків із помірним вмістом жиру в організмі — від 13 до 14 відсотків, а не з надмірно мускулистими статурами, як у супергероїв.

Дослідження провела команда під керівництвом Фан Сія з Абердинського університету. Вчені поставили за мету визначити біологічні сигнали, які впливають на сприйняття чоловічої привабливості. Попередні дослідження давали суперечливі результати, особливо щодо індексу маси тіла, який однаково враховує жирову та м'язову масу.

Для дослідження було використано чорно-білі DXA-сканування 15 чоловічих тіл, які мали різний вміст жиру – від дуже худих до осіб з ожирінням (від 5,9% до 37,2% жиру). Зображення були перетворені на сірі силуети з розмитими обличчями, без вказівок на зріст. Оцінку цих силуетів проводили 283 учасники – чоловіки та жінки з трьох різних культурних та географічних регіонів.

Результати показали чітку закономірність: найсильніший сигнал привабливості давав саме відсоток жиру в організмі. Учасники віддавали перевагу тілам, які не були ні надто худими, ні надто повними. "Результати демонструють чітку перевернуту U-подібну форму", -- пишуть автори, де привабливість досягає піку при помірному рівні жиру.

Ця закономірність залишалася стабільною в усіх культурах, що свідчить про загальнолюдську тенденцію, а не культурно-специфічне упередження. Тіла з найвищими оцінками мали індекс маси тіла в діапазоні від 23 до 27, що медичні рекомендації класифікують як "нормальний" або "злегка надмірний".

Співвідношення між шириною плечей та об'ємом талії, що формує V-подібний силует, також впливало на привабливість, хоча й меншою мірою. Найвищим визнаним показником вважали співвідношення 1,57. Проте в Литві та Китаї це значення втрачало свою актуальність після врахування відсотка жирових відкладень. У Великій Британії цей показник зберігав певну прогностичну цінність, хоча вплив жирової складової залишався домінуючим у поясненні варіацій в оцінках привабливості.

Дослідники зазначають, що спостерігачі в основному орієнтуються на ознаки оптимального, здорового рівня жиру, а не на надмірно виражені м'язові риси.

З еволюційної перспективи жирова тканина в організмі надає важливу інформацію про індивіда. Вона віддзеркалює запаси енергії, функціонування імунної системи та гормональний баланс — всі ці фактори можуть суттєво впливати на репродуктивну здатність і загальний стан здоров'я. "Жирова складова має значний вплив на гормональні рівні, зокрема тестостерон і естроген," — підкреслюють дослідники, "які, в свою чергу, відіграють роль у формуванні вторинних статевих ознак".

У сучасних індустріальних суспільствах, особливо на Заході, ідеал чоловічого тіла часто асоціюється з надзвичайно худорлявою та гіпертрофованою мускулатурою. Проте така естетика може не збігатися з тим, що людина еволюційно вважає привабливим. Занадто велика худорлявість може свідчити про брак харчування або гормональні розлади, у той час як надмірна кількість жирової тканини може вказувати на проблеми з метаболізмом.

Помірна кількість жиру сигналізує про здоров'я та витривалість -- якості з очевидними еволюційними перевагами. У жінок подібна закономірність проявляється навколо співвідношення талії до стегон, яке довго вважалося сигналом репродуктивного здоров'я. У чоловіків жировий компонент може відігравати подібну роль.

Проте, незважаючи на те, що 14% жирової маси в організмі вважається "оптимальним" і "здоровим" для молодих чоловіків, більшість представників сильної статі в сучасному індустріальному суспільстві значно віддалені від цієї бажаної норми. У Сполучених Штатах середній відсоток жиру в тілі складає приблизно 40% для жінок і 28% для чоловіків.

Згідно з Американською радою з фізичних вправ, діапазон жиру від 25% до 31% для жінок або від 18% до 24% для чоловіків є типовим для середньостатистичного неспортсмена. Рівень жиру нижче 14% для жінок або 6% для чоловіків може вважатися небезпечно низьким.

Слід врахувати обмеження даного дослідження. Учасники аналізували тілесні форми окремо, без урахування контексту чи особистісних характеристик. У реальному житті привабливість має багато вимірів. Вона може залежати від аромату, інтонації, жестів та життєвого досвіду, а не лише від статури.

Тим не менше, результати дослідження дають цінну альтернативу медійним зображенням ідеальної чоловічої краси. Вони свідчать, що люди біологічно налаштовані віддавати перевагу рисам, які сигналізують про фізичну форму, а не обов'язково тим, які домінують у модних журналах чи фітнес-кампаніях.

Автори підсумовують: "Жінки виявляють чутливість до жирового складника у спосіб, що узгоджується з еволюційними прогнозами". На противагу цьому, вони підкреслюють, що "раніше проведені дослідження демонструють, що чоловіки надають перевагу жінкам, які мають меншу вагу, ніж те, що вважається еволюційно оптимальним".

Висновки дослідження були оприлюднені в журналі "Personality and Individual Differences".