Величезний екран мегаполісу: де кияни насолоджувалися кінематографом до середини 20 століття.

Ці культурні інституції не тільки відзначалися архітектурною оригінальністю, але й витримали випробування революціями, війнами та змінами політичних систем, продовжуючи залишатися значущою складовою культурної спадщини міста.

Кінотеатри Києва -- це не просто місця для перегляду фільмів, а живі свідки історії міста з початку XX століття. Від перших невеликих залів до величних архітектурних споруд радянської доби, вони формували культурний простір та дозвілля киян протягом більше ніж століття.

Історії кожного з цих персонажів відображають різні періоди, які пережив Київ. "Телеграф" зібрав захопливі факти про кінематограф у столиці на початку 20-го століття.

Першопрохідці кінопоказів у Києві

Кінотеатр "Ліра" — один із перших закладів для показу фільмів у Києві. Заснований у 1913 році на вулиці Великій Житомирській, 40, він є найстарішим діючим кінотеатром столиці. Протягом своєї понад столітньої історії заклад змінював назви, зокрема став відомим як "Чапаєв" з 1937 року, і, незважаючи на труднощі, продовжував працювати навіть під час німецької окупації. У 2015 році кінотеатр повернувся до своєї історичної назви "Ліра" і зосередився на демонстрації українських фільмів, а також проводить благодійні кінопокази.

Одним із найдавніших кінотеатрів Києва був "Екран", заснований підприємцем Штейном у 1911 році. Хоча цей заклад не дійшов до наших днів, він залишив помітний слід в історії як один із перших кінотеатрів столиці. Після революційних подій його перейменували на кінотеатр "імені 1 травня", а під час німецької окупації він функціонував під назвою "Експрес". У 1978 році, під час масштабного ремонту, до будівлі додали фоє з кафе, і вона знову отримала назву "Екран". До 2010 року цей кінотеатр залишався єдиним у місті, де ще виготовляли мальовані афіші. Однак влітку 2010 року прокат фільмів було зупинено через пошкодження фундаменту цієї старовинної споруди.

Амбітні ініціативи тридцятих років

У 1930 році в Києві відбулося відкриття першого кінотеатру після революції — "9 Держкіно", який згодом отримав назву "Жовтень". Розташований на вулиці Константинівській, цей заклад був спроектований ленінградським архітектором Ноя Троцьким у стилі конструктивізму. Кінотеатр став важливим культурним осередком, де діяли бібліотека, ігрові зони, а також тир, що знаходився в підземеллі.

Кінотеатр "9 Держкіно" мав вміщати 680 глядачів у своєму головному залі. У закладі функціонувало п’ять фойє, одне з яких слугувало бібліотекою, а в іншому були облаштовані ігрові зони для шахів, шашок та доміно. У підвальному приміщенні знаходився тир. У період з 1934 по 1936 рік кінотеатр зазнав перебудови за проектом архітектора Бабулевича. Під час окупації він працював під назвою "Глорія", а в 1943 році отримав нову назву – "Жовтень". У 1960 році до будівлі додали "малий зал" на 300 місць, тоді як великий зал міг вмістити 841 глядача. 29 жовтня 2014 року кінотеатр постраждав від пожежі, але після реконструкції відкрився знову 18 жовтня 2015 року.

У 1936 році було заплановано створення найбільшого кінотеатру в місті під назвою "Форум", розрахованого на 1200 глядачів, за проектом відомого архітектора Валеріана Рикова. Однак завершити будівництво до початку війни не вдалося. Проект відновив своє життя лише в 1950-х роках, коли архітектори Олексій Тацій і Василь Онащенко втілили його в стилі радянського неокласицизму, доповнивши елементами українського декоративного мистецтва. 23 листопада 1952 року відбулося урочисте відкриття легендарного кінотеатру "Київ".

На другому поверсі розміщувалися дві просторі зали — червона та синя (первісно блакитна), кожна з яких вміщала 525 глядачів. Під час будівництва вперше в Україні була використана спеціальна акустична штукатурка, що забезпечувала високу якість звуку. У 2000 році розпочався перший капітальний ремонт, який завершився відновленням кінопоказів у 2002-2003 роках. Однак з 2019 року кінотеатр залишається закритим через судові розгляди між міською владою та орендарем.

Сучасність київських кінотеатрів

Сьогодні столичні кінотеатри Києва активно розвиваються, представляючи глядачам широкий спектр фільмів — від артхаусних шедеврів до масштабних голлівудських хітів. Кінотеатр "Ліра" продовжує бути втіленням української кінематографічної традиції, показуючи вітчизняні стрічки та сприяючи розвитку національного кіновиробництва.

Київські кінотеатри не тільки зберігають історичну спадщину. Вони продовжують формувати культурний ландшафт міста, роблячи його одним із найважливіших центрів кінематографічного мистецтва в Україні.

Раніше "Телеграф" ділився інформацією про київські ресторани, які в 1950-х роках були популярні серед столичної еліти. Ці заклади перетворилися не лише на місця для прийому їжі, але й на важливі центри культурного життя столиці.