Від Грузії до Києва: у столиці організують велику виставку робіт Темо Свірелі.

Зображення: прес-служба Київської галереї мистецтв.

3 лютого в Національному музеї "Київська картинна галерея" стартує значний виставковий проєкт під назвою "ADAMIANEBI / ЛЮДИ / PEOPLE". Ця виставка присвячена грузинсько-українському митцеві Темо Свірелі, чия художня діяльність була глибоко вражена воєнними трагедіями, примусовими переселеннями та існуванням на перехресті культур.

За словами організаторів, виставка включає 15 творів, виконаних у різні роки. Серед них — картини, створені після грузинсько-російської війни в 1990-х, а також серія "Люди", над якою художник працював напередодні своєї смерті у 2014 році, в період початку повномасштабної агресії Росії проти України.

Свірелі більше 20 років прожив у Києві. Досвід втрати рідного дому та еміграції став основним художнім мотивом його творчості. Його герої - це люди, які переживають історичні кризи, зберігаючи при цьому свою внутрішню гідність, що стало основою впізнаваного стилю митця.

Проєкт охоплює живопис, графіку, колажі, друк та фотоінсталяції. У творах поєднуються абстрактні й фігуративні образи, а серед героїв -- воїни, царі, діти, міфічні істоти та театральні персонажі, що апелюють до колективної памʼяті, міфів і травматичного досвіду ХХ-ХХІ століть.

Особливою подією стане передача одного з творів художника до фондів музею – це буде перша робота Свірелі, яка потрапить до колекції Національного музею "Київська картинна галерея". Цей крок є значущим для закріплення його спадщини в українському музейному контексті.

Згідно з кураторськими думками, слова самого художника є основним ключем до осмислення виставки:

"Моя мета полягала в тому, щоб оживити образ героя, який, переживаючи трансформації, залишався вірним своїй людяності та не відмовлявся від своїх мрій." - Темо Свірелі.

Кураторами виставки виступили Вероніка Щукіна та Олександра Рижова. Проєкт реалізовано за участі Фундації Темо Свірелі. Інформаційний супровід забезпечує Марія Думіна, за SMM та візуальний контент відповідає Олександра Кабакова, дизайн розробила Марія Мороз, технічну реалізацію здійснили Валерій Гниденко та Григорій Вінокур.