"Вінтажні чайні набори привертають увагу з першого погляду," - стверджує колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.

Фарфор Олександра Агафонова вражає своєю здатністю передавати різні настрій та емоції в рамках однієї стилістики, -- зазначає Людмила Карпінська-Романюк. -- Його чайні сервізи 1956 та 1957 років являють собою два абсолютно різні світи: один наповнений яскравим денним світлом, інший – глибокою вечірньою тишею. Червона пара (зображення у заголовку) створює атмосферу свята. Її фон спалахує яскравими кольорами, де золоті завитки нагадують полум’я, сповнене енергією святкового дива. Орнамент тут барвистий, а пелюстки, листя та фантазійні квіти неначе танцюють у ритмі радості. Цей декор випромінює тепло та святкову енергію, тому таку пару хочеться виставити на стіл під час урочистостей. Інший розпис відомий як "бордова тиша". Він створює враження, що після галасливого дня раптом запанувала вечірня тиша. Темний, насичений оксамитовий фон надає цій чайній парі задумливого, інтимного настрою. Таку чашку хочеться тримати в руках у тихій обстановці, коли аромат чаю розкривається в глибині, а розмова переходить у шепіт. Ця чайна пара нагадує фрагмент стародавнього манускрипту, переведеного на фарфор. Глибоке бордове тло відсилає нас до оксамитових вечорів, коли за вікном повільно наступає ніч.

Очарование!

-- Золота гама тут не кричуща -- вона тиха, рівна, як приглушене мерехтіння лампи над столом. У кожному листочку, у кожній пелюстці є відчуття делікатної точності руху пензля митця.

-- Саме ж на Баранівському фарфоровому заводі народилися знамениті чашки з мальвами?

Отже, автором цієї прекрасної роботи є художник-кераміст Іван Величко, чиї витвори були представлені на виставці у Нью-Йорку в 1962 році в рамках експозиції Баранівського фарфорового заводу. Митець з'явився на світ 6 травня 1930 року на Полтавщині, де мальва цвіте біля кожного будинку, поруч із огорожею та колодязем. Ця квітка є невід'ємною частиною української природи, поезії та кольорової палітри. Вона символізує домашнє затишшя, жіночу чутливість і пам'ять про предків. Саме ці риси — щирість, гармонія та спокій — пронизують розписи Івана Величка. Його мальви виглядають так, наче були створені одним легким рухом пензля.

Чашки об'ємом півлітра, що нагадують гігантів, напевно, колись вважалися унікальним презентом?

Отже, вважаю, що вони досі зберігаються у багатьох сімейних сервантах. Подарункова чаша з малюнком мальв, виконаним Іваном Величком, є яскравим прикладом витонченої класики українського порцелянового живопису 1950-1960-х років. У цій роботі майстер вдало поєднав експресію кольору з ніжністю квіткового мотиву, створивши образ, наповнений світлом та внутрішньою гармонією. На глибокому, насиченому червоному фоні розкриваються великі перламутрово-білі квіти, окреслені тонким золотим контуром. Пелюстки плавно переходять у бузково-сірі відтінки, а в центрі мерехтять рожеві мазки, мов живе дихання фарби. Тонкі гілочки, листя та золочені акценти підкреслюють об'ємність і святковість, надаючи композиції елегантного блиску. Кожен мазок художника втілює рух — квіти ніби розкриваються під дихом вітру. У бачення митця квітка є не лише рослиною, а й символом життя, розквіту та радості. Подібні подарункові чашки створювалися для ювілейних серій та виставкових колекцій.

Ознайомтеся також з інформацією: "Мої розписані декоративні тарілки можна знайти у дипломатичних представництвах багатьох країн", -- поділилася художниця Юлія Красна.

Незліченну кількість разів можна захоплюватися цією чудовою красою.

З 1974 по 1984 рік художник очолював творчу лабораторію заводу, виконуючи роль головного художника. У його фарфорових витворах Івана Величка переплітаються два світи — денне світло та нічна загадковість. У "денних" композиціях він сміливо використовує насичені червоні тони та теплі контрасти: білі квіти яскраво виділяються на кольоровому фоні, створюючи атмосферу свята, життєвої сили та щедрості українського дому. Натомість у "нічних" сервізах відкривається інший вимір: глибокий синій колір, м'які переходи тіней, квіти, які, здавалося б, світяться зсередини. Це ліричні, майже медитативні композиції, в яких кожна пелюстка є відображенням тиші. Іван Величко вдало поєднує яскравість дня та спокій ночі, формуючи цілісний художній всесвіт, де фарфор стає виразом внутрішніх станів і почуттів. Один із найзворушливіших його творів — чайний сервіз "Яблуневий цвіт", створений на честь дня народження доньки.

Художник обирає насичений синій оксамитовий відтінок, на якому ніжно розцвітають пелюстки яблуні — світлі, делікатні, майже прозорі, написані з такою ніжністю, наче батько обережно доторкається до колиски, — ділиться своїми думками Людмила Карпінська-Романюк. Біла квітка втілює чистоту, новий початок, перший подих, а тонкі золоті деталі символізують побажання щастя та світла, слугуючи оберегом для долі дитини. Восени 1959 року на 35-му Міжнародному ярмарку в Марселі сервіз Івана Величка став одним із експонатів, що представляли український фарфор. Також хочу ознайомити читачів із чайним набором, оформленим талановитим митцем Юхимом Штівельманом. Цей художник славиться своєю бездоганною графікою та ритмічністю орнаментів, а його роботи є зразком вишуканої естетики.

-- Дуже гарно!

Ось чайний сервіз, виготовлений у Баранівці в 1950-х роках. Він нагадує ніжну мелодію, закутану в фарфор, пронизуючи вечірні миті глибокими відтінками синього та золотого. Темно-сапфіровий фон іскриться, немов безхмарна ніч. Орнамент розкривається, наче сад зірок: кожен листочок, кожна квітка виглядають так, ніби вони виткані зі світла. Цей візерунок живе, вбираючи відблиски, перетворюючи їх на тихий шепіт теплого світла. Тонка ручка чашки нагадує елегантну лінію давнього персня. Її вигин переливається, немов спогад про руки, які колись обіймали її з ніжністю. Цей сервіз — не просто посуд для чаю. Він створений для тих моментів тиші, коли в повітрі панує лише аромат чаю та лагідне мерехтіння світла на гладкій порцеляні. Доторкнувшись до нього, можна відчути плин часу. Вінтажні чайні комплекти захоплюють з першого погляду.

Запрошуємо усіх шанувальників краси порцеляни відвідати перший в Україні Музей фарфорових фігур ShvetsMuseum! У його колекції ви зможете насолодитися вишуканими зразками відомих світових фарфорових мануфактур. Нещодавно в музеї відкрився зал, присвячений українському фарфору, де представлені численні унікальні роботи талановитих вітчизняних майстрів-фарфористів. Ця захоплююча подорож у світ порцеляни обіцяє залишити безліч позитивних вражень і запам’ятатися на все життя!

У попередньому інтерв'ю для "ФАКТів" колекціонерка та дослідниця української порцеляни, письменниця Людмила Карпінська-Романюк поділилася своїми знаннями про зображення калини на вазах і сервізах, виготовлених українськими майстрами фарфору.

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк