Всі фінанси Євробачення, Єрмак на дистанційній роботі та Ющенко в опозиції до Рейгана. Які відео переглянути на YouTube?

Цього тижня багато проєктів так чи інакше торкаються теми минулого, яке виявляється ближчим, ніж ми можемо уявити.

Відкриття зимової Олімпіади в п'ятницю безпосередньо перейшло у нову хвилю інтенсивних обстрілів російськими ракетами, після яких ми в суботу ввечері намагалися відновити моральний стан, спостерігаючи за національним відбором на Євробачення. Так ми й існуємо на межі краси та жаху, знаходячи втіху в тому, що у світі все ж таки більше прекрасного.

Напередодні національного відбору на різних платформах з'явилися інтерв'ю з цьогорічними фаворитами конкурсу. Слава Дьомін, наприклад, поспілкувався в студії з Хаятом та у прямому ефірі з Монокейт, колишньою вокалісткою гурту Го-А Катериною Павленко. Альберт Цукренко в своєму подкасті "СучЦукрМуз" також запросив Хаята, тоді як Марічка Падалко провела бесіду з Лелекою, а Раміна мала зустріч із Джері Хейл.

Усі гості обговорювали одне спільне питання: що спонукало їх вирушити на Євробачення. Серед учасників, які були згадані, лише Лелека була новачком. Ця майбутня переможниця національного відбору, до речі, викликала певне здивування. Як з'ясувалося, менеджери Суспільного запропонували їй подати заявку на участь, оскільки сама вона раніше не думала про таку можливість.

Замість цього, Катерина Павленко та Джері Хейл вже мали можливість виступити на головній сцені музичного конкурсу. Хаят, хоча й не здобував перемогу на національному відборі, намагається пробитися до нього вчетверте.

Вже ніби можна було б і залишити цю опцію позаду, але ніт. Хаят, Монокейт та Джері Хейл знову вирішили випробувати долю.

Найбільш просте пояснення надала Катерина Павленко.

-- Мене цікавить у цьому житті музика. У мене є можливість виступити, зробити класний номер, отримати новий досвід, є можливість знову заявити про себе на міжнародну авдиторію, але вже під іменем Монокейт. Чому б цим не скористатися, тим більше що в мене є класна пісня і я прикольно виступаю, чому б ні? -- відповіла співачка Славі Дьоміну.

Хаят та Джері Хейл, навпаки, говорили не про себе.

-- Для мене це найбільш свідома заявка. Перші дві, ще до війни, були для розвитку, популяризації музики, себе. А минулорічна заявка та зараз повністю у контексті реалій, в яких ми живемо. Хочеться світу, який почав втомлюватись, донести, що ми мембрана, яка стримує всю ту лють та зло, яке може нескінченним водоспадом обрушитися на них. Для мене як музиканта це можливість сказати більше ніж у рамках нашої країни. Це для нас майданчик для дипломатії, -- поділився Хаят із Альбертом Цукренко.

Кожен веде своє життя [на Заході]. Достукатися до людей можна не через розум, а через емоції. Музика є найбільш прямим і простим шляхом до серця, -- зазначила Джері Хейл у Раміни.

Інтерв'ю з Раміною стало помітно унікальним у порівнянні з іншими. Ведуча не лише спілкувалася з нею в студії, а й вирушила в рідне місто Джері Хейл — Васильків, розташоване в Київській області. Співачка провела екскурсію по важливих місцях свого дитинства та юності, показуючи музичну школу, дім культури, кав'ярні, де відбувалися її живі виступи, а також Сільпо, яке стало джерелом натхнення для написання її першого хіта "Охрана, отмєна".

Все виглядало досить жваво і навіть не надто пафосно, незважаючи на великий потенціал такого роду матеріалів. Можливо, це сталося завдяки деталям біографії Джері Хейл, якими вона охоче ділилася. Наприклад, вона згадала, що її батьки протягом багатьох років займалися торгівлею м'ясом і салом на місцевому ринку. Батько купував свиней живцем у селах, а потім різав їх вдома. Іноді співачка не могла записувати пісні, оскільки на фоні лунав вереск тварини. Джері Хейл висловлює велику вдячність своїм батькам за повну моральну і матеріальну підтримку, хоча тепер вона стала веганкою.

Іноді Раміна сама виходила з затишної ванни, коли виникали нові теми для обговорення. Наприклад, вона запитала про нещодавній скандал, пов'язаний з Кажаном і лейблом Джері Хейл, а також про витрати на участь у Євробаченні.

-- Скільки коштує в мене зйомка? Інтерв'ю з мінімальним монтажем десь тисячу доларів, а такі фільми як про Афган -- 20 тисяч доларів. На передову з'їздити -- 100 тисяч гривень. А в тебе? Розповіси мені маршрут, -- вирішила ведуча на своєму прикладі показати гості, що говорити про гроші не страшно.

Співачка з "прямого маршруту" все ж таки обійшла питання, зазначивши, що ціни варіюються. Проте, коли мова зайшла про Євробачення, на яке вона відправилася разом з Альоною Альоною, вона дала чітку відповідь.

-- До 300 тисяч доларів ми витратили. Звісно, залучали бренди, ми б ніколи з цим не впоралися, -- сказала вона.

Цікаво, що Катерина Павленко, навпаки, сказала, що залучати бренди не можна, всю поїздку оплатило Суспільне, а скільки це коштувало, вона не пам'ятає, бо своїх грошей в неї взагалі не було.

Отже, все стає зрозумілим лише через порівняння, якщо говорити зовсім буквально.

Подкаст Цукренка подивилися 5,7 тисяч разів за два дні, Хаята у Слави Дьоміна -- 47 тисяч за чотири дні, а його експрес-інтерв'ю з Монокейт -- 3,3 тисячі за добу. Перемогла Раміна з Джері Хейл -- майже 145 тисяч переглядів за добу.

Попри те, що суспільство активно стежить за національним відбором і його учасниками, інтерес до колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака все ж переважає. Найбільше уваги цього тижня привернуло розслідування "Української правди", яке стосується подальшої долі Єрмака після його несподіваної відставки в листопаді минулого року. Менш ніж за добу відео з інтригуючою назвою "Хрещений батько на удальонці. Як "Українська правда" знайшла Андрія Єрмака" набрало вражаючі 464,5 тисячі переглядів.

Нагадаємо, що колишній керівник Офісу Президента, після свого звільнення, заявив про намір відправитися на фронт, але згодом його сліди загубилися. У зоні бойових дій, чи навіть у територіальному центрі комплектування, його так і не побачили. Незабаром з'явилася інформація, що Андрій Єрмак відновив своє адвокатське посвідчення, що, ймовірно, свідчить про його повернення до юридичної практики. Однак існували й інші версії, зокрема, що екс-чиновник вирішив зайнятися магією.

Розслідування УП виявило, що відставка Єрмака не є настільки очевидним кроком. Попри те, що він залишає свою посаду, його вплив на вищих посадових осіб залишається незмінним, а також він продовжує користуватися державними приміщеннями і, як виявилося після публікації відео, державною охороною.

Наприкінці розслідування трапилося те, що у професійному середовищі називають "журналістською вдачею" -- тобто випадок на користь розслідувачів, що не можна передбачити жодними планами чи підготувати. Як от вимкнений мікрофон під час приватних розмов можновладців. Цього разу це був увімкнений телевізор на місці, що тільки-но покинув екс-керівник ОП. Про значення моменту вже написала наша Антоніна, зауважу лише, що Єрмак любить авантюрні радянські комедії про кримінальних авторитетів. І додам, що без магії, здається, тут точно не обійшлося. Але це ж треба було так допекти вищим силам, що їм довелося спускатися на грішну Землю та хапатися за ТВ-пульт...

"Українська правда", в принципі, ніколи не дає сумувати, але цього тижня справила подвійне враження. Перед розслідуванням про Єрмака я подивилася фільм журналіста УП Романа Кравця про третього президента Віктора Ющенка.

Відео вийшло у межах проєкту УП "Хуіз", що присвячений біографіям шести українських президентів. Це проєкт-довгобуд, адже перша частина про Леоніда Кравчука вийшла ще у 2024 році, а друга про Леоніда Кучму -- у середині 2025-го. Але цілком зрозуміло, чому між серіями такі перерви.

Фільм про Ющенка триває понад три години та ледь не покроково розповідає про шлях майбутнього глави держави до влади та про його перебування на посаді.

"Це найскладніший проект, над яким я працював за останні 12 років у журналістиці. Я витратив майже 8 місяців на його реалізацію," – зазначив автор у коментарях під відео на YouTube.

Здавалося, що труднощі в цій роботі полягали не лише в численних деталях про епоху, зібраних Романом Кравцем, а й у складності характеру головного героя.

"Сьогодні третій президент багатьма сприймається як моральний авторитет. Як гарант, який не просто дбав про історичну спадщину, а задав проєвропейський вектор нашої неньки. Ющенко обожнює молодь, він культова особистість з необмеженим мемним потенціалом для міленіалів. Здавалося б, як ми могли прогавити такого величного лідера? Таки думки поколюють ваші серця рівно до того часу, поки не поговорите з людьми, які безпосередньо мали справу із Віктором Ющенком. Саме з такими людьми ми розмовляли для створення цього відео. Виглядає так, що суспільство знає не справжнього Ющенка, а його медійний образ", -- говорить на початку автор та ведучій.

У своєму фільмі Роман Кравець акцентував увагу не лише на досягненнях третього президента України, але й на його невдачах. Наприклад, він згадав про проект "лікарня майбутнього", який був ініційований першою леді Катериною Ющенко і фінансування якого залучали з усього світу, але так і залишився нереалізованим. Також він торкнувся теми повної реабілітації Віктора Януковича після Помаранчевої революції, підкресливши зраду принципу "бандити мають сидіти у тюрмах". Не обійшов увагою й ймовірну роль Ющенка у передачі знаменитого Межигір'я в приватні руки. Підозра на адресу третього президента у "незаконному заволодінні державним майном за попередньою змовою з групою осіб, включно з колишнім прем'єром Віктором Януковичем" на суму 540 мільйонів гривень, висунута у 2019 році, залишається актуальною і досі.

Фільм, незважаючи на велику кількість деталей, прізвищ, кодів та секретних місць, переглядається на одному диханні. Це не лише історичний відеодовідник про певну епоху, але й політичний трилер, який, що дивує, виконує роль непоганого терапевтичного інструменту. Він демонструє, що сьогодні, навіть під час масштабної війни, ми маємо більше, ніж раніше. Адже російська агресія, зрада частини українських політиків, "стурбованість" Західних країн та інші елементи реальної політики 2000-х років були ретельно приховані, здійснюючи свій руйнівний вплив у тіні. Нині ж усе це стало очевидним, і, відповідно, боротися з видимим простіше, ніж із невидимими загрозами.

Відео Романа Кравця за 9 днів подивилися майже 122 тисячі разів.

Цього тижня канал "Історія без міфів" під керівництвом Владлена Мараєва представив великий біографічний проєкт, присвячений 40-му президенту США Рональду Рейгану. В Україні пам'ять про цього американського політика часто згадують з позитивом, особливо через його рішуче ставлення до Радянського Союзу. Важливо зазначити, що день народження Рейгана припадає на 6 лютого, тому це ідеальний момент, щоб дізнатися більше про автора знаменитого висловлювання "імперія зла".

Проєкт Мараєва не виявився настільки масштабним, як той, що створив Кравець, незважаючи на аналогічну тривалість у 2,5 години. У ньому бракувало експертних коментарів, численних архівних відео та фотоматеріалів, а ведучий читав свій текст з аркуша паперу замість суфлера. Проте, попри це, портрет колишнього президента США вийшов яскравим і багатогранним.

Мабуть, найменш розкритою та найзахопливішою частиною історії є ставлення Рональда Рейгана до України. У січні 1968 року, коли він був губернатором Каліфорнії, Рейган видав указ, який передбачав святкування Дня незалежності України в його штаті, приурочивши це до 50-річчя відновлення незалежності УНР.

У документі йшлося, що "45-мільйонна українська нація є найбільшою неросійською нацією в Європі, яку насильницькі включили до складу СРСР".

Пізніше Рейган став першим президентом США, який офіційно визнав Голодомор в Україні, що відбувався у 1932-1933 роках, і ініціював створення комісії для вивчення його причин та наслідків. Підсумки роботи комісії були опубліковані в 1988 році, і вони підтвердили штучний характер голоду, мільйонні втрати людей та відповідальність сталінського режиму за цей злочин.

Крім того, Рейган активно підтримував український рух і не раз зустрічався з представниками української громади за кордоном.

Хоча Мараєв відверто зазначив, що Рональд Рейган звертав увагу на Україну в основному з метою знайти нові способи тиску на Радянський Союз, це не зменшує значення його внеску для нас.

Протягом доби проєкт отримав 31,5 тисячі переглядів.

На завершення хочу звернути вашу увагу на новий відеоматеріал на каналі журналістки Дарії Гірної, що носить назву "Обличчя незалежності". Цей проєкт присвячено учасникам руху опору в СРСР. Авторка проводить інтерв'ю з дисидентами, представники яких швидко йдуть з життя, зберігаючи таким чином цінні свідчення про історію України другої половини двадцятого століття.

Цього разу Дарка Гірна зустрілася із "шестидесятницею" Маргаритою Довгань. Вона удова скульптора Бориса Довганя, подруга Василя Стуса, добра знайома Павла Тичини та Алли Дудаєвої, удови президента Ічкерії Джохара Дудаєва. І назагал свідка багатьох знакових подій того часу.

Очевидно, героїні випуску було багато чого розповісти. Але чомусь особливо вразили звичайні, побутові спогади з дитинства та юності Маргарити Довгань, які з одного боку свідчать про масштаб ідеологічного терору в СРСР, а з іншого -- що люди навіть у таких умовах знаходили спосіб чинити супротив.

У нашому університеті викладав викладач зарубіжної літератури, який мав особливий підхід до навчання. Багато зарубіжних авторів тоді сприймалися як "вороги" нашої культури. Коли він хотів порадити нам якусь книгу, він спочатку починав з жорсткої критики конкретного автора, часто згадуючи його ім'я. Це означало, що нам варто було записати ці прізвища і знайти їхні твори. Таким чином, він намагався донести до нас важливість їхнього читання, -- поділилася своїми спогадами Маргарита Довгань.

Складно усвідомити, що це сталося лише 60 років тому, але водночас легко уявити, як подібне може статися знову, якщо Росія вдереться сюди.

Протягом шести днів відео переглянули 17 тисяч разів.