Як культурна спадщина Покровська знайшла новий дім у Дніпрі. Покровський історичний музей відновив свою діяльність під час евакуації.

Покровський історичний музей — це унікальний заклад, знайомий кожному мешканцеві Покрова з ранніх років. У його фондах зберігається колекція незвичайних експонатів, більшість з яких володіє значною історичною та культурною цінністю.

Окрема експозиція присвячена українському композитору Миколі Леонтовичу, який на початку двадцятого століття працював учителем співів у залізничному училищі Міністерства народної освіти в пристанційному селищі Гришине (сучасний Покровськ).

Його різдвяна композиція "Щедрик" завоювала популярність у всьому світі та стала важливим елементом культурної дипломатії. Ластівка, згадана в цій щедрівці, прикрашає герб Покровська. Наразі музейні колекції зберігаються в безпечних місцях, а співробітники активно доглядають за ними в різних регіонах України. Директорка Ангеліна Рожкова розповіла про процес евакуації 14 000 експонатів, місцезнаходження головного офісу музею та плани на роботу в нових умовах.

-- Пані Ангеліна, хоча на початку великої війни музей був закритий для відвідувачів, колектив не припиняв своєї діяльності у Покровську. Можете розповісти, що відбувалось у цей період до переїзду?

На даний момент наше головне завдання полягало в охороні музейних експонатів.

Перед остаточним переміщенням ми займалися упаковкою експонатів і, враховуючи ситуацію з безпекою, поступово вивозили їх. Ми також працювали над оцифруванням музейних колекцій, досліджуючи можливості залучення додаткових фінансових ресурсів для цього процесу. Крім того, ми шукали шляхи оцифрування не лише для музейних експонатів, а й для будівлі залізничного училища, де викладав Микола Леонтович.

Одночасно ми працювали над залученням фінансування, щоб підготувати наші експонати до евакуації. Це включало закупівлю пакувального обладнання, матеріалів для упаковки та спеціального паперу для збереження музейних колекцій. Ми потребували значну кількість захисної плівки та різних коробок, що підходять для транспортування крихких предметів. Крім цього, ми документували локальну історію, фіксуючи всі події, що відбувалися в нашій громаді з початку повномасштабного вторгнення. Ми запрошували людей ділитися своїм досвідом, проводили інтерв'ю з тими, хто безпосередньо займався ліквідацією наслідків обстрілів, серед яких були представники поліції та добровольчих формувань. Наша проєктна діяльність продовжувалася без перерви.

Протягом періоду повномасштабного вторгнення музей втілив у життя два своїх проєкти, незважаючи на те, що наша команда розробила значно більше ідей. Ми також заснували громадську організацію, яка має на меті підтримку культурних установ. Один із наших проєктів – це мобільна виставка, яку ми вперше представили в Покровську, а згодом і в інших громадах, що прийняли наших земляків. Ця виставка висвітлювала історії як видатних постатей з Донеччини, так і сучасних мешканців регіону.

Після переїзду людям часто буває складно знайти спільну мову в новому оточенні. Саме тому ми сподівалися, що покровчани, які відвідали виставку в інших містах, зможуть ознайомитися з фотографіями нашого міста, відкритися, поспілкуватися та поділитися історіями про Покровськ з новими громадами.

Яким чином проходила евакуація музею? Які етапи підготовки ви пройшли, і за якими критеріями обирали місце для нового розташування?

-- Якщо говорити саме про переміщення музею, то, мабуть, варто розділити цю історію на декілька частин. Взагалі переміщення музейних предметів розпочалася ще в березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення. Спочатку фіналізували оцифрування облікової документації, а також втілили низку заходів для збереження музейних предметів на місці. А потім, після того, як були підготовлені документи та проведені певні процеси, як того вимагало законодавство, перша черга музейних предметів була переміщена у більш безпечну частину України, в місце, яке було узгоджене з Міністерством культури.

Щира вдячність відділу культури і туризму Покровської міської ради Донецької області, Покровській військовій адміністрації, Центру підтримки мистецтва України (Ukraine Art Aid Center), громадській організації "Музей відкрито на ремонт", Музейному кризовому центру та Штабу збереження спадщини за допомогу у реалізації цих ініціатив.

На цей час понад 14 тисяч музейних експонатів переміщено. Навіть таки габаритні, як гранітні скульптури, половецькі статуї, меблі тощо. Зараз продовжується діяльність щодо перепакування. Все, що передбачено для забезпечення збереження наших музейних предметів.

Щодо переміщення співробітників музею, то це відбулося в рамках загальної евакуації. Працівники музею, як і більшість мешканців нашого міста поїхали до безпечних регіонів. Ми до останнього сподівалися, що цього не відбудеться. Ще в серпні 2024 року встигли реалізувати проєкт безпосередньо у Покровську. Він мав назву "Відкрита платформа для пізнання, спілкування та роздумів на бульварі Козацької слави". Це був грантовий проєкт із залученням міжнародних коштів.

-- Розкажіть про найцікавіші та найцінніші експонати, яких було евакуйовано з Покровська?

Це археологічні знахідки у вигляді кераміки, які свідчать про те, що різні народи, які тисячі років тому перебували на наших територіях, залишали тут свої сліди у вигляді побутових предметів. Серед них можна знайти артефакти катакомбної культури. Також до цих знахідок входять половецькі скульптури, що підтверджує статус нашого регіону як важливого центру половецької цивілізації. І, звісно ж, не можна забувати про предмети, пов'язані з козацькою історією нашого краю, а також про експонати етнографічної колекції.

Найбільш відомий експонат нашої колекції – це сухарниця, яка має меморіальне значення і була власністю композитора Миколи Леонтовича. У її центрі зображена ластівка, що тримає в дзьобі гілочку. Ця ж ластівка стала центральним елементом герба та прапора Покровська, символізуючи місто. Відповідно, вона також присутня в візуальному оформленні культурно-освітнього центру "Покровський КОД", де нині розташований музей у Дніпрі.

Яка команда вас супроводжує під час евакуації?

Дві особи переїхали до Дніпра: я та Валерія Федоренко, яка є завідувачкою сектору науково-освітньої діяльності. Наша головна зберігачка фондів, Олеся Кашивська, наразі перебуває в Кривому Розі. Її основне завдання - це наповнення реєстру Музейного фонду України. Цей проєкт ініційований міністерством, і він передбачає створення спеціальної платформи, яка на сьогодні є пріоритетною у музейному середовищі. Міністерство культури та стратегічних комунікацій ставить перед собою амбіційні цілі щодо оцифрування всіх фондів України. Для цього головні зберігачі музеїв активно працюють над наповненням цього порталу. Моя заступниця Тетяна Костюченко наразі виконує свої обов'язки дистанційно з Полтавської області. Наша команда невелика, але дуже ефективна. Я щиро вдячна долі за можливість працювати в такому чудовому колективі.

Яка ваша теперішня місія, коли музей більше не знаходиться в Покровську? Які у вас плани щодо подальшої діяльності?

Збереження музейних колекцій залишається одним із ключових аспектів нашої діяльності. Ми постійно здійснюємо моніторинг стану предметів, щоб виявити експонати, що потребують термінової реставрації. Для цього оформлюються необхідні документи, які забезпечують передачу музейних артефактів реставраторам, аби зберегти нашу культурну спадщину. Крім того, активно проводиться дослідження в цій сфері.

Напередодні Різдва спостерігається значний інтерес медіа до зв'язку між Покровськом і Миколою Леонтовичем. Це, безумовно, пов'язано з поточними військовими подіями, адже Покровський напрямок є одним із найгарячіших регіонів. Увага світової спільноти нині зосереджена на нашому місті. Тому культурні аспекти нашого життя привертають особливу увагу. Ми отримуємо запити на коментарі та іншу інформацію, яку з радістю надаємо.

Музей продовжує працювати, ми шукаємо ресурси для стійкості та психологічного відновлення покровчан. Це наша основна мета. Маємо можливість проводити виставкову діяльність. Звичайно мова не йде про повноцінне відновлення музейних експозицій, тому що практично всі предмети переміщені та зберігаються у різних місцях. Але є предмети музейного значення. Зараз ми зробили виставку, яку назвали "Врятувати, зберегти, перемогти".

Це речі, які були вивезені з-під обстрілів -- предмети палеонтології, етнографії, фотографії, речі, які пов'язані зі сучасною війною. У новому приміщенні є невеликий фізичний простір, де ми можемо розповісти про артефакти, які врятували, про важливість культури Супер сила українців -- це гнучкість. Тому зараз ми дивимось на короткострокові перспективи та намагаємося їх досягти.