Як у Польщі розробляють стратегію евакуації художніх творів.

Як пише культурна оглядачка Клементина Щука для порталу Onet, для Польщі болюча тема пам'яток культури, втрачених під час Другої світової. Як приклад -- виставка "Варшава звинувачує", організована 1945 року у співпраці з Бюро відбудови столиці з ініціативи Станіслава Лоренца, історика мистецтва, а тоді директора Національного музею у Варшаві. Її метою було показати руйнування, завдані німцями польській культурі, і заохотити поляків відновлювати символи своєї ідентичності. У кількох залах організатори показали знищені картини або їхні залишки, скульптури, меблі, кераміку чи стародавні мистецькі реліквії (зала "Руйнування" і "Єгипетська"). А також документацію, що розповідає про довоєнну діяльність інституції (зала "Документація"), плани реконструкції (зала Бюро відбудови столиці), врятовані об'єкти, зокрема, меблі Королівського замку (зала "Музей" і "Замкова").

LB.UA - для тих, хто здатен аналізувати та міркувати.

Підтримайте нас!

Зображення: цифровий архів Варшавського національного музею. Виставка представляє зразки польського живопису, які були знищені. Автор фото невідомий.

Авторка підкреслює, що Польща відносно пізно вжила заходів для захисту своїх культурних пам'яток. За даними, опублікованими на сайті Департаменту реституції культурних цінностей, у Західній Європі дебати щодо охорони мистецьких творів почалися ще в 1938 році, тоді як у Польщі ці обговорення стартували лише в червні наступного року — менш ніж за три місяці до початку Другої світової війни. Хоча деякі колекції вдалося перевезти вглиб країни або за кордон, багато з них стали жертвами крадіжок або вандалізму. Щороку Польща повертає приблизно 20 втрачених культурних об'єктів.

Пьотр Єнджеровський, прес-секретар Міністерства культури та національної спадщини Польщі, роз'яснив у коментарі для LB.ua процес розробки плану.

"Від початку своєї роботи в міністерстві Ганна Врублевська, міністерка культури і національної спадщини, запроваджує нові стандарти, що стосуються функціонування культурних установ, законодавчих питань, а також доступності та безпеки культури і культурної спадщини. Тому одним з пріоритетів міністерства є розробка процедури евакуації та забезпечення безпеки об'єктів польської культури та спадщини з урахуванням формальних, технічних, логістичних та архівних аспектів. За її підготовку відповідає Департамент безпеки та кризового управління, створений 1 січня 2025 року. Процедура буде впроваджена в усіх закладах культури, які перебувають під управлінням або у співуправлінні Міністерства (загалом близько 160 закладів). Вона також буде доведена до відома всіх підрозділів у країні, включно з органами місцевого самоврядування та приватними установами.

Зображення: Filip Naumienko/REPORTER Ганна Врублевська, міністерка з питань культури та національної спадщини Польщі

У поточній роботі ми спираємося на власний історичний досвід і досвід інших країн. З 2022 року Польща співпрацює з Україною у сфері охорони культурної спадщини України. Міжнародний обмін знаннями дозволяє нам впроваджувати перевірені рішення.

Безпека культурних цінностей та національної ідентичності також була одним з пріоритетів польського головування в Раді Європейського Союзу, оскільки це сфера, особливо вразлива до ворожих дій".

Одним з ключових завдань у цьому процесі є встановлення пріоритетності витворів мистецтва, які підлягають евакуації.

Чи готові польські музеї до таких кризових ситуацій та як вони працюють з Міністерством над створенням цього плану? Моніка Баля, представниця пресслужби Національного музею у Варшаві, зазначає у коментарі для Onet, що "це занепокоєння проявляється в багатьох сферах діяльності установи: від збереження та забезпечення належних умов зберігання творів мистецтва до забезпечення доступності колекцій, їхньої популяризації та наукового освоєння, до підготовки планів евакуації за різними сценаріями". Вона наголошує, що колекції Музею налічують понад 800 тисяч об'єктів. Це картини, гравюри та малюнки, скульптури, мініатюри, монети та медалі, стародруки, плакати, фотографії, текстиль, меблі та зразки художньої майстерності. "У разі надзвичайної ситуації ми можемо не мати матеріально-технічної можливості врятувати всі ці предмети, особливо якщо час на реагування обмежений. Тоді буде необхідний відбір, який базуватиметься на глибоких знаннях кураторів окремих музейних колекцій", -- пояснює Баля.

Фото: facebook/ Bartosz Bajerski / Muzeum Narodowe w Warszawie Відвідувачі Національного музею у Варшаві.

При розробці планів евакуації колекції нашого Музею, ми активно співпрацюємо з експертами та аналізуємо різноманітні можливі сценарії. Пріоритетом для нас є твори, які мають особливе значення, а також ті, що втілюють загальну цінність польської музейної спадщини, володіючи високою історичною, культурною та матеріальною цінністю. При підготовці планів евакуації ми також враховуємо фізичні характеристики предметів мистецтва: їхні технічні особливості, матеріали, розміри, вагу, стан збереження та місце зберігання. Цю діяльність ми вважаємо невід'ємною частиною нашої щоденної роботи. Ми прагнемо бути готовими до різноманітних непередбачуваних ситуацій, навіть у випадку, якщо ймовірність їх виникнення є мінімальною, -- додає Баля.

У коментарі для LB.ua представниця секретаріату дирекції Музею Уршула Раковська зазначила, що "в умовах змінного геополітичного середовища Музей завершує розробку нової, більш детальної інструкції для підготовки своїх колекцій до евакуації, що враховує реальну ситуацію. Усі питання, пов'язані з цими викликами, музей обговорює у тісній співпраці з організатором музею, а саме з міністром, який відповідає за культуру та національну спадщину, також залучаючи експертів у сфері оборони та управління кризами".

Як пояснює для Onet Наталя Анджеєвська, в.о. директора Galeria Studio у Варшаві, відповідно до належної практики культурних установ у Польщі та за кордоном, план евакуації галереї не містить фіксованого переліку конкретних об'єктів, які мають бути врятовані першочергово. Це конфіденційна інформація, необхідна для дотримання принципів безпеки й операційного професіоналізму. Такий підхід зумовлений кількома причинами. По-перше, мінливістю умов надзвичайних ситуацій -- масштаб і характер евакуації залежить від характеру й динаміки надзвичайної ситуації. По-друге, оприлюднення таких списків або їх увічнення може поставити під загрозу безпеку самих колекцій. І по-третє, у разі реальної загрози рішення про евакуацію приймає спеціально призначена кризова команда. Galeria Studio заснована у 1972 році професором Юзефом Шайною як місце поєднання візуального мистецтва, експериментального театру, перформансу, сучасної музики та медіа. З часом було зібрано понад 900-1000 робіт (картини, скульптури, гравюри, інсталяції тощо) польських та іноземних митців. З 2018 року галерея має свою програму консервації, оцифрування й каталогізації колекції, через що експозиція галереї розглядається як музей сучасного мистецтва.

Фото: teatrstudio.pl Echo - світлова інсталяція Кароліни Галатек, Galeria Studio у Варшаві

Національний музей у Кракові, заснований 7 жовтня 1879 року, є найбільшим національним музеєм Польщі, що налічує близько 900 тисяч експонатів. У його структурі налічується 21 відділ та 11 філій, серед яких виділяються Галерея XIX століття в Сукенницях і Бібліотека Чарторийських. Як зазначає речниця музею Ізабела Рак у коментарі для LB.ua, у відповідності до статті 88 Закону від 23 липня 2003 року "Про охорону та захист історичних пам'яток", а також згідно з § 3 та додатком до Розпорядження міністра культури від 25 серпня 2004 року "Про організацію та порядок захисту історичних пам'яток у разі збройних конфліктів та кризових ситуацій", музей розробив план захисту своїх колекцій. "Цей план узгоджується з Відділом охорони культурних пам'яток Малопольського воєводства і затверджується мером Кракова. Він щорічно уточнюється та оновлюється на основі постійного аналізу загроз, щоб забезпечити ефективне реагування на можливі ризики," – пояснила Рак. За її словами, музей також щорічно переглядає список найцінніших колекцій, які підлягають першочерговій евакуації, дбаючи про їхню конфіденційність, цілісність і доступність. "Щодо безпеки музейних ресурсів, доступ до цієї інформації суворо обмежений відповідно до ст. 30а Закону "Про музеї" та Закону "Про захист інформації з обмеженим доступом", оскільки вона є засекреченою. Список колекцій категорії I надається організатору в закритому режимі," – додала вона.

Зображення: mnk.pl Національний музей в Кракові.

Музей еміграції в Гдині був заснований у 2015 році в оновленій будівлі Морського вокзалу, з якої в міжвоєнний період вирушали польські емігранти. Ця модерністська архітектура 1930-х років була адаптована для потреб музею. Постійна експозиція охоплює історію еміграції з XIX століття до сучасності. Колекція музею налічує близько трьох тисяч експонатів, включаючи фотографії, листи, валізи та паспорти. Серед них особливо виділяється валіза матері знаменитого фотографа Кріса Ніденталя. Анна Врублевська, експерт з колекцій музею, зазначила в інтерв'ю LB.ua, що на сьогодні існує лише інструкція з пожежної безпеки, яка регламентує порядок охорони та евакуації експонатів. "Адміністрація музею відповідає за створення та реалізацію внутрішніх планів евакуації, які повинні відповідати національним стандартам. Ці плани мають бути адаптовані до специфіки установи, включаючи кількість персоналу, тип будівлі, потенційні небезпеки та доступність шляхів евакуації. Вже проведені тренування та симуляції евакуації колекцій. Результати показали, що всі найцінніші об'єкти були зібрані в одному місці для забезпечення їх безперешкодної евакуації," - підкреслила Врублевська. Вона висловила сподівання, що цей матеріал, як і інші аналогічні, допоможе команді краще зрозуміти, як інші польські музеї справляються з подібними викликами.

Зображення: slowroad.pl Музей еміграції в Гдині.

Заснований у 1970 році, Гданський музей має свою головну штаб-квартиру в реконструйованій ратуші Головного міста, що була зведена в XIV столітті. Музей включає близько десяти філій, серед яких ратуша, двір Артуса, дім Упхагена, Музей бурштину, Музей пошти, вартівня на Вестерплятте, Музей науки в Оливі та кузня. Його колекція налічує приблизно 40 тисяч експонатів, що охоплюють період від середньовіччя до XX століття. Анджей Гершевський, представник музею, зазначає, що Гданськ має досвід евакуації культурних пам’яток під час 1943-1945 років завдяки зусиллям групи Кельбеля, а також Якоба Дойрера, який діяв у самому місті. "Ми враховуємо всі аспекти цього процесу, зокрема документацію та евакуацію / безпеку. Однак, слід зазначити, що провести евакуацію в такому обсязі і в такі терміни, як це було 80 років тому (майже за два роки), сьогодні неможливо," - зазначає він.

Зображення: Музей Гданська. В експозиції музею в Гданську.

Гершевський також констатує: "Майбутня війна, якщо нам доведеться її пережити, буде за своєю суттю екстремальним сценарієм і не схожою на все, що ми знали. Це буде війна, яку продовжує вести держава, але в більшому масштабі вона матиме технічний вимір і більше не обмежуватиметься тим, що відбувається на землі, на воді, у воді та в повітрі. У цьому ми не маємо жодних сумнівів. Чи готові ми до цього, будуть судити майбутні покоління. Нашим завданням буде зробити все можливе згідно з планом. Аби тільки був час і можливість відреагувати. І цим останнім реченням я показую вам, що в нашій компанії ми враховуємо різні сценарії, варіюємо їх на основі аналізу навколишнього середовища -- близького і далекого. І ми усвідомлюємо, що в цій системі є і будуть речі, які ми не можемо контролювати".

Українська культурна спадщина: зберегти, а не втратити.