Яким був палац у Радехові, зведений шотландською родиною Мірів?

Радехів не може похвалитися туристичним статусом, але місто все ж дещо зберегло з архітектури минулих століть. Там досі стоїть красивий сецесійний народний дім Левинського з майоліковою плиткою, вілли XIX-XX ст, а від колишнього маєтку залишилась лише оранжерея, де вирощували помаранчі. Він належав родині шотланського походження Мірів. ZAXID.NET розповідає про історію і памʼятки Радехова.

Це місто на півночі Львівщини існує щонайменше з 1472 року як поселення Белзького князівства. Згодом Радехів належав шляхтичам Лящам. У XVIII столітті він став власністю графів шотландського походження Мірів (Мієрів), які збудували для себе палац, а для місцевого населення добилися статусу міста. Радехів здебільшого жив з торгівлі, що давала поштовх до розвитку.

Як зазначають історики, генерал-майор Вільгельм Мієр брав участь у Північній війні та інших військових кампаніях, за що досяг звання генерал-майора і здобув шляхетські привілеї. Пізніше він став орендарем соляних шахт у Велічці. У Варшаві досі можна знайти Міровські військові казарми, які тепер слугують ринковими залами, а також житловий комплекс Мірів. Його син Юзеф у 1775 році отримав титул графа та збудував класицистичний палац і костел у Радехові.

Протягом століть маєток опинився в руках графа Станіслава Бадені, який пов'язав свою долю з родиною Мір через шлюбний союз. Його брат Казимир володів палацом у Буську і обіймав посаду намісника австрійського цісаря в Галичині. Станіслав також виконував обов'язки національного маршала Галичини. Він ініціював реконструкцію палацу, обложивши його розкішним парком. Крім того, він фінансував будівництво залізничної лінії Львів - Стоянів.

Огляд центральної площі Радехова з палацом (знімок з подорожі старим кордоном)

На історичному зображенні можна побачити, що перед початком Першої світової війни палац у Радехові складався з трьох корпусів. У головному корпусі розташовувалася велика зала, їдальня, салон, кабінет, а також кімнати для гостей. Стіни були оформлені дерев'яними панелями та шпалерами. Біля палацу знаходилися стайні для коней, возівня та фільварок.

Палац у Радехові (зображення 1914 року)

У своїй статті "Палац Бадені у Радехові" Уляна Жупник згадує про капличку, що існувала в цій будівлі, посилаючись на польського історика Тадеуша Кукіза. Пізніше одне з крил палацу було передано гімназії, а значну бібліотеку - Науковому католицькому інституту в Кракові.

У парку було створено клумби, висаджено ряди каштанів і липову алею, в центрі якої розташовувалася скляна оранжерея. Цю оранжерею, яку граф Бадені привіз з Відня, називали помаранчарнею, де, ймовірно, вирощували цитрусові рослини. Палац, на жаль, був зруйнований під час бомбардувань у Другій світовій війні, а його руїни згодом розібрали радянські війська. На цьому місці згодом звели райком. Сьогодні від палацу залишилася лише частина стіни та металевий каркас оранжереї.

Залишки оранжереї при палаці Радехова (фото ZAXID.NET)

Костел Св. Анни XVIII ст. також втрачений, як і палац. Радянська влада передала храм військовим, 1972 року його підірвали і збудували поліклініку.

Втрачений костел Радехова

Деревʼяну греко-католицьку церкву св. Миколая у Радехові збудували 1918 року на місці старої, що згоріла від блискавки. Під час ремонту кілька років тому майстри знайшли у схованці на піддашші три півметрові деревʼяні скульптури та посудину для причастя. Як припускають краєзнавці, вони могли бути з костелу. У 1990-х поруч збудували нову муровану церкву з такою ж назвою.

Деревʼяна церква Миколая у Радехові (фото з Вікіпедії)

Два храми Святого Миколая в Радехові (зображення ZAXID.NET)

Ще одна історична релігійна споруда Радехова XVIII століття — це синагога. Сьогодні від неї, на жаль, збереглися лише голі стіни без жодного оздоблення. У свій час радянська влада перетворила цю святиню на склад, а тепер будівлю володіє приватна особа. У 1941 році в місті мешкало понад дві тисячі євреїв, які збиралися на молитви в кількох синагогах.

Архітектура XX століття також викликає великий інтерес. Народний дім, який сьогодні функціонує як бібліотека, був зведений компанією львівського архітектора Івана Левинського. Його урочисте відкриття відбулося в 1912 році, і з тих пір тут розташувалася бібліотека. Будівля міської ради колись слугувала віллою єврейського лікаря. А школа мистецтв займає приміщення, яке раніше належало польському "Соколові". Краєзнавчий музей знаходиться в затишній дерев'яній віллі, виконаній у народному стилі.

Будинок культури Левинського (зображення ZAXID.NET)

Радехівська міська рада (зображення Мyshtetl)

Для ілюстрації вигляду втрачених історичних споруд Радехова, Михайло Тимрук втілив їх у 13 мініатюрах. Про це повідомляє видання "Район. Шептицький".

У Радехові з'явилися на світ такі видатні особистості, як письменники Теодор Микитин і Осип Турянський, композитор Ігор Білозір, а також дисидент Левко Лукʼяненко, який активно працював у цьому місті.