Їх розшукують по всій Україні: які звичайні предмети з минулого можуть стати дорогоцінними та цінними.

Довіртеся перевіреному джерелу - підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!

Сьогодні на ринку антикваріату спостерігається зростання інтересу до радянських брошок зі скла та кришталю. Особливо популярні також старовинні фотоапарати, як тих часів, так і пізніші моделі. Шанувальники колекціонування активно шукають автоматичні, кнопкові телефони та навіть перші мобільники. Годинники також користуються попитом — наручні, кишенькові, настільні та настінні, які вже не виготовляються. Не менш цікаві й обгортки старих турецьких жуйок з персонажами мультфільмів, які ще зовсім недавно були в моді серед дітей...

З теоретичної точки зору, будь-який старий предмет, навіть той, що зараз здається вам незначним або непотрібним, з часом може стати цінним раритетом. Тому не слід поспішати з його викиданням. Цю думку висловив у анонімному інтерв'ю для "Телеграфу" антикварний експерт Ігор.

Шварценеггер колекціонує ковбойські черевики, тоді як наші прокурори накопичують доларові банкноти.

-- В усьому світі люди щось колекціонують, -- каже Ігор. -- Сільвестр Сталлоне, який вважається одним з найвідоміших і найвпливовіших колекціонерів у світі, збирає рідкісні люксові годинники. Елтон Джон, скажімо, володіє однією з найбільших колекцій окулярів, яка налічує, за даними деяких джерел, приблизно 250 000 унікальних екземплярів. Арнольд Шварценеггер спеціалізується на автомобілях марки "Хаммер" (Hummer) і ковбойських чоботях. Мадонна збирає сучасний живопис. Французький винороб Мішель Понт -- найбільший колекціонер літаків. Його колекція, яку він розмістив на території біля одного із замків, налічує 110 повітряних суден. Ну а наші прокурори "маринують" пачки доларів у сейфах...

Ігор зосереджений переважно на інтер'єрних предметах, таких як антикварні ікони, живописні твори, бронзові фігурки, керамічні вироби та інші унікальні артефакти.

На запитання про дивовижні предмети, які потрапили до його рук, він згадує, як його друзі у ранніх 2000-х за 200 доларів придбали старий будинок з солом'яним дахом на Дніпропетровщині для дачі. Коли вони почали демонтувати дах, на горищі натрапили на два Євангелія XVIII століття, обгорнуті в розкішні срібні обкладинки, а також кілька ікон, виготовлених з латуні та срібла. Друзі вирішили дізнатися більше про місцеву історію і виявили, що колись неподалік стояла церква. Ймовірно, попередні власники приховали ці церковні артефакти, намагаючись врятувати їх від "совєтів", але врешті-решт забули про них. А згодом їх самих не стало.

— Я придбав цей оклад у знайомих за ціну, що суттєво перевищувала вартість будинку, — усміхається чоловік.

Конфлікт трансформує ринок антикварних предметів в Україні.

Зараз антикварам стало справді складно виявити щось дійсно цінне, — продовжує він. — Ситуація на ринку кардинально змінилась через війну. Чимало звичайних покупців виїхали, натомість з'явились численні кримінальні елементи, які займаються торгівлею вкраденими речами. Я знав багатьох колекціонерів з Донецька, які залишили все позаду, рятуючись від "русского міра" ще у 2014 році. Люди в поспіху залишали свої статки під охороною або ховали їх деінде. І що з того? Охорона скористалась ситуацією, залишені квартири і будинки згоріли, а сховища потрапили під контроль окупантів. Церкви та музеї також зазнали пограбувань або були знищені. Під час облоги Маріуполя російська авіабомба зруйнувала будівлю Художнього музею імені Куїнджі. Після цього багато музейних експонатів з'явилось у Росії. А скільки історичних цінностей було вивезено з Херсону! Коли окупанти тікали з міста у жовтні 22-го, вони демонтували та забрали з собою, зокрема, погруддя Олександра Суворова, монумент адміралу Федору Ушакову, а згодом і пам'ятник Григорію Потьомкіну разом із його останками з Катерининського собору...

В цілому, конфлікт завдав величезної шкоди безцінним раритетам. Наприклад, на книжковому ринку "Петрівка" ("Почайна") у Києві, який нещодавно був знищений в результаті потужного ракетного обстрілу, знаходилось чимало антикварних крамниць.

Звідки у простого люду раритети

Який час в історії був найвдалішим для колекціонерів?

На зорі дев'яностих років країна переживала важкі часи. Це був період, коли багато людей стикалися з глибоким фінансовим кризисом. У пошуках хоч якихось коштів вони почали приносити на ринки та в антикварні крамниці сімейні скарби: ювелірні вироби, елітний посуд, живописні полотна, ікони, царські монети... І часто, навіть не усвідомлюючи справжньої вартості цих предметів, віддавали їх за безцінь, намагаючись хоч трохи поліпшити своє матеріальне становище.

Звідки ж вони беруться у звичайних людей?

Деяким людям дісталися речі, які пережили царські часи, революцію 1917 року, Голодомор та Другу світову війну. Всі ці соціальні потрясіння не лише спричиняли руйнування, але й змінювали власників предметів, що мають значну історичну та культурну цінність. Революції, війни та економічні кризи порушують звичний ритм життя: багато хто змушений залишати своє майно, накопичене роками, та забирати лише те, що вміщується в валізи. Відомо, що експропрійовані у заможних людей маєтки і розкішні будинки часто заселяли представники робітничо-селянського класу, які не мали уявлення про справжню цінність залишених у них побутових предметів та елементів інтер'єру.

-- А чи не знайшлося якогось скарбу...?

Отже, оскільки скрині з родинними скарбами не можна просто так витягти, їх ховали з надією, що колись зможуть повернутися та відшукати. Проте багатьом це так і не судилося. В результаті з'являлися нові власники, які ставали сучасними новоявленими багатіями.

Цікаво, що на ринку ще можна знайти залишки предметів з Кочубеївської садиби. Цей графський, а згодом князівський рід володів Диканькою на Полтавщині з кінця XVII століття. Величний двоповерховий палац, разом з багатьма цінними речами, був пограбований і спалений більшовиками та місцевими селянами, що були підбурені ними, у січні 1919 року. З роками жителі селища почали розбирати стіни, і до сьогодні в Диканьці можна побачити будинки, зведені на фундаментах, виготовлених з тієї ж цегли.

Відомо, що під час Другої світової війни нацистські загарбники знищили більшість експонатів великих музеїв Києва, Дніпропетровська, Харкова, Львова, Полтави та інших міст. На жаль, не всі музеї змогли відновити свої колекції, і значна частина музейних артефактів так і не була повернена протягом усього післявоєнного періоду. Вони, ймовірно, втрачені назавжди. Серед втрачених предметів – картини, ікони, скульптури, меблі, кераміка та інші цінності.

Чому відомі бренди спалювали нерозпроданий товар

Коли відбувся сплеск інтересу до антикварних речей?

У період 2007-2008 років спостерігався значний зріст цін на всі товари, що було пов'язано з активним банківським кредитуванням на вигідних умовах для громадян. Люди прагнули здійснювати покупки та витрачати свої кошти. У когось були великі заощадження, у когось – менші. Деякі не могли дозволити собі придбати роботи Айвазовського, тому вибирали картини українських художників, таких як Сергій Шишко чи Павло Горобець. Їхні невеликі твори вартували всього кілька тисяч доларів, тоді як роботи Айвазовського досягали 3 мільйонів. Різні групи колекціонерів купували їхні картини на аукціонах або в приватних продажах.

Кажуть, радянські килими знову набирають популярності?

Ця тема не зовсім моя, але мені відомо, що колекційні старовинні персидські килими завжди були і залишаються на вагу золота. Сучасні зразки також мають високу цінність. Найдорожчі ручні шовкові килими можуть коштувати мільйони доларів. Їхня виготовлення займає щонайменше три роки, адже в одному квадратному метрі міститься сотні тисяч стібків. Особливо цінуються також килими, створені на замовлення в Ірані, Іраку, Узбекистані та Таджикистані.

Втім, радянські та вінтажні килими знову повернулися в моду як стильний і свідомий акцент в інтер'єрі.

-- Чому зараз швидко дорожчають вінтажний одяг та меблі 60 -- 80-х років?

Оскільки той стиль був досить привабливим. І справді, в ті часи існували чудові та високоякісні вироби.

Що впливає на вартість цих товарів? Чи визначається вона тільки якістю, віком продукції, або ж також репутацією бренду?

Все починається з обмеженої кількості. Чим менше випускається продукції, тим вищою стає її вартість. Сумки від Луї Віттон, Шанель або Діор завжди зберігають свою цінність, адже вони є унікальними. Це не підробки з Китаю. Цікаво, що ще кілька років тому престижні бренди, які формують свою репутацію на недоступності, високих цінах та ексклюзивності, якщо не розпродавали товар за сезон, просто знищували його, щоб оригінали не потрапили до рук перепродавців чи на ринки підробок. Проте з 2020 року така практика стала незаконною.

Фальсифікують усе: від антикварних монет до золотих злитків банківського зразка.

-- Та ж не кожен може дозволити собі оригінал. Тому люди купують доступні їм підробки. На вашу думку, китайці добре справляються з цим?

Фарфор, як відзначено в історії, вперше з'явився в Європі завдяки Китаю. Коли європейські майстри освоїли його виробництво, китайський фарфор стрімко подорожчав, адже він вважався еталоном якості. Сьогодні його залишилось зовсім небагато.

У Китаї, як і в минулі століття, продовжують активно наслідувати інші бренди, намагаючись отримати з цього прибуток. Тут, як і в інших країнах, існують як престижні, так і бюджетні виробництва, що впливає на якість бронзових та фарфорових виробів. Наприклад, китайці адаптували "Мерседес Гелендваген" та кілька інших популярних автомобільних марок, давши їм нові назви. Багато антикварних предметів також підлягають копіюванню. Ці репліки часто виглядають дуже схоже на оригінали, що подобається багатьом і дозволяє їм виглядати модно. Однак іноді можна побачити жінку з сумкою з логотипом "Луї Віттон" та гумовими шльопанцями на ногах — виглядає це, м'яко кажучи, дещо кумедно.

Чи здатні ви миттєво розпізнати справжній виріб від його копії?

Коли я лише починав знайомитися з антикваріатом, я регулярно відвідував художні галереї, щоб насолодитися живописом. Я провів безліч бесід із фахівцями, художниками та реставраторами. У результаті, я добре навчився розрізняти якість творів. Наразі ж новачки в світі антикваріату часто звертаються за оцінкою знайдених предметів до онлайн-спільнот.

А підробок дуже багато. Вони були й будуть. Фальсифікують усе: від антикварних монет до золотих злитків банківського зразка..

Які унікальні предмети викликають у вас захоплення чи про що ви колись мріяли?

-- На жаль, мені ніколи не доводилось володіти картинами перших імен у живопису -- Айвазовського, Рєпіна, Сєрова, Левітана тощо. Лише дещо приносили на відновлення, що я передавав художниці-реставраторці, з якою давно працюю.

-- Чи довго ви тримаєте якусь цінну річ у себе в очікуванні, що вона виросте в ціні?

-- Буває, деякі виростають у ціні, а деякі падають. Свого часу я продавав живопис й ікони, здавалось, дорого, а пізніше вони ще більше здорожчали. Тут не вгадаєш.

Чи були моменти, коли вам не вдавалося впоратися з певними завданнями?

Останнім часом я вирішив утриматися від покупки статуеток Будди. Хоча вони і мають свою значимість, як тільки такі предмети з'являлися в моїй колекції, продажі всіх інших товарів раптово припинялися.

А що ж ви тоді вчиняли?

Відверто кажучи, реалізував їх за смішну ціну. І разом з тим йшли неприємності та біди.