Її життя обірвалося на восьмий день після народження сина: якою є занедбана могила однієї з найвизначніших співачок в історії України.

На Байковому кладовищі у Києві спочиває одна з найвидатніших українських оперних співачок ХХ століття - Оксана Петрусенко. Її голос свого часу називали символом України, а на концерти артистки було майже неможливо дістати квитки. Однак сьогодні місце поховання легендарної співачки майже забуте.

Блогер Владислав Тимошенко продемонстрував, як виглядає могила Петрусенка сьогодні. Декілька десятиліть тому на це місце часто навідувалися родичі, друзі, колеги по професії та багато прихильників.

Сьогодні ж біля пам'ятника панує тиша. Навіть у святкові дні біля могили майже нікого немає. Лише кілька старих лампадок та вицвілих штучних квітів нагадують про те, що колись там бували люди.

Саме надгробне спорудження вражає своєю величністю. Пам'ятник виготовлений з темного каменю, на якому розташований білий мармуровий барельєф, що зображує співачку. Скульптурний портрет втілює молоде обличчя з ніжними рисами, а під бюстом розгортається декоративна гірлянда з мармурових квітів. Проте навколо могили можна помітити старі кущі та огорожі інших поховань.

Надгробна плита з лабрадориту та мармуру була виготовлена у 1949 році. Її розробили скульптори Макар Вронський та Олексій Олійник у співпраці з архітектором Миколою Іванченком.

Однак на пам'ятнику допущено дві дивні помилки. По-перше, співачку названо народною артисткою СРСР, хоча насправді вона мала звання народної артистки УРСР. По-друге, неправильно вказано рік народження - 1901 замість 1900.

Оксана Петрусенко народилася 18 лютого 1900 року в Балаклії на Харківщині в бідній родині. Її справжнє ім'я - Ксенія Бородавкіна.

Дитячі роки були сповнені труднощів: батько пішов з життя через туберкульоз, а мати ледь справлялася з утриманням родини. Майбутня зірка виступала в церковному хорі, працювала на заводі та в порту, але ніколи не втрачала своєї мрії про сцену.

Справжню популярність співачці здобула роль Наталки в опері Миколи Лисенка "Наталка Полтавка". Її виконання вважалося зразковим, а голос характеризували як "сріблястий".

У 1934 році вона стала солісткою Київського театру опери та балету і швидко перетворилася на справжню зірку. Квитки на концерти розкуповували миттєво, а записи її співу звучали по радіо по всьому Радянському Союзу.

Після шести років кар'єри в оперному мистецтві, 15 липня 1940 року, всього через вісім днів після появи на світ другого сина, співачка пішла з життя. Вона була всього лише 40-річною.

Офіційно причиною смерті назвали тромб, який зупинив серце. Проте існує й інша версія: нібито артистку могли отруїти через ревнощі. За чутками, замовницею могла бути дружина маршала Семена Тимошенка.

Похорон Петрусенко у 1940 році запам'ятався як одна з найбільших церемоній прощання в Києві. За свідченнями очевидців, тисячі людей зібралися, щоб вшанувати пам'ять співачки, а шлях до кладовища був усіяний квітами.

Після втрати матері, сини зіткнулися з багатьма труднощами у своєму житті.

Старший син Володимир під час Другої світової війни потрапив в евакуацію в Іркутськ, Росія, де, на жаль, помер у 1944 році від туберкульозу та голоду. Молодший син, Олександр, зміг вижити завдяки доброті незнайомки, яка фактично стала для нього матір'ю.

Незважаючи на складне дитинство, він досяг успіху в науці, ставши біологом і успішно захистивши свою дисертацію. У 1998 році його поховали поряд із матір'ю на Байковому цвинтарі.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що дружина Юрія Феліпенка відвідала його могилу, виявивши глибоку пошану до пам'яті героя з трепетним жестом. З приходом весни вона вирушила, щоб прибрати територію поховання та вшанувати пам'ять загиблого воїна.