Йосип Тимченко: особистість, що відкрила світ кіно ще до Люм'єрів, але не досягла статусу легенди.

Чому так сталося і як Україна втратила статус батьківщини кінематографа, розповідає РБК-Україна.

Йосип Тимченко з'явився на світ у 1854 році. Він здійснював свою професійну діяльність в Одесі, місті, яке наприкінці 19 століття стало центром активного розвитку науки, промислових галузей та прикладних технологій.

Протягом свого життя Тимченко здобув популярність, прежде всього, як талановитий механік і новатор, що працював спільно з науковцями та розробляв високоточні технічні пристрої.

Йосип Тимченко не мав наміру змінювати хід історії і вже точно не мріяв стати відомою особистістю. Він був самоуком-механіком, для якого сам процес роботи механізмів мав особливе значення.

Він не мав формальної інженерної освіти - всі свої знання він отримав завдяки практичному досвіду, експериментам та щоденній діяльності у майстернях. Серед колег його поважали за його точність та винахідливість, але поза межами професійного середовища його ім'я залишалося майже невідомим.

В кінці 1800-х років Одеса вирізнялася як одне з найактивніших міст у своєму регіоні. Життя порту, глобальні зв’язки та новітні технології формували середовище, сповнене готовності до новаторських ідей.

Саме тут Тимченко працював і створював свої механізми, сприймаючи нові ідеї як частину повсякденності, а не як історичний шанс.

Коли Тимченко представив пристрій для відображення рухомих картинок, його сприйняли як захопливу технічну інновацію. Демонстрації проходили на очах публіки, проте не викликали значного ажіотажу.

Для самого творця це була лише одна з численних робочих ідей. Він не оформив патент на свій пристрій і не мав наміру просувати його поза межами наукової та інженерної спільноти.

Відсутність патенту і комерційного продовження стала вирішальною. Поки в Європі технологію швидко оформили юридично і перетворили на індустрію, одеський винахід залишився локальним. Історія зафіксувала тих, хто масштабував ідею, а не тих, хто вперше її реалізував технічно.

Життя Йосипа Тимченка пройшло без значних потрясінь. Він залишався механіком, займався розробкою різних пристроїв, співпрацював із науковцями й уникав конфліктів з владою. Помер у 1924 році, здебільшого залишившись відомим лише у своїй професійній спільноті, а не серед широкої аудиторії.

У часи Радянського Союзу ім'я Тимченка згадувалося з обережністю. Воно з'являлося в довідниках та спеціалізованих публікаціях, проте без підкреслення його видатності.

Радянська історіографія не ставила під сумнів загальноприйняті міжнародні трактування, внаслідок чого фігура одеського механіка залишалася в тіні.

Інтерес до Йосипа Тимченка зріс наприкінці 20 - на початку 21 століття, коли дослідники почали уважніше працювати з архівами та ранньою історією техніки.

Його ім'я знову стало предметом обговорення в наукових статтях - не як сенсаційна новина, а як значущий елемент у загальному контексті еволюції кінематографа.