Враховуючи трагічний досвід України, Польща розробляє великий план для евакуації художніх цінностей.

На зображенні: викрадена з Херсонського художнього музею картина Саліхітдіна Айтбаєва "Молоді казахи".

Польські чиновники розробляють стратегію для евакуації художніх цінностей у разі можливого російського вторгнення. Цю інформацію озвучила міністр культури Польщі Ханна Врубльовська в бесіді з Financial Times.

Згідно з заявою міністерки, польські музеї більше не здатні функціонувати, спираючись лише на "теоретичні уявлення про безпеку". Тому Міністерство культури Польщі веде діалоги з урядами інших країн щодо можливості зберігання творів мистецтва з приблизно 160 національних культурних установ.

Безпосередньо за розробку плану відповідає колишній заступник начальника Служби військової контррозвідки Польщі полковник Мачей Матисяк. "Нам потрібен був хтось, хто працював в армії, в обороні, але також розбирався в управлінні кризами", - пояснила міністерка.

Евакуаційний процес повинен охоплювати не лише живописні твори та скульптури, але також важливі книги та музичні інструменти. Відповідно до прогнозів Врублівської, завершення плану очікується до кінця 2025 року.

Питання евакуації обговорювалося і під час неформальної зустрічі міністрів культури країн ЄС. В результаті цієї зустрічі польським музеям було доручено визначити об'єкти, які потребують "термінової евакуації", оскільки, як підкреслив міністр, "неможливо евакуювати все".

Як повідомлялося, глава Бюро національної безпеки Польщі Даріуш Луковський підтвердив готовність країни захищатись від збройної агресії Росії та розповів про плани щодо оборони.

Нагадуємо, що війна Росії в Україні забирає не лише життя громадян, але й завдає шкоди культурній спадщині країни. Вибухи знищують музеї, бібліотеки, храми, університети та театри.

Окрім розграбування скарбів українського народу, російські загарбники також викрадають їх. Вони активно вивозять із захоплених територій цінності, що належать Україні. Привласнення культурної спадщини українців – це давня тактика, яку використовує Росія. Хоча країна-агресор не може цього визнати, її "велична культура" завжди базувалася на мародерстві.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну більше тисячі об'єктів культурної спадщини отримали пошкодження або були знищені.

Варто підкреслити, що до 2022 року не було ефективного механізму для превентивної евакуації культурних цінностей. Директори музеїв могли лише скласти списки експонатів, але держава не забезпечувала жодної реальної допомоги — не надавала ані пакувальних матеріалів, ані технічного обладнання, ані транспортних засобів.

Російські сили вивезли більше 2 000 предметів з музеїв Маріуполя, серед яких роботи Архипа Куїнджі та Айвазовського, здебільшого передавши їх до "нових музеїв" у Донецьку.

З Херсона та його околиць було вивезено тисячі картин — близько 15 000 мистецьких творів з Художнього музею потрапили до Симферополя.

Понад 30 музеїв постраждали під час бойових дій, зазнавши як ушкоджень, так і повного знищення. Найбільшої шкоди зазнав Маріуполь, зокрема Маріупольський краєзнавчий музей, де втрати сягнули до 95%. Значні руйнування також відбулися в культурних установах Херсонської області.

Згідно з висловлюваннями колишніх міністрів культури та фахівців, процес евакуації розпочався занадто запізно — "ми очікували на вказівки до самого кінця", що призвело до значних втрат. Отже, можна стверджувати, що державні органи не впоралися з евакуацією культурних надбань.

Росія здійснює процес "легалізації" вкрадених культурних цінностей: у Криму, Донбасі та Таганрозі відкриваються "клоновані" українські музеї, в яких експонати переписуються на нові "законні" власники під виглядом "евакуації".

Така практика кваліфікується міжнародними органами як культурний геноцид і потенційно є воєнним злочином.