Загинув в жахливому вогняному лиху. Стали відомі деталі раптової кончини Ореста Сліпака, брата відомого оперного артиста Василя Сліпака.

У бельгійському місті Антверпен сталася трагічна подія – Орест Сліпак, старший брат знаменитого оперного співака та Героя України Василя Сліпака, який загинув у 2016 році, захищаючи Донбас від російських агресорів, пішов з життя. Його життя обірвалося внаслідок пожежі в орендованій квартирі за межами України.

У інтерв'ю OBOZ.UA найближчий друг покійного Андрій Шоленінов поділився деталями цієї жахливої трагедії. Товариш Ореста розповів про події, які призвели до втрати.

"Він був неймовірною особистістю, наповненою пристрастю до життя. Усі ми його дуже цінували, - згадує Андрій. - Ми разом орендували квартиру з жовтня позаминулого року. У той жахливий день я не був у місті, поїхав до Парижа на два дні. Вирушив 11 лютого о п’ятій вечора, а він залишився вдома. Пізніше ми спілкувалися, ввечері обмінювалися повідомленнями. Наступного дня, 12 лютого, отримав повідомлення від поліції нідерландською мовою, якою володію лише на початковому рівні. Зміг розібрати тільки нашу адресу та слово "поліція". Це сталося о шостій ранку."

Андрій розповів, що намагався зателефонувати Оресту, але той не відповідав. Тож він звернувся до спільного знайомого з проханням навідатися до їхньої квартири. "Він швидко зателефонував мені назад: квартира згоріла до тла. Також він додав, що приміщення опечатане правоохоронцями. За його словами, одне з вікон забите дошками, оскільки вигоріло повністю. Я навіть не міг уявити, що з Орестом могло статися щось погане. Потім друг знову зателефонував: він поспілкувався з сусідкою. Вона повідомила, що поліція намагалася врятувати когось, але, на жаль, це не вдалося..."

"Згодом на бельгійських ресурсах почали з'являтися новини - фотографії нашого дому, швидкі поліцейські автомобілі, знімки інтер'єру квартири, - згадує Андрій. - Але я ще деякий час не міг знайти жодної офіційної інформації про Ореста. Я не хотів вірити в погане: він мав надзвичайно міцне здоров'я і безліч планів. Всього за день до цього він довго спілкувався з колегами про нову роботу і мав намір продовжувати кар'єру у фармацевтичній галузі."

"Я звернувся до поліції, але вони сказали, що не можуть надати інформацію телефоном, і порадили завітати до відділення, - ділиться спогадами Андрій. - Увечері я знову зателефонував правоохоронцям з Франції. Вони підтвердили, що я проживаю за тією ж адресою, що й Орест, і лише тоді повідомили, що він загинув. Ореста знайшли у ліжку; спроби його врятувати виявилися безрезультатними, адже вогонь поширився настільки швидко, що це було неможливо. Він пішов з життя уві сні."

"Наступного дня я прилетів до Бельгії, - розповідає Андрій Шоленінов. - Відчинили квартиру, я побачив, у якому все стані - помешкання в чорному чаді. Наразі невідомо, чому сталася пожежа - ще немає висновку поліції. Ми припускаємо, що це може бути незагашена цигарка, однак у тому куті помешкання були і проводи, і подовжувач - можливо, перегоріла електропроводка. Ще такий момент: у нашій квартирі не працювала пожежна сигналізація. Коли заїхали, хазяїн сказав, що полагодить, однак цього не сталося. Мені хтось навіть казав: "Як таке могло статися, сигналізація дуже гучно реагує?" Мовляв, її встановлення - це обов'язково в Європі. У мене зараз перед очима картинка: ми заїхали, помітили, що сигналізація відімкнена (її основа була прикріплена до стелі, а сама вона - у шафі). Хазяїн каже: "Ми полагодимо". Ми жили в тій квартирі понад півтора року, але нічого не змінилося. Це звучить дуже трагічно, але насправді я впевнений, що якби вона працювала, Орест би прокинувся".

"Так сталося, що напередодні трагедії до нашої квартири доставили пакунки з архівом Василя, і я досі не зміг знайти нічого з цього, - говорить Андрій. - Зараз ми намагаємося з'ясувати, чи зберігся архів, адже він був на жорстких дисках. Є сподівання, що Орест зберіг усе це на Google Диску, але я не можу бути впевненим. Щось там точно є, але чи містить це ту ж інформацію - невідомо".

За інформацією OBOZ.UA з надійних джерел, мама Ореста, яка вже тривалий час проживає в Італії, наразі знаходиться у Львові. Родичі не поспішали повідомити їй про трагічні події, бажаючи поділитися цією страшною новиною, коли поряд будуть близькі. Вони зробили це вже у Львові, в тісному сімейному колі. Пізніше вона зізналася, що відчувала тривогу. Орест і його мама спілкувалися щодня, особливо після загибелі Василя на фронті та смерті її чоловіка, батька хлопців, який помер від коронавірусу. Коли зв'язок з Орестом на деякий час перервався, родичі вигадали версію, нібито він поїхав в Україну. Мовляв, приїжджайте сюди і ви...

"Вчора ми провели Ореста в українській церкві, а кремацію заплановано на п'ятницю, - розповідає Андрій Шоленінов. - Потім відбудеться прощання, на яке збереться безліч людей, що знали Ореста тут, у Європі. Згодом його проведуть в останню путь на батьківщині, в Україні."

Орест Сліпак займає посаду виконавчого директора Міжнародної некомерційної благодійної організації "Фундація Василя Сліпака". Після втрати молодшого брата він доклав значних зусиль для увічнення його пам'яті, реалізуючи різноманітні проєкти та організовуючи вокальні конкурси на честь брата.

Василь Сліпак — всесвітньо відомий український оперний артист, який здобув популярність як соліст Паризької національної опери. Він також був волонтером і активним учасником Революції Гідності, а згодом брав участь у бойових діях на сході України. Його позивний був "Міф". На жаль, він загинув у бою, ставши жертвою снайперської кулі. Василь отримав орден "За мужність" 1 ступеня та був удостоєний звання Героя України. Він став першим добровольцем в історії країни, який посмертно отримав Золоту Зірку Героя. Ім'я Василя Сліпака увічнено в назві великої зали Національної музичної академії України імені Чайковського, а також Українського культурно-інформаційного центру в Парижі, де артист прожив багато років.

В Україні зняли документальний фільм "Міф" (режисери - Леонід Кантер та Іван Ясній). А напередодні 46-го дня народження Василя Сліпака у Києві, де є сквер його імені, презентували ще один присвячений йому документальний фільм "Арія, перервана кулею".

В минулому році OBOZ.UA отримав можливість поспілкуватися з Орестом, братом Героя України Василя Сліпака. Він поділився невідомими аспектами життя співака і воїна, що став символом для всієї України. Орест розповів про творчі успіхи Василя, його життя в Парижі, а також про останні роки, які були сповнені викликів і досягнень.