Замок, вежа для страти та пʼятиповерховий млин: найзначніші архітектурні об'єкти міста-героя Старокостянтинова.

Президент України надав Старокостянтинову, що в Хмельницькій області, почесне звання "Місто-герой України". За часів Радянського Союзу, через розташування військової бази зі стратегічним аеродромом, це місто не завжди було відображене на картах. У рамках поточної війни, лише в цьому році Старокостянтинів зазнав майже 30 ракетних атак і близько 300 обстрілів дронів з боку російських військ. Окрім свого військового значення, місто славиться давньою та багатою історією, а також цінними архітектурними пам'ятками. У розділі "Краєзнавство" ZAXID.NET пропонує детальніше ознайомитися з ними.

Старокостянтинів знаходиться на території Хмельницької області, проте з етнографічної точки зору він належить до Волині. Місто отримало свою назву на честь князів Острозьких, які були відомим шляхетним родом і магнатами, що володіли численними населеними пунктами. Перше документальне згадування про Старокостянтинів датується 1561 роком, коли князь Василь-Костянтин Острозький заснував його на місці, де зливаються річки Случ та Ікопоть. Проте археологічні дослідження свідчать про те, що поселення на цій території існувало задовго до цього. У XII столітті тут розташовувалося літописне місто Кобудь. Біля старовинного замку та монастиря вчені знайшли артефакти та залишки стін, що належать до періоду давньоруської історії.

Замок XIX століття (ілюстрація з Вікіпедії)

Втративши контроль над своїм родовим володінням у Острозі, князь Острозький розпочав пошуки нової резиденції, яка відповідала б його високому статусу. Він зупинив свій вибір на селі Колищенці, за яке заплатив суму, що в 120 разів перевищувала вартість звичайного села. Таким чином, князь не просто придбав село, а фактично місто — хоч і зруйноване та занедбане, проте з багатою і давньою історією. Цікаво, що він купив його двічі, і в обох випадках за надмірну ціну. Потреба в власній резиденції спонукала князя до активізації будівництва нового міста, що стало основою для заснування Старокостянтинова у 1561 році, як зазначається на сайті міської ради.

Цікава деталь: спочатку місто отримало назву Костянтинів. Проте в 1632 році в сучасному Летичівському районі виникло нове місто під назвою Новокостянтинів, внаслідок чого маєток Острозького став відомий як Старо-Костянтинів.

Замок розташований на злитті двох рік (фото ZAXID.NET)

Сотні років тому, приблизно за десятиліття, на цьому місці існувало князівське укріплення з фортецею, що була обгороджена ровом і валом, а також розташованою церквою та іншими елементами міської інфраструктури того періоду. У 1572 році Старокостянтинів відвідав видатний першодрукар Іван Федорович. У той же час Северин Наливайко отримав звання сотника надвірного війська Острозького в Старокостянтинові.

У 1599 році біля Троїцької церкви заснували навчальний заклад, який у офіційних документах отримав назву "академія". У його стінах функціонував колектив, що займався переписуванням рукописів.

У XVI та XVII століттях, навколо укріпленої фортеці з потужними мурами та охоронними вежами, місто стало важливим торговим осередком, конкуруючи з такими містами, як Луцьк, Львів та Кременець.

Захисна стіна замку (зображення ZAXID.NET)

У Старокостянтинові проживали представники численних релігійних конфесій. У місті функціонувало пʼять православних храмів, аріанська молитовня, католицькі костели, домініканський монастир, а також синагога для єврейської громади.

Місто неодноразово ставало ареною військових конфліктів. Під час визвольної боротьби козаків, після успішної Пилявецької битви 1648 року, Богдан Хмельницький уклав у Старокостянтинові угоду, в якій поляки визнавали свою поразку. Саме в цьому місці на козацькій раді було ухвалено рішення продовжити війну та направити війська до Львова.

У XVII столітті Старокостянтинів став важливим осередком гайдамацького руху. Повстанці неодноразово брали місто під контроль, вчиняючи помсту проти представників шляхти. Під час наполеонівських війн, коли Франція ворогувала з Росією, у 1825 році в Старокостянтинові був розкритий гурток декабристів, які планували приєднатися до повстання Чернігівського полку.

У листопаді 1919 року, під час визвольних змагань XX століття, Симон Петлюра разом із військовими формуваннями зупинився в Старокостянтинові. З цього стратегічного пункту він координував військові операції в так званому "трикутнику смерті". Саме тут відбувалися запеклі бої між Українською Галицькою Армією та більшовиками, а також між Українською Народною Республікою та "білими" військами.

Симон Петлюра та Євген Коновалець складають присягу січових стрільців у Старокостянтинові, 1919 рік (зображення з Вікіпедії)

Того ж часу в оселі Чацкіса на Олександрійській вулиці було організовано видавничий відділ Пресової кватири Січових стрільців, а також редакцію газети "Стрілецька думка", якою керував хорунжий Степан Рудик.

Замок Острозьких, збудований у XVI столітті, являє собою величну фортецю з п'ятьма вежами, що majestically підноситься на пагорбі над річкою. Оточений глибокими ровами, земляними валами та міцними мурами з бійницями, він слугував не лише оборонною спорудою, а й комфортним житлом. Внутрішні приміщення включали як житлові кімнати, так і різноманітні господарські та оборонні об'єкти: цейхгауз, стайні, комори, а також каплицю. Дослідники виявили на стінах замку портрети князів Василя Костянтина та його сина Олександра. Один з живописних фрагментів ілюструє трагічну смерть Олександра Острозького, що сталася у 1603 році.

Унікальною рисою архітектури Старокостянтинівського замку є те, що князівський палац, церква та оборонна вежа з'єднані в єдину конструкцію. Відокремлено розташована вʼїзна брама, яка колись слугувала для спуску підйомного мосту через рів.

Ані турки, ані татари не могли взяти твердиню. Це зробили козаки під час визвольної війни. Богдан Хмельницький особисто був у старокостянтинівській фортеці. Перебувала тут також залога Петра Дорошенка.

Церква, палац і вежа зʼєднані разом (фото ZAXID.NET)

Комуністичний режим знищив цю пам'ятку, перетворивши її на місце розташування урядових установ. Сьогодні її поступово відновлюють. На набережній поруч із замком з боку річки на гостей дивляться міфічні створіння, виготовлені художником Миколою Мазуром з металевих відходів.

Скульптура Нептуна на набережній біля замку (фото ZAXID.NET)

Костел, що колись слугував домініканським монастирем, нині самотньо височіє в формі масивної 30-метрової прямокутної вежі-донжона. З XVII століття він розташовувався на околицях міста, виконуючи функції сторожової фортеці. Монахи цього монастиря займалися освітою, заснували братство та забезпечували догляд за шпиталем. У XIX столітті влада передала костел російській православній церкві, однак згодом тут оселилася поліція, а в приміщеннях монастиря відкрили в'язницю. Будівлю переобладнали під російський собор, знищивши всі попередні декоративні елементи.

Домініканський монастир у Старокостянтинові у XIX ст і після перебудови РПЦ (ілюстрації з Вікіпедії)

Рештки священної споруди в XX столітті були перетворені на катівню НКВС, а згодом і на гестапо. У колишньому костелі відбувалися розстріли українських підпільників та мирних жителів. У післявоєнний період весь комплекс був переданий міліцейському відділу, який облаштував у храмі тир, а на першому поверсі вежі - більярдну кімнату. На залишках вежі досі можна побачити сліди від куль. Чи це були постріли, спрямовані на українців, чи просто тренування стрільців - сьогодні вже не відомо. Остаточно знищив монастир УПЦ МП, який отримав цей об'єкт у 2000-х роках.

Костел, що нагадує римський. У серці Старокостянтинова розташований бароковий костел Святого Івана Хрестителя, зведений у XVIII столітті за проектом архітектора Паоло Фонтана для монахів-капуцинів. Його архітектура була натхненна римським храмом Санта-Марія-делла-Кончеціоне. При монастирі капуцини заснували шпиталь та притулок для сиріт. Після приходу радянської влади святиню перетворили на будинок культури. Сьогодні римо-католики знову мають можливість молитися в цьому храмі.

Костел Івана Хрестителя в Старокостянтинові (фото ZAXID.NET)

Пʼятиповерховий млин. Іншою захоплюючою архітектурною памʼяткою промислового характеру є млин, зведений на початку XX століття. Ця пʼятиповерхова споруда розташована біля річки і колись належала цукровому магнату Дубасову. Його дружина стала останньою власницею Старокостянтинівського замку.

Млин у Старокостянтинові (фото з Вікіпедії)

Раніше ZAXID.NET ділився інформацією про цікаві місця в Кам'янець-Подільському та його околицях, а також про те, як провести приємний вікенд у цьому регіоні.