"Не можна замовити справжній шедевр. Однак, створений на замовлення витвір мистецтва має потенціал стати шедевром", -- художниця Олена Жернова.

- До зимової теми у своїй творчості я зверталась неодноразово, -- розповідає Олена Жернова. -- Ось чайна пара -- блюдце із чашкою "Зимовий сад". У декорі -- гілки калини під снігом: сіро-брунатне листя і залишки ягід, яких вже торкнувся мороз. В центрі блюдця сніжинка як "мандала". У цій композиції застосовано двошаровий розпис, перламутрові розводи відтворюють морозні узори, а по них йде рельєфний силует гілок калини.

Величие!

- А ось декоративна тарілка "Синички". Спочатку вона мала назву "Птаство небесне". Ця тарілка є парою до роботи "Лілії польові". Це обереги для дому. Пара тарілок, об'єднаних в єдину композицію, є диптихом.

Середина тарелі "Синички" має вигляд орнаментальної розетки: хтось побачить в ній "мандалу", хтось -- сніжинку, та насправді розетка в колі -- це символ нескінченості, досконалості, непорушності... У оздобленні блюда з польовими ліліями -- слова Ісуса з Нагірної проповіді: "Подивіться на польові лілії, як вони ростуть..." Польові лілії є метафорою, що відкриває одну з важливих життєвих істин. У своїй знаменитій проповіді Ісус Христос говорить про польові квіти як приклад Божої турботи про свої творіння, адже Бог дарує квітам такі вишукані вбрання, що "й Соломон у всій славі своїй не одягався так". Таким чином Ісус доносить думку, що люди повинні довіритися Богу й дбати перш за все про духовне. У цій же проповіді Ісус також говорить: "Погляньте на птахів небесних: не сіють, не жнуть, не збирають у комори, а Отець ваш небесний годує їх". Цю цитату я відтворила на тарілці з синичками.

Яка ж історія виникнення цього диптиху?

Знаєте, одного разу знаменитий англійський автор Оскар Уайльд зауважив, що банкіри під час вечері люблять обговорювати мистецтво, тоді як митці на тих же прийомах говорять про вартість фарб. Тож моя історія створення диптиху виявилася досить звичайною. Я вирішила продати дві тарілки, які прикрашали мою оселю, і спочатку планувала знайти щось, щоб заповнити звільнене місце. Але потім зрозуміла, що хочу створити щось для себе, адже не можна постійно працювати лише на продаж. У цей момент мені на думку прийшло Євангельське висловлювання про птахів небесних і польові лілії. Лілії я писала влітку, а згодом вирішила, що до цієї тарілки варто додати ще одну частину. Проте я ніяк не могла уявити, яким же буде моє птаство. Влітку мені здавалося, що це будуть екзотичні пташки, але з приходом зими на бортику тарілки немов самі з’явилися жовтогруді синички...

Чи зустрічали ви у своїй творчій діяльності якісь чудеса?

- Результат проявляється лише після остаточного випалу, тому піч і вогонь -- мої співавтори, котрі ставлять крапку в дійстві. А коли минає час, скажімо, років п'ять, інколи навіть не можу пояснити, як це було зроблено... Знаєте, мені ніколи не спадало на думку очікувати дива від моєї роботи, адже мистецтво є безперервним експериментом. Колись давно я думала, що от спочатку спробую, а якщо вийде, тоді зроблю начисто... Тепер зрозуміла: у мистецтві ми йдемо не дорогою, навіть не стежкою, а щоразу намагаємося ту стежку проторити. І ніяких гарантій немає. Диво для мене -- коли зустрічаєш людину, котра стає тобі ангелом, але ти це розумієш лише багато часу потому, коли навіть сказати "спасибі" вже буває неможливо. Люди зустрічаються -- і від їхнього спілкування відбувається диво -- подія, твір, дійство... До речі, створення мною робіт на зимову тематику розпочалося зі знайомства у 2004 році з геніальною скульпторкою Фелею Фальчук, яка звернулася до мене з пропозицією розписати її статуетки. Це були дві фігурки із зображенням дівчат у історичному українському вбранні, що несуть коромисла з повними відрами води. Одна була в літньому вбранні, а друга -- у зимовому. Скульптура Фелії Фальчук насичена деталями. Декорування такого предмету вимагало такого ж деталізованого розпису. Так народилися наші з Фелею Яківною "Галя" і "Оксана".

- Особливістю співпраці з Фелею Фальчук було те, що "зимові" теми ми завжди втілювали взимку, а "літні" -- влітку, -- продовжує Олена Жернова. - Це був для мене важливий урок від майстрині, вірної своєму талантові: якщо хочеш відтворити дух часу, дослухайся до нього, роби зимове -- коли зима, а літнє -- влітку, тоді ти в резонансі з природою і світом, тоді ти є його продовженням і частиною... Тоді образи виходять живі, наповнені життям, животворною енергією, яку автор отримує від природи. Тоді намальований сніг буде "пахнути снігом", а колір зимового неба буде "звучати тишею".

Як ви вважаєте, що таке талант?

На мою думку, мистецький твір може вважатися шедевром завдяки ряду характеристик, але найважливішою з них є змістова складова. Це прояв авторської думки, яка відкриває глибокі аспекти нашої людської природи. Краса втрачає статус мети та перетворюється на засіб — носій вищих ідей та значень. Шедеври — це такі мистецькі твори, які на певному етапі перестають бути виключно досягненням їхніх авторів; вони стають спільним надбанням людства, що сприяє його культурному розвитку. Замовити шедевр неможливо, але твір, створений на замовлення, може стати шедевром, як це сталося з "Давидом" Мікеланджело.

-- Над чим зараз працюєте?

Сьогодні я беру участь у проєкті Одеського музею сучасного мистецтва, який досліджує як історію, так і сучасність нашого міста. Як відомо, майстри порцеляни зазвичай не діляться деталями свого процесу, поки він триває, і я також дотримуюсь цієї традиції. Все, що можу повідомити, - це те, що вперше в житті я працюю над темою, яка мені надзвичайно близька – абстрактним живописом, і це відбувається на фарфорі...

Раніше "ФАКТИ" розмістили інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк, в якому вона розповіла про уявлення щедрого Санта-Клауса, що має свої корені в постаті святого Миколая.

Зображення з колекції Олени Жернової.