Заросла дикими травами та покрилася іржею: блогер відновив занедбану могилу самогубця-шістдесятника Тютюнника, вразивши всіх її новим виглядом.

Могила українського автора-шістдесятника Григора Тютюнника на Байковому кладовищі в Києві протягом тривалого часу залишалася незайманою. Поховання було обросле бур'янами, які настільки щільно закривали пам'ятник, що ім'я письменника стало невидимим.

Огорожа виглядала заіржавілою, а камінна могильна таблиця була брудною та майже непомітною. Процес відновлення блогер Владислав Тимошенко показав у відео на своєму YouTube-каналі.

Чоловік витягнув бур'яни, прибрав плиту та освіжив фарбуванням ім'я і прізвище автора. Огорожа була пофарбована в чорний колір, на могилі з'явилися свіжі квіти та хвоя, нова лампадка і портрет Григора Тютюнника.

Поряд з ним спочивають його дружина Людмила Тютюнник та син Михайло, які обидва пішли з життя в 2015 році. Інший син мешкає в США, через що могила тривалий час залишалася без належного догляду. Минулого року до її прибирання приєдналися співробітники одного з видавництв у Києві.

Григір Михайлович Тютюнник (1931-1980) був видатним українським автором, прозаїком, перекладачем і викладачем, який належав до найзначніших представників шістдесятників. Він також був братом відомого письменника Григорія Тютюнника.

Його перша публікація – російськомовна новела "В сумерки", що вийшла у 1961 році. Проте згодом автор перейшов на українську мову у своїх творах. З 1966 року він є членом Спілки письменників України.

У 1980 році Тютюнник був нагороджений премією імені Лесі Українки за свої твори "Климко", який входить до шкільної програми, та "Вогник далеко в степу". Посмертно, у 1989 році, йому була присуджена Державна премія України імені Тараса Шевченка за видання двотомного зібрання його творів.

Доля цього автора була насичена численними труднощами. Його юність пройшла на фоні Голодомору та воєнних лих. Батька репресували, і він загинув у Сибіру. У всього 11 років Григір змушений був пішки подорожувати з Донбасу до Полтавщини, рятуючись від голоду та злиднів. Цей важкий досвід пізніше знайшов своє відображення у його автобіографічній повісті "Климко".

Попри талант і любов читачів, радянська влада неодноразово цькувала Тютюнника: його твори жорстко критикували, обмежували друк, а деякі рукописи так і не побачили світу за життя автора. У ніч із 5 на 6 березня 1980 року він наклав на себе руки у віці 48 років.

Сьогодні в музеях, бібліотеках та на літературних вечорах вшановують пам'ять Григора Тютюнника. Його ім'я прикрашає назви багатьох бібліотек і шкіл, а на будівлях, де він жив, встановлено меморіальні знаки. На Байковому кладовищі над його похованням височіє бюст, створений скульптором В. Луцака та архітектором Я. Ковбасою.

Раніше OBOZ.UA писав, що на могильному памʼятнику легендарної Ніни Матвієнко помітили грубу помилку. Ця неточність виглядала недбало.