"Життя молодого чоловіка" Роберта Маккаммона: фентезі, переплетене з дійсністю.

Зображення: babai.co.ua Роберт Маккаммон з твором "Історія хлопчика"

"Життя хлопця" - це творчий експеримент Маккаммона. Відомий передусім як майстер горору, у цьому романі автор звернувся до глибоко особистої, але водночас універсальної теми -- дорослішання, і створив оповідь із ностальгійним, проте тривожним настроєм, пронизану любов'ю до рідної йому Алабами й атмосферою сонного американського Півдня. Ця історія повертає до часів, коли велосипед мав душу й волю, найдорожчі скарби лежали у власноруч оздобленій коробці, а найкращим другом був песик. До періоду, коли батько здавався наймудрішим і найхоробрішим, а дорослі -- водночас загадковими й трохи лякаючими. Коли маленьке містечко -- це цілий світ, сповнений пригод.

Спочатку Маккаммон занурився у створення детективної історії про загадкове вбивство в затопленому місті. Проте, після написання приблизно двохсот сторінок, він зрозумів, що сюжет позбавлений тієї енергії, яка надає літературі справжню силу. Тоді він вирішив зосередитися на розповіді, яка давно визрівала в його свідомості: про хлопчика з маленького південного містечка, який мріє стати письменником, та про події, що впливають на його шлях. У передмові до роману Маккаммон зазначав, що процес написання був надзвичайно органічним; здавалося, книга сама себе створює, а його роль полягала лише в тому, щоб "легенько коригувати курс", направляючи сюжет у потрібне русло.

Проте видавці поставилися до рукопису з обережністю. Вони наполягали на видаленні всіх елементів, що стосуються тем дорослішання та магії, і рекомендували зосередитися на детективній сюжетній лінії та елементах жаху, яких очікували його читачі. Видавці хвилювалися, що твір можуть сприйняти як автобіографічний, а не художній, і це, на їхню думку, могло б викликати незручність у публіки. Однак Маккаммон не зважився відмовитися від свого задуму, не погодився переписувати роман і навіть був готовий розірвати контракт. І в цьому рішенні він не помилився.

Події роману розгортаються 1964 року у вигаданому містечку Зефір, штат Алабама. Сонні вулички, знайомі обличчя, щоденні звички -- усе створює враження ідилії, де, здається, не може статися нічого лихого. Та дуже скоро стає зрозуміло, що це лише видимість.

Изображение: yakaboo.ua

Оповідь іде від імені дорослого письменника Корі Маккенсона, який повертається у спогадах до дитинства. Дванадцятирічний Корі разом із батьком, що працює молочником, стає свідком трагічного випадку: автомобіль вилітає з лісу, злітає з дороги й тоне в озері. Батько пірнає в крижану воду й знаходить у салоні тіло задушеного дротом чоловіка, прикутого наручниками до керма. А Корі, залишившись на березі, помічає в лісі темну постать у капелюсі, яка мовчки стежить за ними. Згодом на тому місці він знаходить лише зелене перо -- натяк на присутність вбивці, який, ймовірно, живе серед них. Це може бути хтось із тих, хто вітається із ним в церкві або на вулиці, -- звичайний мешканець Зефіра.

Цей моторошний епізод запускає сюжетну лінію, однак роман не зводиться до розслідування. Таємниця вбивства то виринає на поверхню, то відходить у тінь, залишаючись важливою, але не єдиною рушійною силою оповіді. "Життя хлопця" -- насамперед книга про світ, у якому сталося це вбивство.

Ми слідуємо за Корі -- хлопцем, чиє життя сповнене пригод, щоденних відкриттів і внутрішніх змін. Його дитинство -- це літо, друзі, улюблений пес, перші захоплення й перші розчарування. Він їздить на велосипеді на ім'я "Ракета", мріє стати письменником, дивиться фільми, знайомиться з новими людьми, потрапляє у небезпечні ситуації та поступово вчиться розрізняти добро і зло -- часто в обставинах, що потребують морального вибору, складного навіть для дорослих.

Довкола Корі -- ціла галерея яскравих персонажів. Вони формують живу тканину роману, де кожна історія звучить як окрема нота в багатоголосій симфонії. Батько Корі, Том -- спокійний, сильний духом, шляхетний чоловік. Його праця молочника тиха й непомітна, проте сповнена гідності. Після трагедії на озері він переживає серйозну внутрішню кризу: його мучать кошмари, він втрачає роботу й почувається зламаним. Та завдяки підтримці сина знаходить нову опору. А любов, доброта й витримка матері Корі допомагають утримати родину в часи випробувань. Вернон -- син багатого чоловіка, який мріяв стати письменником. Його зламали видавничі вимоги й власні страхи. Після нервового зриву він повертається до Зефіра й блукає містом оголений -- постать, у якій втілено біль і безнадію людини, що не витримала тиску світу. Маленький Немо -- винятково талановитий бейсболіст, якого надмірно опікає мати. Вона переконана, що син надто крихкий для спорту, й ця турбота поступово перетворюється на пастку. Пані -- харизматична й мудра очільниця чорного району Брутон, володіє знанням надприродного й уособлює силу пам'яті й традицій. Її подарунок Корі -- велосипед -- стає символом довіри, підтримки й віри в його майбутнє.

У спогадах дорослого Корі присутня не лише ностальгія. Вони містять критичний аналіз, печаль через несправедливість і тривогу з приводу того, що дорослі вважають нормою. За виглядом простого сюжету ховається складне переплетення тем і образів, які виявляють приховану жорстокість, страхи та упередження.

Майже кожна подія в романі має символічне значення: похорон улюбленого пса; церква, наповнена осами; мавпа на ім'я Люцифер, що втекла від сектантського проповідника й деякий час тримала в напрузі ціле місто. Перед Корі постають людські слабкості й темні пориви: хтось бореться з алкоголізмом, когось переслідують спогади про війну, когось виганяє з дому Ку-клукс-клан. Корі починає бачити те, що ховається у мовчанні дорослих.

"Життя хлопця" — це також історія про виникнення письменника. Корі постійно повертається до свого бажання творити, фіксувати і осмислювати те, що його оточує. Це прагнення звучить дуже щиро, адже Маккаммон у цьому творі наче знову стає дитиною, яка хоче поділитися власною історією.

Роман включає в себе елементи південної готики — жанру, що базується на атмосфері південних регіонів, тісному зв’язку з локальними ландшафтами, а також на таємницях, які ховаються під поверхнею ідилічного життя. Крім того, в творі присутні риси магічного реалізму, де надприродне органічно вплітається в повсякденність, відображаючи внутрішній світ героїні Корі. Її видіння, символічні образи і фантастичні істоти виникають з логіки подій, підкреслюючи глибокі смисли. Маккаммон використовує елементи фантазії як спосіб проникнення в суть реальності — так, як її бачать діти: з надією на чудеса, тонким почуттям справедливості, щирістю та емоційністю.

Стиль Маккаммона живий і образний, мов кінематограф: його письмо дозволяє не просто стежити за сюжетом, а проживати історію емоційно. Навіть коли автор порушує складні теми, книга зберігає дивовижну легкість -- теплу й тривожну, як саме дитинство. У цьому тексті відчутні ліричність і мрійливість Бредбері, атмосфера дружби та тривоги, притаманна Кінгу, гідність у боротьбі з расизмом -- як у Гарпер Лі, а також тепло й гумор, властиві прозі Фенні Флегг. У романі чимало фраз, які хочеться цитувати, згадувати, повертатися в пам'яті знову і знову.

"Дитинство в серці" — це видання для тих, хто зберіг у пам'яті образи своєї молодості, хто все ще шукає чудеса в повсякденності. Якщо зупинитися на мить і уважно вслухатися, можна почути відголосок того хлопчика чи дівчинки, які колись досліджували навколишній світ — величезний, складний, сповнений як радощів, так і суму. Потрібно лише трохи сміливості, аби знову відчути цей голос.

Океан, яскраве сонце та романтика: 11 книг для літнього релаксу.