Приберіть локшину з вух! Як українські кіновиробники протягом багатьох років обманюють журналістів.

Тепер ми обговоримо досягнення, дивовижні явища та неймовірні моменти.

Український кінематограф розпочав новий етап свого розвитку приблизно з 2012 року. З того часу на екранах з'явилося все більше фільмів, зросло державне фінансування, організовувалися конкурси, і процес отримав новий імпульс.

І майже одразу почали кристалізуватися тенденції у позиціонуванні. Хтось взагалі забивав на рекламу і потім жалівся, що фільм у прокаті не дивляться. Хтось почав звертати увагу на промо і маркетинг та отримував непогані боксофіси. А хтось вирішував передати куті меду і писати у пресрелізах якісь казки дідуся Панаса, значно перебільшуючи досягнення. Про останніх нині і поговоримо.

Спочатку були Перші. "Перший український трилер", "перший український горрор", "перший український детектив". Ця фраза досить добре працювала в контексті становлення вітчизняного кіно і продюсери охоче нею користувалися. А, що? Гучно, пафосно, привертає увагу. Журналісти це охоче повторювали у своїх матеріалах. Той вірус був настільки сильний, що його не вдалося здолати донині.

Прикол лиш у тім, що з якогось часу оці всі "перші" були ніякими не першими. Наприклад, виголошують вам у преслерізі, що у прокат виходить "перший український ромком", а їх вже у тому прокаті було ого-го скільки. Але схема і далі працювала, бо хто те все буде перевіряти?

Зрештою, це все перетворилося на грандіозний мем. Кожен "перший український фільм" усіляко обстьобувався і апогеєм стала "перша українська комедія з високим хлопцем у головній ролі".

Сцена з стрічки "Мої роздуми спокійні".

Сьогодні ви навряд чи почуєте щось подібне. Цей метод уже став об'єктом насмішок і втратив свою ефективність. В Україні з'являється чимало фільмів, і навіть найпростіші уявлення розуміють абсурдність будь-якого лідерства.

Наступним етапом стали маніпуляції, пов'язані з міжнародними подіями. Наприклад, продюсери можуть стверджувати, що їхній фільм "побачив світ", маючи на увазі лише маленький показ, наприклад, у Сербії. Або з ентузіазмом розповідають про те, як стрічка здобула перемоги на численних престижних міжнародних кінофестивалях. Але коли починаєш детальніше досліджувати, виявляється, що йдеться про якісь локальні заходи без значного статусу, а нагороди, які отримали, далеко не є найважливішими.

Або ж ще інший аспект: "Фільм був представлений на Каннському кінофестивалі". Багато хто сприймає це як участь у одній із програм або навіть в основній конкурсній секції. Але насправді мова йде про наш павільйон на кіноринку, де ми встановлюємо намет, запрошуємо закордонних гостей і намагаємося налагодити співпрацю. І, зокрема, демонструємо їм наші фільми. Це важлива і корисна справа, якщо підійти до неї професійно. Однак варто бути відвертими і називати речі своїми іменами.

Часто, коли ми чуємо про те, що "фільм здобув перемогу на Берлінале", насправді йдеться про успіх на одному з пітчингів, які проходять під час великих кінофестивалів. Продюсери також люблять ділитися інформацією про овації, які отримав їхній фільм від глядачів, стверджуючи, що це великий успіх. Однак таке може вразити лише тих, хто ніколи не відвідував подібні кінематографічні заходи. Адже на фестивалях аплодують після кожного перегляду, і це є звичною практикою для всіх стрічок.

Одним словом - продюсери та піарники вигадували різноманітні маніпуляції, надсилаючи журналістам пресрелізи. А журналісти, які переважно не спеціалізуються на темі кіно і не розуміють тонкощів, просто усе це передруковували.

Далі розпочався етап гри з касовими зборами та оголошенням нових рекордів. Вам повідомляють: "Такий-то фільм встановив рекордний боксофіс!" Але потім з'ясовується, що внизу є уточнення дрібним шрифтом. Це виявляється рекорд лише за цей рік, скажімо. Особливо кумедно, коли мова йде про стрічки, що вийшли в прокат у січні. Іноді траплялося так, що фільм ставав першим у році (з українських) і продюсери одразу ж оголошували його рекордсменом. Справжня удача для таких проектів!

Також було встановлено безліч рекордів у перший вікенд. Рекорди по окремих жанрах, рекорди в рамках попередніх показів, рекорди під час турів та багато іншого. "Рекорди" стали новим синонімом для "перших".

Іноді в таких випусках можна було натрапити на абсолютно неправдиві дані. Іноді це були просто завищені факти. Час від часу виникала потреба в певних акцентах та недомовках. І щораз знаходилися журналісти, які цьому вірили.

І ось, несподівано, з’явилися новини! Ваша Антоніна отримала реліз від творців комедії "Коли ти вийдеш заміж?". Ще не мала нагоди переглянути фільм, тому про його зміст нічого не можу сказати. Проте можу зазначити, що зазвичай я відчуваю позитивні емоції від успіхів українського кінематографа, навіть якщо якісь фільми мені не до вподоби. Єдиний виняток – це роботи з російськими наративами.

Отже, заголовок новини звучить так: "Коли ти станеш на рушник?" підкорює світовий кінематограф: неймовірні досягнення першого вікенду та показ на найвідомішому кінофестивалі планети".

Ого, як вражаюче! Напевно, ви дивуєтеся: яке ж це підкорення планети? Комедія потрапила до трійки найпопулярніших переглядів на Netflix? Зігнала "Емілі в Парижі" з п'єдесталу? А нещодавно актори дали шумне інтерв'ю для американського Vogue? І навіть Тарас Цимбалюк, який зіграв одну з ролей, завітав до шоу Джиммі Феллона?

А який же це найпрестижніший кінофестиваль у всьому світі?

Усі відповіді на ці інтригуючі запитання Антоніна намагалася знайти у подальшому тексті релізу. А там пише таке: "Кінотеатральний реліз фільму "Коли ти вийдеш заміж?" став справжнім кінематографічним феноменом!".

Божечки святий, що ж за феномен?! А ось який.

Ой, вибачте, це не дивовижне явище, а сцена з фільму.

А тепер - дійсно диво.

Фільм стартував у широкому прокаті 23 січня, і вже в перший вікенд його касові збори встановили новий рекорд початку 2025 року: бокс-офіс склав 10 813 024 гривні, а загальна кількість проданих квитків досягла 63 341. Завдяки цьому, стрічка потрапила до списку ТОП-7 найуспішніших фільмів за касовими зборами в перший вікенд в історії українського кіно.

Отже, ви усвідомлюєте? Те, про що я говорила раніше. На початку року ми виходимо з оголошенням про неймовірний, вражаючий та унікальний успіх року. Дозвольте нагадати одне з визначень терміна "феномен": це рідкісне, незвичайне, виняткове явище, згідно з Словником української мови.

Але і тут нюанси. 1 січня 2025 в прокат вийшла інша вітчизняна комедія - "Потяг в 31 грудня". І згодом продюсери повідомили, що за перший вікенд стрічка зібрала аж 17 мільйонів гривень. Але приписувалося внизу меншим шрифтом, що це з урахуванням цілого тижня допрем'єрних показів. Тому фактично йшлося про два стандартні вікенди. Плюс - ще й свято та вихідні. Це теж впливає на касові збори.

Отже, зрозуміло, шановні колеги з медіа? Продюсери, безумовно, діють на користь своїм інтересам, акцентуючи увагу на успіхах фільму, щоб підкреслити їхню значимість. Але це не означає, що ми повинні лише копіювати їхні прес-релізи. До речі, 43 мільйони - це дійсно вражаюча цифра, особливо за три тижні.

Давайте знову звернемося до фільму "Коли ти вийдеш заміж?". Здобуток, який полягає у входженні до ТОП-7 найуспішніших стрічок за перший вікенд в історії українського кіно, безсумнівно, вражає. Це справжнє досягнення. Але називати це "справжнім кінематографічним феноменом" не зовсім коректно. Ні, це не так.

Можна сміливо назвати "Мавку" феноменом, адже її касові збори перевищили всі очікування. Також варто згадати "Дзідзьо контрабас" та "Скажене весілля", які принесли своїм творцям чималі прибутки. Раніше вважалося, що український кіноринок завжди буде збитковим і не зможе вийти на нульову позначку.

Далі в релізі розповідають про успішні покази і як люди на них задоволено аплодували. Ок, запитань немає. Справді бачила позитивні відгуки та фотки людей на різних показах з командою.

Проте далі йде ось таке, хоча, чомусь, без знака вигуку:

"Це не лише досягнення — це справжня революція українського кінематографа на міжнародній сцені."

Ну, серйозно, - промайнуло в моїй голові. Знову це? Так-так, ваша Антоніна відстежує всі ці досягнення вже як мінімум десять років. Якщо серед моїх читачів є представники кіноіндустрії – будьте готові. Я наводжу цитату.

"Фільм "Коли ти вийдеш заміж?" отримав не лише визнання глядачів, а й важливу міжнародну можливість! Стрічка буде представлена на головному Європейському кіномайданчику European Film Market у рамках 75-го Берлінського Кінофестивалю. Показ фільму, який відбудеться 14 лютого, обіцяє стати однією з головних кінематографічних подій на міжнародній арені".

Продюсер фільму "Коли ти вийдеш заміж?" Андрій Ногін під час чергового прориву у світове кіно

Ви усвідомлюєте, що відбувається? Це просто вражаючий успіх! Фільм "Порцелянова війна" отримав номінацію на Оскар, а "Коли ти вийдеш заміж" буде представлений на кіномаркеті Берлінале. На третьому місці – участь "Стрічки часу" Каті Горностай у основному конкурсі того ж Берлінале. Але, звичайно, це не таке вже й велике досягнення.

Чи це не дивно? Ще раз хочу підкреслити. Показ на кіноринку називають "однією з найзначніших кінематографічних подій на світовій арені". І, судячи з усього, Берлінале вважають "найпрестижнішим кінофестивалем у світі". Чому ж не Канни? Чому не Венеція? Чому не "Місто мрії" в Рівному?

І на завершення: "Цей фільм вражає не тільки своєю історією, але й рекордним бюджетом, який за останнє десятиліття виявився найбільшим серед картин, що були профінансовані виключно приватними інвестиціями."

Це дійсно вражаюче, але суму ми вам не розкриємо. Просто довіртеся нам.

Коли увесь цей трешняк скінчиться - прогнозувати складно. Враховуючи, що медійники усе ще на це ведуться як діти. Із розпачем подаємо вам заголовки.

Антоніна вирішила запитати у піарників фільму, що це за такі справоньки? Запитання були наступні:

1. На чому ґрунтується ваше твердження, що стрічка "підкорює світ"? Які саме досягнення дозволяють робити такі гучні висновки і пропонувати їх медіа?

2. Чому ви вважаєте Берлінале "найвідомішим кінофестивалем у світі"? Можливо, я пропустила якийсь рейтинг, де цей фестиваль незмінно займає перше місце, випереджаючи такі заходи, як Канни та Венеція.

3. Які саме чинники дозволяють вам охарактеризувати цю стрічку як "кінотеатральний феномен", а не лише як успішний проект за перший вікенд прокату? Феноменом зазвичай вважається щось незвичайне, рідкісне явище, яке важко пояснити.

4. Чому ви вважаєте, що демонстрація фільму не в одній з ключових програм, а на кіномаркеті Берлінале, може стати "однією з найважливіших кінематографічних подій на світовій сцені"?

5. Також ви пишете, що "стрічка вражає рекордним бюджетом" у своєму форматі. Але не вказуєте суму. Тому ми хочемо у вас поцікавитися, який саме бюджет фільму "Коли ти вийдеш заміж?"

Мені відповіли тільки на останнє - 850 тисяч євро. На інші запитання відповідь мав дати продюсер Андрій Ногін. Але не дав. Якщо пан Андрій таки надумає - будемо раді поговорити.

Хоча це питання вже частково обговорювалося на останній зустрічі Ради з підтримки кінематографії, ми вирішили підготувати новий огляд події. Цього року пан Ногін відповідає за організацію українського стенду на Берлінському міжнародному кінофестивалі і звернувся за фінансуванням. Його розповідь про масштабність заходу вразила Аліка Шпилюка, одного з членів Ради. Однак, з його відповіді стало зрозуміло, що частина "гучних показів українських фільмів на Берлінале" - це всього лише трансляції на плазмових екранах стенду, а інша частина - це покази в кінотеатрах під час різних презентацій. Усі ці покази призначені для ринку.