Анастасія Цимбалару в бесіді - роздуми про стрічку "Коли ти розлучишся", детективну роботу, а також про своє приватне життя.
Цю акторку точно знають завдяки численним ролям в українських серіалах. Анастасія Цимбалару найчастіше втілює на екрані драматичних героїнь, однак зовсім нещодавно в кінотеатрах відбулася прем'єра фільму "Коли ти розлучишся?", де акторка зіграла комедійного персонажа.
Ми зустрілися з Анастасією теплого весняного дня у Львові й поспілкувалися не лише про новий фільм, а й інші сфери її життя. Адже окрім акторства Настя займається блогерством, є ведучою подій, долучається до рекламних кампаній і навіть стала героїнею кліпу Віталія Козловського на пісню "Шекспір". Щиру розмову читайте далі на 24 Каналі.
Цікаво, як він майстерно малював. Відверта розмова з дітьми Степана Гіги про його життя поза музикою та його пристрасть до родини.
Настю, ви зіграли одну з головних ролей у новому фільмі "Коли ти розлучишся?". Розкажіть детальніше про свою героїню.
Мій персонаж доволі неоднозначний. З одного боку, вона займає високу посаду, звикла керувати людьми, тримати все під контролем і швидко реагувати в екстрених ситуаціях. Але з іншого - це комедійний жанр, тому всі обставини трохи комічні й абсурдні, через що реакції та дії мого персонажа не завжди відповідають її статусу.
Актори стрічки "Коли ти розлучишся?" на прем'єрі фільму у Львові / Фото від пресслужби
З режисером цього фільму - Олексієм Комаровським я співпрацювала вперше.
Одного разу Олексій повідомив, що для мене є цікава роль і запросив на кастинг. Мені надіслали кілька сцен, я відвідала проби і в підсумку мене обрали. Жодних "зв'язків" не було. Пізніше Олексій зізнався, що саме під мене створював цього персонажа.
"Коли ти плануєш розлучення?": перегляньте онлайн трейлер фільму.
Які моменти виявилися найскладнішими або найбільш несподіваними під час виконання цієї ролі?
У цілому процес створення фільму "Коли ти розлучишся?" виявився надзвичайно цікавим, проте водночас і непростим, оскільки комедія є одним із найскладніших жанрів.
Анастасія Цимбалару під час прем'єри фільму у Львові / Фото від прес-служби
У цьому кіно ви працювали з колегами з інших країн. Чи є у вас плани зніматися за межами України?
Ніколи не слід говорити ніколи. Якби хтось мені років 10-15 тому розповів, що я стану акторкою, я, напевно, б не повірила. Життя непередбачуване, і ніхто не може знати, як все складеться. Але мріяти і уявляти собі такі можливості я собі дозволяю без жодних обмежень.
Наскільки мені відомо, процес зйомок фільму проходив паралельно з виходом шоу "Холостяк". Я можу припустити, що Тарас обговорював свої враження зі своїми співробітниками. А чи задумувалися ви про можливість стати новою "Холостячкою"?
Протягом останніх кількох років я постійно зіштовхуюсь з цим питанням і усвідомлюю, що поки не оголошу про нові стосунки, уникнути його не вдасться. Наразі я нічого не планую.
Я все ще вірю в силу Всесвіту і в те, що доля допоможе мені знайти партнера. Сподіваюся, що зможу побудувати своє особисте щастя без участі в шоу.
Продовжуючи таку романтичну тему, нещодавно ви знялися в кліпі Віталія Козловського на пісню "Шекспір", де зіграли теж дуже чуттєву роль. Як відбулось ваше знайомство і чи загалом любите творчість Віталія?
Віталік - це краш мого дитинства (сміється - 24 Канал). Колись дивилась програму "Шанс", вболівала за Віталія, відправляла СМС за нього. Потім слідкувала за творчістю. І тоді, будучи підлітком, я й уявити не могла, що познайомлюсь з ним особисто і зіграю головну роль в його кліпі.
До зйомок ми з Віталіком не були знайомі. Просто одного дня він написав мені в інстаграмі з пропозицією взяти участь в зйомках кліпу. Я не розповідатиму про шквал емоцій, які виникли після прочитання цього повідомлення, але звісно, я погодилася. Мені було надзвичайно приємно отримати таке запрошення від кумира дитинства. Згодом надіслали сценарій самого кліпу і я зрозуміла, що це цілий короткометражний фільм. Це ще більше зацікавило, адже тема "кіно" близька для мене, а персонаж був прописаний дуже цікаво та чуттєво.
За тиждень ми знову зібралися на знімальному майданчику. Процес зйомок виявився неймовірно цікавим, хоча й вимагав чимало зусиль. Я щиро вдячна всій команді, особливо Віталію, який завжди підтримував мене своєю увагою, турботою та вірою в мої сили.
Єдине, що було важко - холод у павільйоні. А я була у майже голій сукні. Але це точно того вартувало, бо результат перевершив навіть мої очікування.
Анастасія Цимбалару з'явилася у відео Козловського: перегляньте ролик в інтернеті.
Які ролі серед тих, що вже є у вашій фільмографії, стали для вас переломними?
Напевно, кожна гра, в якій я беру участь, має для мене особливе значення. Проте я завжди залишаюсь вірною своїм принципам і вважаю, що драматичні персонажі є моїм справжнім покликанням. Мені подобається занурюватися в особистість героїні, досліджувати її психологію та виявляти ті болючі моменти, на які можна опертися. Це захоплюючий процес — демонструвати трансформації, які відбуваються з персонажем, і шукати зв'язки з реальними життєвими історіями.
Але мені б дуже хотілось спробувати себе ще в якійсь спортивній драмі чи горорі.
Завжди цікаво спостерігати за собою з нових ракурсів. Наприклад, у своїй ролі в "Коли ти розлучишся?" я часто отримую відгуки, що глядачі бачать мене в новому світлі. Це свідчить про те, що мені вдалося досягти мети, і я продовжую слідувати своєму поклику.
Ваші колеги Антоніна Хижняк та Дмитро Сова взяли участь у новій театральній постановці Івана Уривського під назвою "Балада про украдене щастя", хоча глядачі зазвичай звикли бачити їх у кіно та телесеріалах. Чи виникало у вас бажання або ціль спробувати свої сили у театрі, працюючи з сучасними театральними режисерами?
У мене були такі думки, але наразі я не уявляю себе в трупі театру на постійній основі. Це вимагає величезної кількості часу і зусиль. Або ти повністю віддаєшся цьому, або краще не починати. З моїм нинішнім ритмом життя важко знайти місце для репетицій, які можуть тривати до 12 годин на день. Безумовно, це буде захоплюючий досвід, але поки що це не реалістично. Щодо антреприз, то є велика ймовірність, що незабаром я зможу порадувати глядачів новою історією та гастролями по містах нашої країни.
На щастя, незважаючи на всі труднощі, український кінематограф не зупиняє свій розвиток. Під час війни було випущено безліч фільмів і серіалів, які здобули величезну популярність. Серед них особливе місце займає детективний серіал "Слідча", який користується великим успіхом у глядачів. Чи можемо очікувати на другий сезон цієї захоплюючої історії?
Я б дуже хотіла, але, на жаль, наразі немає жодних відомостей. Наскільки мені відомо, все залежить від фінансування. Коли ми працювали над першою частиною, вже існувала заготовка для другого сезону, але пройшов рік, і поки що конкретної інформації не надходило. Я справді люблю цю героїню і вклала багато зусиль у цей проєкт, тому сподіваюся, що її історія все ж отримає продовження.
З початком повномасштабної війни ми стали свідками зростання інтересу до українських продуктів, у тому числі й театральних вистав. Проте, з часом все більше людей повертаються до російської мови, ніби забуваючи про те, що в Україні досі триває війна, а ситуація на фронті стає дедалі складнішою. Як акторка, чи вважаєте ви, що існує ризик повернення до російської культури в Україні?
На початку повномасштабної війни я відвідала різні українські міста, і мене надзвичайно радувало, що більшість людей була об'єднана, зокрема через мову. Пам'ятаю, як щасливо я почувалася, коли чула українську мову на вулицях Одеси. Однак зараз, повертаючись додому, я майже не чую рідної мови. У цьому аспекті дійсно відбувся певний регрес.
Я справді сподіваюсь, що завдяки спільним зусиллям, особливо тих, хто має аудиторію, що довіряє їм і наслідує їх, ми зможемо зберегти нашу культурну спадщину, мову та традиції. Хоча примусити когось неможливо, ми можемо активно просувати позитивні меседжі та надихати інших власним прикладом.
Що стосується російських акторів, то навряд чи їх знову залучатимуть до зйомок в Україні. У нас є безліч обдарованих артистів, які вже зарекомендували себе, а також українська спільнота талантів, яка зробить усе можливе, щоб подібні ситуації не відбувалися.
Хотілося б ще трохи обговорити повсякденність поза екранами. Сьогодні ми зустрілися у Львові. Які ваші улюблені місця в цьому місті?
Львів для мене — це місце, де можна без мети блукати його вулицями, не маючи жодного запланованого маршруту. Я просто насолоджуюсь архітектурними шедеврами, спостерігаю за людьми, відчуваю природу і атмосферу цього чудового міста. Кожного разу, коли я тут, на моєму обличчі з'являється усмішка. Навіть якщо я приїжджаю для роботи, Львів завжди асоціюється у мене з відчуттям відпочинку і радості.
Бачила, що в дорозі до Львова читали книжку. Чи є топ книг, які можете порекомендувати?
Я шалено захоплююся творчістю Ілларіона Павлюка. Однак його романи настільки об'ємні, а я так мало відпочиваю, що, прочитавши всього 10 сторінок, відразу ж засинаю (сміється - 24 Канал).
Прагну читати українською, адже відчуваю певний дискомфорт через обмежений словниковий запас. Все своє життя я спілкувалася та навчалася російською мовою. Хоча після початку повномасштабної агресії я перейшла на нашу рідну мову, все ж залишається мовний бар'єр, який намагаюся подолати. Саме тому я багато читаю, щоб покращити свої навички.
Щодо жанрової характеристики, тут завжди існує різноманіття. Це може бути легка оповідь, роман для жінок або ж твір української літератури.
А які фільми/серіали є серед тих, які нещодавно дивились і можете рекомендувати читачам?
Останнім часом не мала можливості дивитися серіали через брак вільного часу. Проте намагаюся відвідувати прем'єри українських фільмів, щоб підтримати наших колег, хоча не завжди це вдається. Під час зйомок "Коли ти розлучишся?" в Одесі Вова Кравчук запросив мене на прем'єру фільму "Ти - космос". Я вирушила прямо зі знімального майданчика, щоб побачити це кіно, і залишилася під сильним враженням від роботи та глибини сенсів, закладених у ньому.
Дивовижно! Тепер ви можете насолодитися фільмом "Ти - космос" на Netflix. Якщо ви не встигли побачити цю стрічку в кіно, у вас є чудова можливість насолодитися нею вже сьогодні ввечері.
І підсумовуючи, яким є ваш ідеальний вихідний? Коли не потрібно нікуди поспішати.
По-перше, коли я прокидаюся без сигналу будильника. Коли немає необхідності кудись поспішати, я отримую можливість приділити час собі, приготувати смачний сніданок і насолодитися ним без поспіху. Це час, коли я можу взяти в руки книгу, відвідати батьків і провести цінні миті з рідними. Коли відсутня внутрішня напруга і страх, що я не встигаю зробити все заплановане.