Bloomberg: В Європі виникають занепокоєння щодо можливих переговорів між Трампом, Путіним і Сі без участі України | Основні новини України

Запланована зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна в китайському Шеньчжені викликала тривогу стосовно можливого поділу сфер впливу між потужними країнами. Особливу стурбованість у європейських столицях викликає ймовірність обговорення конфлікту в Україні без залучення Києва та його ключових партнерів.

Про це пише Bloomberg, порівнюючи майбутній тристоронній саміт із Ялтинською конференцією 1945 року.

У той час лідери Сполучених Штатів, Великої Британії та Радянського Союзу — Франклін Рузвельт, Вінстон Черчилль та Йосип Сталін — зібралися разом, щоб окреслити майбутній світовий порядок після війни. Серед основних питань, які обговорювалися, були заснування Організації Об'єднаних Націй та розділ території нацистської Німеччини. Ялтинська конференція також стала знаковою подією, що символізує переговори великих держав щодо майбутнього менших країн.

Обставини, що оточують майбутню зустріч у Шеньчжені, мають свої особливості. Трамп, Путін і Сі не є військовими партнерами і не мають явного спільного плану дій. Однак кожен з них прагне показати свою роль у глобальній політичній арені.

За оцінкою дослідника Центру аналізу Китаю при Інституті політики Азійського товариства Ніла Томаса, тристоронній саміт може стати символічною подією, але навряд чи визначить майбутнє світової геополітики.

"Ялта не зупинила радянське захоплення Східної Європи, так само як і Шеньчжень не зможе завершити війну Росії з Україною," – підкреслив Томас.

Москва виступає за концепцію "нової Ялти".

Росія виявляє особливу зацікавленість в історичних паралелях з Ялтинською конференцією. Під час святкування Дня народної єдності, президент Путін, відвідуючи виставку разом зі школярами, зупинився біля статуї Сталіна, Рузвельта та Черчилля. Він розповів дітям, що ці світові лідери зібралися разом, щоб обговорити, яким чином організувати майбутнє Європи.

Згідно з інформацією від осіб, які мають зв'язки з Кремлем, для Путіна основне значення зустрічі в Шеньчжені полягає у її символічному аспекті. Його участь у переговорах надасть можливість представити Росію як складову нової "великої трійки". Однак ці ж джерела вважають, що ухвалення значних угод, зокрема в сфері контролю над озброєннями, є малоймовірним.

За інформацією співрозмовника, обізнаного з підготовкою саміту, спільна заява трьох держав стосуватиметься глобальної стабільності та безпеки.

Українське питання непокоїть Європу

У понеділок Трамп оголосив про свої наміри обговорити ситуацію в Україні, проте, як передбачається, це питання не займе центрального місця на його зустрічі в Шеньчжені. Президент США підкреслив, що більша частина переговорів не буде зосереджена на Україні. Тим не менш, він висловив готовність обговорити з Путіним та Сі можливі шляхи досягнення миру на Близькому Сході.

Сполучені Штати продовжують вести переговори з Росією та Україною в різних форматах, тоді як Китай не виявляє бажання втручатися у конфлікт. Проте сама ідея обговорення української ситуації без участі Києва та його ключових союзників викликає тривогу в Європі.

Екс-посол США в АТЕС Курт Тонг вважає, що інтерес Трампа до тристороннього саміту можна пояснити його стилем ведення світової політики та захопленням дипломатичними стосунками між великими державами.

На думку Тонга, американський президент насамперед прагне знайти вихід із непростої ситуації, що виникла через війну в Ірані. Проте колишній посол має сумніви щодо того, чи зможе ця ініціатива виправдати покладені на неї сподівання.

Китай не підтримує порівняння з Ялтою

На відміну від Москви, Пекін проявляє обережність щодо концепції нової Ялтинської конференції. У понеділок китайська державна газета Global Times спростувала це порівняння, назвавши його невірним тлумаченням намірів майбутнього саміту.

Китай офіційно висловлює свій опір концепції світового управління великими державами. Ця позиція сприяла здобуттю підтримки з боку країн, що знаходяться на етапі розвитку. Проте, незважаючи на це, Китай активно проявляє свою військову міць у Південнокитайському морі та в інших частинах світу.

Для Сі Цзіньпіна ця зустріч буде шансом продемонструвати провідну позицію Китаю на міжнародній арені. Лідерів Китаю не запросили на Ялтинську конференцію 1945 року, незважаючи на те, що країна була частиною того ж військового альянсу.

Чого очікувати від тристороннього саміту

Незважаючи на історичні аналогії, експерти не очікують значних результатів від зустрічі в Шеньчжені. Навіть досягнення обмежених угод, спрямованих на запобігання ескалації конфліктів, підтримку комунікаційних каналів чи вирішення кризових ситуацій, могло б знизити ймовірність неконтрольованого загострення. Ще одним потенційним напрямком для співпраці між трьома державами вважаються ризики, пов'язані з розвитком штучного інтелекту.

Водночас, очікується, що перемови займатимуть не більше кількох годин, на відміну від Ялтинської конференції, що тривала цілих вісім днів.

Професор Джозеф Торігіан з Школи міжнародних відносин Американського університету висловив думку, що зустріч, ймовірно, стане джерелом багатьох символічних подій, однак навряд чи призведе до значних конкретних досягнень.

Оцінюючи перспективи досягнення значних домовленостей, він зауважив: "Можливо, вони просто вип'ють чаю разом".

#

Інші публікації

У тренді

forcenews

Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на данний сайт.

© Force-news - Сила інформації. All Rights Reserved.