Дволикий палац, зведений на кошти нареченої: історія та архітектурні особливості замку Ксідо в Хмільнику - 20 хвилин.
У центрі курортного Хмільника, що на Вінниччині, підноситься таємничий палац графа Ксідо. Його називають "дволиким" завдяки неповторному сплаву строгих форм середньовічної фортеці та елегантних рис неокласичної архітектури.
* Зведений на початку ХХ століття за кошти посагу багатої графині на фундаменті давніх укріплень, сьогодні цей архітектурний шедевр перебуває в аварійному стані та відчайдушно чекає на порятунок.
У самому серці курортного Хмільника на Вінниччині височіє одна з найзагадковіших архітектурних пам'яток України -- палац графа Ксідо. Цю будівлю називають "дволикою", адже з одного боку вона нагадує сувору середньовічну фортецю, а з іншого -- вишукану дворянську резиденцію. Зведений на початку ХХ століття на фундаменті давніх укріплень, сьогодні палац перебуває в аварійному стані та чекає на масштабну реставрацію.
Історія виникнення: союз за угодою та нездійснене бажання.
Палац був зведений на Замковій горі, де з XIV-XVI століть існувала велична литовсько-польська фортеця, укріплена гетьманом Яном Тарновським у 1534 році. З тих часів до сучасності збереглася лише восьмигранна оборонна вежа, яка під час османського владарювання виконувала функцію мінарету для мечеті.
На початку двадцятого століття маєток у Хмільнику належав заможній графині Катерині Левашовій. У 1905 році вона вийшла заміж за Костянтина Ксідо, бідного дворянина грецького походження, якого в народі помилково титулували графом. Саме завдяки посагу дружини він вирішив збудувати розкішну резиденцію. Раніше Ксідо був частиною батальйону Устима Кармелюка, який боровся з повстанням. Після завершення конфлікту він залишився жити в Хмільнику.
Ксідо був струнким, чорнявим і красивим. Йому подобалися танці, бали і жінки. Мав репутацію альфонса, хоча за дружину взяв немолоду пані. Однак вона точно могла похизуватися значним приданим: місто Хмільник, три десятки навколишніх сіл, цукрозавод, маєтки і чимало грошей. Як вдячність за безтурботне життя, Ксідо дотримувався вірності обраниці до кінця своїх днів.
Будівництво палацу розпочалося в 1911 році і тривало до 1915 року, але через Першу світову війну та революційні події внутрішнє оздоблення так і не було завершено. У 1919 році сім’я емігрувала за межі країни, так і не отримавши можливості жити у власному палаці. В період радянської влади будівлю використовували для різних цілей: як навчальний заклад, комендатуру НКВС, складські приміщення та готель.
Архітектура: два фасади й жодного тилу
Проєкт резиденції розробив відомий тогочасний архітектор Іван Фомін, який майстерно поєднав у одній споруді кілька архітектурних стилів. Парадний фасад, звернений до міста, виконаний у стилі палладіанського класицизму та прикрашений білосніжними колонами у два ряди, напівкруглими еркерами й витонченими балконами.
Фасад, що виходить на Південний Буг, оздоблений грубим камінням і має дві кутові вежі, завдяки чому будівля нагадує неприступний литовський замок XVI століття. Це поєднання надає споруді фактично два парадні фасади, а тильна сторона зовсім відсутня. Композицію доповнює елегантний кам'яний арковий міст через річку, який місцеві жителі прозвали "венеціанським".
Сьогодення: пам'ятка на межі зникнення
Сьогодні палац Ксідо залишає свій слід як основна архітектурна пам'ятка міста, проте його технічний стан викликає значне занепокоєння у краєзнавців та туристів. Будівля тривалий час не підлягає належному обслуговуванню, через що з'явилися серйозні проблеми: дах починає руйнуватися, штукатурка осипається, на стінах утворюються глибокі тріщини, а також відзначається пошкодження міжповерхових перекриттів у правій частині палацу. У деяких приміщеннях, що працюють на громадських засадах, функціонує невеликий історико-краєзнавчий музей, проте через аварійний стан будівлі доступ до нього часто обмежений.
Місцева адміністрація не раз ініціювала залучення приватних інвесторів для відновлення історичного об'єкта на основі довгострокової оренди, оскільки бюджет міста не дозволяє виділити необхідні кошти для його збереження. Незважаючи на це, палац продовжує притягувати туристів своєю кінематографічною атмосферою та мальовничими пейзажами.
Также ознакомьтесь с:
Додайте 20 хвилин до обраних джерел у Google.