Митець, живучи 400 років тому, зобразив явище, яке наука змогла підтвердити лише в останні роки.

Науковці та мистецтвознавці приголомшені новим відкриттям, яке доводить: видатні художники минулого іноді випереджали світову науку на століття. На полотні фламандського живописця Яна Брейгеля Старшого, створеному ще у 1611 році, виявили точне зображення унікальної поведінки кажанів, яку офіційна наука змогла зафіксувати та підтвердити лише нещодавно.

Цю інформацію опублікувало відоме наукове видання Science Alert.

Мова йде про алегоричну олійного живопису під назвою "Повітря", яка протягом більше ніж чотирьох століть надійно зберігала в собі неймовірну зоологічну загадку.

Що ховало полотно фламандського художника?

Картина, яка нині експонується в Музеї образотворчого мистецтва в Ліоні (Франція), відображає численні види птахів та кажанів, що оточують грецьку музу Уранію. Після ретельного вивчення тваринного світу, зображеного на полотні, іспанська дослідницька група виявила вражаючу деталь: кажан-вечірниця (представник роду Nyctalus) міцно тримає у своїх щелепах співаючого птаха.

Для кажанів така поведінка є вкрай незвичною. Більш того, сучасне людство змогло підтвердити цей феномен лише в 2025 році. Тоді, завдяки високоточному обладнанню — тривимірним біологічним сенсорам, ультразвуковим детекторами та системам акустичного моніторингу висоти — дослідники довели, що гігантські вечірниці (Nyctalus lasiopterus) насправді полюють на мігруючих горобцеподібних птахів в повітрі під час їхнього польоту.

Кажани полюють на птахів у темряві ночі, відкушуючи їхні крила в польоті і смакуючи здобуток до 20 хвилин, не приземляючись жодного разу. Відомо, що лише гігантська вечірниця серед усіх видів кажанів на земній кулі має здатність до такого активного полювання в повітрі.

Чи це дійсне спостереження, чи, можливо, містичний символізм?

Результати дослідження, опубліковані в авторитетному науковому журналі PNAS, порушують головне питання: як Ян Брейгель Старший дізнався про нічне полювання кажанів у далекому XVII столітті, коли не існувало жодних приладів нічного бачення?

Дослідники висловлюють два можливі підходи:

* художник міг стати свідком унікального випадку, коли кажан вполював птаха вдень, або почув про це від тогочасних мисливців чи натуралістів;

* уважні люди епохи Середньовіччя або Відродження могли помітити пташине пір'я у посліді кажанів, що також є прямим доказом їхнього раціону.

Дослідники акцентують увагу на тому, що художні образи минулих епох потребують уважного аналізу через поширеність алегоричних трактувань. Проте той факт, що Брейгель зобразив саме вечірницю (яку вдалося ідентифікувати за її кольором, розміром та формою), свідчить про справжнє спостереження в природі, а не про випадкову художню уяву.

"Власне, зображення цього вже широко відомого явища хижацтва, яке було зафіксовано за століття до винайдення сучасних біодатчиків та ультразвукових детекторів, є важливим фактом," -- підкреслюють автори дослідження.

Цифровізація музеїв обіцяє нові відкриття

Дослідники здійснили вражаючу знахідку в результаті великого системного аналізу історичних художніх творів, присвячених ссавцям і птахам. На полотні "Повітря" було ідентифіковано більше ніж 60 різновидів тварин, серед яких приблизно 40 європейських птахів, що належать до місцевої фауни, а також 14 екзотичних видів.

Науковці впевнені, що це тільки перший етап. Оскільки музеї по всьому світу сьогодні активно займаються оцифруванням своїх колекцій у найвищій якості, використання комп'ютерних сканерів у поєднанні з людським аналізом незабаром дозволить виявити безліч нових фактів з минулого, які раніше вважалися втраченими або не поміченими.

Нагадаємо, що твір італійського митця Умберто Романо, створений у 1937 році, знову привернув увагу в мережі завдяки елементу, який користувачі соціальних платформ охрестили "смартфоном". Це спровокувало обговорення теорій про ймовірного "мандрівника в часі", хоча науковці пропонують набагато більш обґрунтовані версії.