Ігор Гулий: "Тисячовесна" та Український культурний фонд - хто відповідає за фінансування і як воно розподіляється -- Блоги

Коли державні органи виділяють кошти на культурні ініціативи, ключовим аспектом стає питання процедури та відкритості. Хто оцінює подані заявки? На яких підставах відбувається їхнє порівняння? Як запобігти ситуаціям, коли остаточне рішення залежить від уподобань окремої особи, її особистих зв’язків або впливу відомих імен?

Наразі я працюю запрошеним експертом Українського культурного фонду та програми підтримки культури "Тисячовесна". Саме тому мені стало цікаво, як подібні системи працюють в інших країнах. Загалом це поширена й усталена практика розвинених культурних систем - державні кошти розподіляють за участі незалежних професійних експертів. Хотілося зрозуміти, кого залучають до оцінювання, як організована ця робота і яких принципів дотримуються.

У Канаді саме експертне оцінювання лежить в основі більшості рішень Канадської ради з мистецтв. До комісій залучають митців, працівників культурної сфери, науковців, представників корінних народів та фахівців із різним професійним досвідом. Вони читають і оцінюють заявки за заздалегідь визначеними критеріями, а потім надають рекомендації щодо фінансування.

Цей процес не є формальним. Наприклад, у канадській програмі, що підтримує гастролі та розвиток мистецьких проєктів у 2024-2025 роках, 34 експерти оцінили 520 заявок. В результаті фінансування отримали 229 проєктів. У рамках іншої міжнародної програми 42 фахівці розглянули 666 заявок. Це свідчить про масштабність роботи, і очевидно, що один чиновник, одна особа або невелика постійна комісія не змогли б ефективно оцінити таку кількість заявок.

Канадська модель регулярно підлягає оновленню. Після детального аналізу системи експертної оцінки Рада рекомендувала зменшити навантаження на експертів, точніше підбирати їх відповідно до мистецьких дисциплін, надавати заявникам оцінки за кожним критерієм та впроваджувати розширений механізм зворотного зв'язку. Таким чином, експертна система сама стає об'єктом оцінювання.

У США заявки до Національного фонду мистецтв розглядають дорадчі панелі. До них входять професіонали культурної сфери та щонайменше один представник широкої громадськості. Склад панелей регулярно змінюється, а їхні члени не можуть мати конфлікту інтересів щодо заявок, які оцінюють. Основними критеріями є художня якість і суспільна цінність проєкту. Рекомендації панелей далі проходять ще кілька рівнів розгляду.

Цікавий аспект американської моделі полягає в залученні непрофесійних учасників. Культурний проєкт не обмежується лише професійним середовищем. Він повинен бути зрозумілим для широкої аудиторії, взаємодіяти з громадою та мати соціальну значущість. Тому важливо враховувати думку людей, які перебувають поза межами вузької професійної сфери.

Європейська комісія має великий реєстр зовнішніх фахівців, яких залучають для оцінки грантових заяв та подальшого моніторингу підтримуваних проектів. Ці експерти працюють як незалежні спеціалісти, і їх відбирають на основі професійного досвіду та знань у певних сферах. Кожна окрема культурна програма формує власні групи оцінювачів. Наприклад, у 2025 році програма Culture Moves Europe оголосила конкурс на відбір 90 експертів для оцінки заявок на міжнародну мобільність та мистецькі резиденції.

Ці системи мають кілька спільних принципів:

Чітко визначені та зрозумілі критерії оцінювання. Команда повинна заздалегідь знати, за які аспекти отримуватиме бали: це можуть бути художні цінності, реалізаційна здатність, бюджетні витрати, взаємодія з аудиторією або вплив на суспільство.

Різноманітний професійний досвід фахівців. Це дозволяє знизити вплив індивідуальних уподобань. Один з експертів може мати кращу перспективу на художні аспекти, інший - на продюсерські питання, а третій - на взаємодію з аудиторією або реалістичність фінансового плану.

Конфлікт інтересів служить підставою для відсторонення. Особа не повинна здійснювати оцінку проєкту своєї установи, а також партнерів, близьких колег чи конкурентів, з якими в неї існує особистий конфлікт.

Регулярне оновлення експертного складу. Постійна незмінна комісія поступово формує власне коло звичних імен, естетик і підходів. Ротація відкриває можливості новим фахівцям, регіонам і мистецьким практикам.

Зворотний зв'язок має велике значення. Для заявника суттєва різниця між банальним відхиленням і детальною оцінкою є надзвичайно важливою.

Якісний коментар допомагає переглянути бюджет, точніше сформулювати мету, посилити команду та повернутися з кращою заявкою.

Україна вже впроваджує цю модель. Український культурний фонд залучає фахівців з різних галузей для оцінки заявок у різних сферах. У 2026 році в рамках програми "Тисячовесна" був створений великий експертний механізм, в якому окремі команди займаються оцінкою проєктів у галузях кіно, музики, візуального, дитячого та перформативного мистецтва.

Участь у подібних комісіях вимагає не лише вмінь у сфері мистецтва. Експерт повинен мати глибоке розуміння виробничих процесів, бюджету, роботи команди та реальних можливостей реалізації задуму до моменту прем'єри.

Робота в експертній раді Українського культурного фонду та в комісії "Тисячовесни" вкотре переконала мене: сильна ідея ще не гарантує сильного проєкту. Вирішальне значення мають команда, календарний план, бюджет, розуміння аудиторії та здатність пояснити, навіщо ця робота потрібна саме зараз.

Безумовно, експертні ради не можуть забезпечити повну відсутність помилок. Жодна система не надає таких гарантій. Проте їхня цінність полягає в тому, що рішення аналізується з різних професійних точок зору, базується на чітко визначених критеріях і має підстави для аргументації.

Для України це має особливе значення. Обсяг фінансування культури з боку держави збільшується, і з цим зростатиме конкуренція серед учасників. Тому необхідно не лише розробляти масштабні програми, а й формувати ефективну систему оцінювання: ретельний відбір експертів, їхню ротацію, управління конфліктами інтересів, чітко визначені критерії та змістовні коментарі.

Саме якість цієї процедури визначає, чи довірятимуть митці державним конкурсам і чи отримуватимуть підтримку проєкти, здатні реально впливати на українську культуру.