Игорь Гулый: "Тисячовесна" и Украинский культурный фонд — кто и каким образом распределяет финансирование — Блоги

Когда государство финансирует культурные проекты, самыми важными являются вопросы процедуры и прозрачности. Кто читает заявки? По каким критериям их сравнивают? Как избежать ситуации, когда решение зависит от вкуса одного человека, личных знакомств или авторитета известной фамилии?

Вот текст на оригинальном языке.

В даний час я виконую обов'язки запрошеного фахівця в Українському культурному фонді та ініціативі "Тисячовесна", що підтримує культурні проекти. Це спонукало мене дослідити, як аналогічні механізми функціонують в інших країнах. В цілому, така практика є звичною та усталеною в розвинених культурних системах, де державні фінанси розподіляються за участю незалежних експертів. Мені цікаво дізнатися, хто береться за оцінювання, яким чином організована ця діяльність та яких принципів дотримуються в процесі.

В Канаді основою багатьох рішень Канадської ради з мистецтв є експертна оцінка. У складі комісій працюють митці, культурні працівники, вчені, представники корінних народів та фахівці з різних галузей. Вони аналізують і оцінюють подані заявки, спираючись на заздалегідь визначені критерії, після чого формулюють рекомендації щодо фінансування.

Це не просто формальний підхід. Наприклад, у канадській програмі підтримки гастролей та реалізації мистецьких проектів на 2024-2025 роки 34 експерти оцінили 520 заявок. У результаті фінансування отримали 229 проектів. У іншій міжнародній ініціативі 42 фахівці розглянули 666 заявок. Це свідчить про масштабність роботи, і стає очевидним, що один чиновник, окремий кабінет або невелика постійна комісія не могли б ефективно оцінити весь цей обсяг інформації.

Канадська модель постійно підлягає оновленню. Після детального аналізу системи експертної оцінки, Рада запропонувала зменшити навантаження на експертів, точніше підбирати їх за відповідними мистецькими напрямками, надавати заявникам оцінки за кожним критерієм та впроваджувати розширений зворотний зв'язок. Таким чином, експертна система стає об'єктом оцінювання сама по собі.

У Сполучених Штатах Америки заявки до Національного фонду мистецтв оцінюються спеціальними дорадчими радами. До складу цих рад входять професіонали з різних галузей культури, а також принаймні один представник громадськості. Склад рад постійно оновлюється, і їхні члени повинні уникати конфлікту інтересів стосовно оцінюваних ними заявок. Головними критеріями для оцінки є художня цінність та суспільна значимість проєкту. Рекомендації рад проходять кілька додаткових етапів розгляду.

Цікава особливість американської моделі полягає в залученні непрофесійних представників. Культурний проєкт не обмежується лише професійним середовищем; він повинен бути доступним для широкої аудиторії, взаємодіяти із громадою та мати соціальну значущість. Тому важливо враховувати думку людей, які не належать до вузького кола фахівців.

Європейська комісія використовує великий реєстр зовнішніх експертів для оцінювання грантових заявок і подальшого моніторингу підтриманих проєктів. Експерти працюють як незалежні фахівці, а добирають їх відповідно до професійного досвіду та знання конкретної сфери. Окремі культурні програми формують власні пули оцінювачів. Наприклад, у 2025 році програма Culture Moves Europe оголосила відбір 90 експертів для оцінювання заявок на міжнародну мобільність і мистецькі резиденції.

Для цих систем характерні кілька спільних принципів:

Відомі й прозорі критерії оцінювання. Команда має заздалегідь розуміти, за що отримає бали: за художню якість, спроможність реалізації, бюджет, роботу з аудиторією чи суспільний вплив.

Різноманітний професійний досвід фахівців. Це допомагає знизити вплив особистих уподобань. Один з експертів може мати глибше розуміння художніх аспектів, інший — у продюсуванні, а третій — у взаємодії з аудиторією або ж у реалістичності фінансових витрат.

Конфлікт інтересів служить обґрунтуванням для відсторонення. Особа не має права оцінювати проєкт своєї організації, партнерів, знайомих колег або конкурентів, якщо вона має особистий інтерес у цій справі.

Постійне оновлення складу експертів. Стала комісія формує своє коло знайомих імен, стилів та методів. Зміна учасників надає шанс новим спеціалістам, регіонам та мистецьким практикам.

Відгук. Для особи, що подає заявку, різниця між звичайною відмовою і детальним обґрунтуванням є дуже суттєвою.

Добре складений коментар сприяє перегляду бюджету, чіткішому визначенню цілей, зміцненню команди та підготовці більш вдалої заявки.

Україна вже рухається за цією моделлю. Український культурний фонд залучає галузевих експертів до оцінювання заявок у різних секторах. У 2026 році масштабний експертний механізм створено також у межах програми "Тисячовесна", де окремі групи оцінюють проєкти у сфері кіно, музики, візуального, дитячого та перформативного мистецтва.

Участь у таких радах потребує не лише знання мистецтва. Експерт має розуміти виробничий процес, бюджет, роботу команди та реальну здатність довести задум до прем'єри.

Робота в експертній раді Українського культурного фонду та в комісії "Тисячовесни" вкотре переконала мене: сильна ідея ще не гарантує сильного проєкту. Вирішальне значення мають команда, календарний план, бюджет, розуміння аудиторії та здатність пояснити, навіщо ця робота потрібна саме зараз.

Безумовно, експертні ради не можуть повністю виключити можливість помилок. Жодна система не здатна цього забезпечити. Проте їхня значимість полягає в тому, що рішення оцінюється з різних професійних перспектив, базується на чітко визначених критеріях та має під собою аргументовану основу.

Для України це має особливе значення. Обсяг державного фінансування культури продовжує збільшуватися, що, в свою чергу, призведе до зростання конкуренції серед претендентів. Тому нам необхідні не лише масштабні програми, але й ефективна система оцінювання: професійний відбір експертів, ротація, контроль за конфліктом інтересів, чіткі критерії та конструктивні коментарі.

Якість цієї процедури є вирішальним фактором, що вплине на довіру митців до державних конкурсів, а також на можливості отримання підтримки для проєктів, які справді можуть змінити українську культуру.