Максим Федоренко, Богдан Фадєєв та Андрій Шумик. Церемонія прощання в місті Львів відбудеться у вівторок.

11 серпня у Львові відбудеться прощання з героями Максимом Федоренком, Богданом Фадєєвим та Андрієм Шумиком, які віддали свої життя за захист України від російських aggressorів.

Про це повідомляє Львівська міська рада, пише DailyLviv.com. У вівторок, 11 серпня, Львів попрощається з військовослужбовцями Максимом Федоренком, Богданом Фадєєвим та Андрієм Шумиком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів'ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань. Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Максима Федоренка і Богдана Фадєєва поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), Андрія Шумика -- на кладовищі у Сокільниках.

Біографічні відомості про захисників

Максим Федоренко (18.07.2002 -- 11.08.2024). Уродженець селища Шевченко Донецької області.

Отримував освіту в Піщанській гімназії, яка має підрозділи "Початкова школа" та "Дошкільний підрозділ", що підпорядковується Покровській міській раді Донецької області. Після завершення навчання в гімназії я перейшов до професійно-технічного училища, розташованого в Покровському районі Донецької області.

Займався діяльністю в галузі лісового господарства на комерційній фірмі.

Зі слів рідних, Максим був добрим, чуйним і щирим, веселим та оптимістичним, водночас серйозним, відповідальним і працьовитим. Він любив спорт, особливо захоплювався воркаутом та важкою атлетикою. У вільний час із задоволенням переглядав фільми, грав у мобільні ігри, любив риболовлю та полювання. Особливе задоволення йому приносило майстрування -- він любив працювати руками, створювати та ремонтувати різні речі.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 425-го окремого штурмового полку "Скеля" Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Максима Федоренка є брат і сестра.

Богдан Фадєєв (26.08.1980 -- 02.08.2026). Львів'янин.

Я отримав середню освіту в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №49 у Львові. Після цього продовжив навчання у Львівському вищому професійному політехнічному училищі, де здобув професійну кваліфікацію.

Відслужив строкову військову службу.

Займався діяльністю в приватному підприємстві "Авторська скляна фабрика".

За словами близьких, Богдан був людиною з великим серцем — неймовірно сильним, відважним, справедливим і наполегливим. Він завжди був готовий прийти на допомогу, вмів підтримати, дати мудру пораду і, навіть перебуваючи далеко від дому, залишався надійною опорою для своїх рідних. Для дітей він був люблячим, мудрим і піклувальним батьком, а для дружини — вірним чоловіком, підтримкою та опорою. Мав аналітичний склад розуму, захоплювався живописом та створенням скляних скульптур. Найбільше цінував спільно проведений час з родиною та щиро любив тварин.

У 2024 році він став на захист своєї країни від агресії російських загарбників. Захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, він діяв на Донеччині та у Дніпропетровській області в складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ Збройних Сил України.

Відзначений нагородою Головнокомандувача Збройних Сил України — "Золотий Хрест".

У Богдана Фадєєва є мати, дві дочки, сестра та близькі родичі.

Андрій Шумик (18 травня 1974 – 5 серпня 2026) з Львова.

Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №31 м. Львова. Згодом здобув вищу освіту у Державному університеті "Львівська політехніка" за спеціальністю "Радіотехніка".

Закінчив військову кафедру.

Я працював відеоінженером у Львівській обласній державній телерадіокомпанії, де з часом зайняв посаду начальника зміни. Після цього я продовжив кар'єру в приватному секторі, де виконував обов'язки інженера в сфері телекомунікацій та технічного експерта в сервісному центрі.

Зі слів рідних, Андрій був доброю, щирою, турботливою, відповідальною та люблячою людиною. Вирізнявся амбітністю, допитливим розумом і гарним почуттям гумору. Захоплювався радіотехнікою, любив інтелектуальні ігри та розв'язування логічних задач.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а згодом -- у складі 106-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України на Хмельниччині.

У Андрія Шумика є дружина, донька, брат з родиною та близькі.