Майя та ртутні забруднення у водоймах Юкатану - актуальні новини в сфері технологій.

У найбільш забруднених шарах донних осадів практично відсутні ознаки цвітіння водоростей.

Науковці виявили значну концентрацію ртуті у донних відкладеннях двох водойм, розташованих поблизу давніх міст майя на півострові Юкатан. Періоди забруднення співпадають із занепадом водних екосистем регіону. Ймовірним джерелом ртуті дослідники вважають кіновар, з якої майя виготовляли червону фарбу. Про це інформує видання Live Science.

Стародавні майя жили на території сучасної південної Мексики та Центральної Америки, де й нині живуть їхні нащадки. Червоний колір вони використовували майже всюди. Археологи знаходили його сліди на скульптурах, монументах, стінах, площах і кераміці. Червоний пігмент також наносили на тіла померлих під час поховальних обрядів. Поряд із кіновар'ю майя використовували червону вохру, яка завдячує своїм кольором нетоксичному залізовмісному мінералу гематиту.

Кіновар — це яскраво-червоний мінерал, що складається з ртутного сульфіду. Він слугує джерелом для отримання пігменту вермільйон. Під час дощів та зливових стоків частинки цього пігменту можуть потрапляти у водойми. У донних осадках, де спостерігається нестача кисню, певні бактерії здатні перетворювати ртуть з пігменту на надзвичайно токсичну метилртуть. Ця речовина накопичується в організмах живих істот, а її концентрація збільшується на кожному наступному рівні харчового ланцюга.

Для майя червоний колір символізував сонце, кров і життя. Як зазначає Метью Вотерс, палеолімнолог з Обернського університету в Алабамі, інтенсивне використання кіноварі призвело до серйозних наслідків для водних екосистем поблизу їхніх поселень. Місцеві жителі могли помічати, що вода змінювала свій колір, а кількість риби зменшувалася. Це було важливо для майя, оскільки вони покладалися на вилов прісноводної риби та молюсків, які становили важливе джерело білка для їхнього харчування.

Слідчі ознаки істотного забруднення ртуттю вже були виявлені в південних гірських районах та південно-центральних низовинах, де колись проживали майя. Проте на мексиканському півострові Юкатан масштаби цього забруднення досі не підлягали детальному дослідженню. Вотерс разом зі своїми колегами провели аналіз вмісту ртуті в шари мулу, що утворився в епоху майя, і виявили значні сліди забруднення. Найімовірнішим джерелом цього забруднення вчені назвали фарбу на основі кіноварі. За словами Вотерса, дослідницька група не очікувала, що майя могли використовувати кіновар у таких великих кількостях.

Що знайшли на дні водойм

Зразки взяли з дна двох водойм. Перша -- мілке озеро поруч з однойменним містом майя. Друга -- затоплена карстова западина біля руїн міста в джунглях, де провели мало розкопок. Шари відкладів зберегли дані про зміни у водоймах і довкола них за понад дві тисячі років. Кілька періодів підвищеного вмісту ртуті припали на проміжок приблизно між 40 і 820 роками нашої ери, який охоплює частини докласичної та класичної доби майя.

За словами Вотерса, забруднення тривало протягом десятиліть, а в окремих випадках навіть століть. Для оцінки наслідків команда дослідників шукала в тих же шарах рештки живих організмів, які колись населяли водойми. У відкладеннях з підвищеним вмістом ртуті вчені не виявили дрібних викопних черепашок прісноводних рачків, що свідчить про значні втрати у водних екосистемах. Також практично зникли ознаки цвітіння водоростей, хоча, за словами Вотерса, за нормальних умов це явище мало б відбуватися регулярно. Науковець вважає, що водорості не змогли витримати високі рівні забруднення.

Причини занепаду міст майя у VIII та IX століттях залишаються предметом дискусій. Одна з провідних гіпотез пов'язує його з тривалими посухами, які порушили постачання продовольства. Вотерс зазначає, що до часу занепаду вплив ртуті на водойми в багатьох місцях слабшав уже протягом століть. Водночас забруднення могло стати одним із додаткових чинників, що ускладнювали життя місцевих громад.

Нагадаємо, що майя фарбували в червоний колір інтер'єри комплексу Чічанчоб у Чичен-Іці. Через це комплекс називали "Барвистим домом", і він мав власний майданчик для гри в м'яч. У 2023 році археологи знайшли там кам'яний диск діаметром 32,5 сантиметра й вагою 40 кілограмів. На ньому вирізьблено двох гравців та ієрогліфічний напис із датою, що відповідає 894 року нашої ери.

У мексиканському штаті Кампече археологи зробили вражаюче відкриття – вони виявили вапнякову статуетку, що містить поховальні мотиви цивілізації майя. Це знахідка була знайдена фахівцями Національного інституту антропології та історії Мексики під час прокладання залізничної лінії поблизу села Конхуас, неподалік від руїн храмового комплексу Баламку. Експерти датують цю статуетку періодом від 200 до 600 року нашої ери. Висота фігурки становить 25 сантиметрів, і, ймовірно, вона зображує бога смерті Цизіна, який також відомий під ім'ям Кисин.