"Я б могла зістригти волосся налисо": Ірина Сопонару про свій вихід з "Кварталу", кінематографічні амбіції та життя під час війни.

В інтерв'ю для Wave RBC.UA Ірина розкрила причини свого виходу з "Кварталу" та поділилася, чи готова була б зістригти волосся наголо заради ролі. Також обговорили, як вона відмовилася від прагнення заслужити любов, як війна вплинула на її сприйняття радості і яку українську традицію планує представити своєму чоловікові Рісу.

Сцена з конем та особливості персонажу жіночого роду.

- Ви говорили, що хочете більше зніматися в кіно. Що в роботі над фільмом виявилося зовсім не таким, як ви уявляли, коли про це мріяли?

Коли я була молодша і наївніша, мені здавалося, що акторів на знімальному майданчику всі безмежно люблять: вони проводять час у розкішних фургонах, отримують букети щодня... І, врешті-решт, так воно й вийшло. Розкішні фургони, квіти щоранку — все саме так, як я уявляла! (сміється)

Який партнер на платформі залишив найяскравіші враження?

У мене була сцена з величезним конем. Я справді захоплююся цими тваринами – вони дарують мені неймовірний спокій. Мабуть, щось подібне відчувають люди, коли плавають поруч із дельфінами.

Хоча з дельфінами я ніколи не плавала, тому це лише моє припущення. Але коні для мене - це щось особливе: такі великі, спокійні, поруч із ними дуже заземляєшся.

Яка риса вашої героїні відгукується у вас, навіть якщо зізнатися в цьому не так вже й приємно?

Мабуть, це прагнення отримати любов. Раніше я також намагалася здобути прихильність оточуючих. Зараз я вже не слідую цій практиці.

Якщо людина не хоче зі мною дружити чи бути в стосунках, я не намагаюся її переконати. Ще до знайомства з чоловіком я зрозуміла, як не хочу, щоб зі мною поводилися, і перестала це дозволяти.

Чи ви отримали запрошення на певну героїню, чи під час прослуховування виявилося, що ця роль підходить саме вам?

- Мене запросили на конкретну героїню. І це вже другий фільм поспіль, де я граю таку трошки стервозну жінку.

Мені це дуже імпонує, адже в житті мені іноді не вистачає подібного. У мене часто буває вираз обличчя, який може створити враження, що я незадоволена: можу виглядати ніби сердита, але насправді це зовсім не так – просто така моя зовнішність!

Насправді я дуже емпатична, часто занадто поступлива й лише вчуся більше себе відстоювати. Хотілося б упевненіше захищати свої кордони, а в якихось ситуаціях навіть бути жорсткішою.

Мрійливі образи та відхід з "Кварталу"

- Заради якої ролі в повнометражному кіно ви ризикнули б тим образом, за який вас уже люблять глядачі?

Через роль, що вимагала б кардинальних змін у зовнішності. Можливо, навіть довелося б збрити все волосся. Я захоплююся екшенами і обожнюю комікси, тому з великим задоволенням виконала б роль супергероїні.

Є одна роль, яку я справді хотіла б зіграти, але не розкрию її назву. Якщо цей фільм коли-небудь знімуть, а мене не запросять, це буде для мене великим розчаруванням. А якщо я скажу, то всі дізнаються! (сміється)

Яким чином ваше відчуття, що ви затримуєтеся в реалізації своїх акторських мрій, вплинуло на рішення залишити "Квартал"?

Так, це також залишило свій слід. Я мала акторські прагнення, які не вдалося повністю здійснити в рамках цього формату. Мені хотілося випробувати свої сили в інших образах та більше з’являтися на великому екрані.

На даний момент я поступово реалізую свої ідеї. Від мого виходу минув вже рік, і мені цікавіше обговорювати те, чим займаюся, та які цілі ставлю перед собою на майбутнє.

Щастя в умовах війни та мрії дітей

У фільмі Борис володіє фінансовим благополуччям та високим соціальним статусом, але відчуває відсутність щастя. Чи відчували ви коли-небудь, що зовнішній успіх не відповідає вашим внутрішнім прагненням?

Мені знайоме це відчуття, коли, здавалося б, є підстави для вдячності, але все ж не відчувається повноти радості. Особливо в нинішні часи, коли триває війна. Мої батьки в безпеці, чоловік поряд, з рідними все добре — і я щиро вдячна їм за це. Проте ті миті легкості та щастя, які були до війни, тепер зникли.

Усі ці жахливі події справляють глибокий вплив. Навіть коли ти почуваєшся в безпеці й відчуваєш радість від позитивних моментів у житті, цей гіркий осад все ще залишається.

Якби юна Іра змогла зазирнути у ваше сьогодення, що б її найбільше вразило?

Те, що моя дитяча мрія стала реальністю. З самого раннього віку я прагнула стати актрисою. Хоча не мала чіткого уявлення про те, як це відбудеться, я завжди відчувала, що з’явлюся на великому екрані. Тепер моя нова мета – отримати головну роль у повнометражному фільмі.

Маланка для Ріса та чудо поблизу Полтави.

Яка українська святкова звичайність вам хотілося б поділитися зі своїм чоловіком Рісом, який є британцем?

Мені б дуже хотілося, щоб він відвідав Маланку! Він ще ніколи не був на цьому святі, і впевнена, що йому б це надзвичайно сподобалося. Хоча я не завжди суворо дотримуюся традицій, але саме Маланка мені хочеться йому продемонструвати.

Яке дитяче бажання вам вдалося здійснити в дорослому житті?

Це, напевно, мрія, що з'явилася ще в юності - відвідати тропічний острів.

Я особисто це зробила, коли вперше вирушила в Таїланд.

Фільм прикрашений слоганом "Дива трапляються". Яку подію чи несподівану зустріч у своєму житті ви б могли вважати дивом сьогодні?

Мабуть, варто розповісти, як я опинилася в проекті "Одного разу під Полтавою". Спочатку планувалося, що в ролях будуть зовсім інші виконавці, але в підсумку ми з Юрою Ткачем стали частиною цього шоу. Це стало для мене справжнім чудом.

#

Інші публікації

У тренді

forcenews

Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на данний сайт.

© Force-news - Сила інформації. All Rights Reserved.