Заборона на російськомовну культуру: жителі Одеси організували протест біля міської ради.
8 липня в Одесі, біля стін міської ради, пройшла акція протесту. Учасники заходу закликали до посилення культурної безпеки в регіоні та висловили підтримку мораторію на публічне використання культурних продуктів російською мовою. Цю інформацію опублікувало видання ТЕПЛОДАР.BIZ.UA.
Хто взяв участь в протесті?
Перед будівлею міської ради зібралися активісти, небайдужі жителі Одеси та прихильники збереження культурної ідентичності. Головна вимога учасників акції — підтримка тимчасового заборони на використання російськомовних культурних матеріалів у публічних місцях міста. Люди тримали плакати з лозунгами, такими як "Одеса — українське місто", а також зверталися до міської ради з проханням ухвалити відповідне рішення. Організатори акції оголосили про початок збору підписів на петицію до Одеської міськради з вимогою ввести мораторій.
Активісти підкреслювали, що в умовах повномасштабної війни питання культурної безпеки стає надзвичайно важливим. Одеса, як місто з багатьма національностями, повинна стати прикладом усвідомленого відмовлення від російського культурного впливу, вважають учасники зустрічі. Вони звернули увагу на те, що російська пропаганда протягом тривалого часу експлуатувала міф про "російську Одесу" для виправдання імперських прагнень Кремля. Саме тому активісти розглядають очищення культурного середовища від російськомовної продукції як питання національної безпеки.
Чому це має значення для Одеси?
Одеса історично була одним із найбільш російськомовних міст України. Попри те, що з початком війни дедалі більше одеситів переходять на українську, російськомовний культурний продукт -- музика, кіно, театральні постановки -- досі присутній у публічному просторі міста. За даними соціологічних досліджень, Одеса залишається серед лідерів за часткою російськомовного контенту в закладах громадського харчування та на міських заходах. Водночас запит на українізацію серед мешканців стабільно зростає -- особливо після початку великої війни у 2022 році.
Громадські активісти вказують на те, що російська культура використовується як інструмент "м'якої сили", який десятиліттями формував проросійські настрої серед населення. Тому мораторій на її публічне використання розглядається як один із кроків до зміцнення національної ідентичності. Схожий шлях свого часу пройшли країни Балтії, які після відновлення незалежності поступово обмежили присутність російського культурного продукту в публічному просторі. Активісти переконані: без культурної деколонізації повноцінний захист державного суверенітету неможливий.
Що передбачає мораторій
Мова йде про тимчасову заборону на використання культурних продуктів, що походять з російськомовного контексту, включаючи музичні твори в закладах харчування, покази фільмів та організацію концертів. Подібні заходи вже запроваджені в багатьох українських містах через рішення місцевих рад. Зокрема, мораторії були введені у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку та ряді інших населених пунктів у 2022-2023 роках. У більшості випадків ці рішення забороняють публічне виконання російськомовних пісень, а також трансляцію фільмів і вистав російською мовою у комунальних закладах і на території громади.
Учасники акції закликали керівництво Одеси не відкладати ухвалення відповідного рішення і приєднатися до загальнонаціональної тенденції деколонізації культурного середовища. Подія пройшла без порушень та інцидентів. На цей момент офіційна відповідь від Одеської міської ради на вимоги активістів ще не надійшла. Очікується, що в найближчому часі петиція з проханням ввести мораторій буде зареєстрована на офіційному сайті міськради.
Раніше портал Знай інформував, що 200 мільярдів гривень буде виділено на дорожню інфраструктуру: іноземні компанії готові взятися за будівництво платних магістралей Львів-Краковець та Одеса-Рені.
Також наш портал інформував, Одеса на останньому місці в рейтингу доброчесності: 30 балів зі 100 -- хто в лідерах.
Детальнішу інформацію можна знайти у статті: Одеса отримала вісім пожежних автомобілів з Німеччини, які вже підготовлюють для роботи над ліквідацією наслідків атак.