На фронті загинув актор Євген Бушмакін. Вшануймо пам'ять про нього, згадуючи його видатні ролі.

Їх було не так уже й багато, але вони виділялися своєю яскравістю.

У Антоніни не так багато улюблених героїв в українському кінематографі, але вони все ж є. Один з них — Жорік з фільму "Герої мого часу", роль якого виконав Женя. Тоня Ноябрьова створила чудову комедію, яка, на жаль, не отримала належної оцінки. Євген Бушмакін блискуче і природно втілив персонажа, якого ви, безумовно, впізнали б, адже могли бачити його не раз у реальному житті. А можливо, навіть у власному відображенні.

Ця особа прибуває до Києва в пошуках більшого щастя, проте, незважаючи на сильне прагнення, стикається з невдачами. Вся справа в тому, що вона легко запалюється ентузіазмом, але так само швидко розчаровується і опускає руки. Це своєрідний напівпасіонарій.

Про кончину Жені стало відомо завдяки його дружині Олені. Це повідомлення було призначене лише для близьких друзів, тому не буду наводити його дослівно. Зазначу лише, що актор відслужив всього три місяці — мобілізований у травні, він загинув 18 липня. Йому виповнилося 45 років. У них з Оленою залишився син Міша.

Я мала можливість познайомитися з Євгеном і хочу поділитися своїми враженнями про нього. Він справді викликав симпатію з першого погляду. Це була проста, але в найкращому розумінні, людина з чудовим почуттям гумору, який іноді проявляв невелику скромність. Він скромно оцінював свої досягнення, говорячи, що роль Леонардо Дікапріо в "Легенді Г'ю Гласса" була важкою, тоді як йому було цікаво, хоча й легше.

Я вперше звернула на нього увагу під час фестивалю "Молодість", коли переглядала короткометражний фільм Тоні Ноябрьової "День Незалежності". У цій стрічці він виконав роль дещо агресивного юнака, який разом зі своїм мовчазним товаришем мріє про те, як провести День Незалежності. Все починається зі сцени на Майдані, де його персонаж, Женя, із захопленням каже: "Класно, що ми вранці прийшли. Зараз усе сплануємо".

У головного героя мільйон ідей як можна повести святковий день - головне усе встигнути. В Лавру можна піти, на кораблі покататися, в Пирогів поїхати. Хоча, каже він, з Пирогова ми не повернемося. У цих безцільних роздумах минає цілий день. Якщо що, це також комедія. З доволі дотепними репліками.

У "Герої мого часу" Бушмакін втілює багато в чому схожого чоловіка. Його Жека щиро хоче змінити якщо не світ, то бодай сусідку, яка викидає сміття з вікна, та кафкіанську роботу ЖЕКу. Але початковим запалом, який швидко минає, неможливо змінити навіть власне життя.

Євген Бушмакін майстерно втілив обох персонажів, позбувшись будь-яких ознак штучності, що іноді залишається проблемою для українського кінематографа.

Він був надзвичайно обдарованим актором, здатним створювати складні образи, які викликали одночасно і симпатію, і певне роздратування. Рекомендуємо вам переглянути "Героя мого часу" — фільм, який можна легально знайти на популярних онлайн-сервісах.