Не всі невеликі видавництва в Україні зможуть існувати без допомоги держави, стверджують видавці.

Малі видавництва в Україні заявляють про спад продажів після 2025 року, говорять про необхідність економії і державної підтримки.

Протягом 2025 року я випускала книги в обсязі по 100 примірників. Щоб ви зрозуміли, це цифровий друк, і витрати на такі видання значно вищі, ніж при офсетному друку. По-перше, у мене не було достатньо коштів для великих накладів, а по-друге, я усвідомлювала, що навіть тисячний тираж буде важко продати. Я спостерігала за динамікою продажів: на початку 2022 року і ще десь до середини 2023-го спостерігався певний підйом. Але вже у 2023 році продажі почали стрімко знижуватися", - поділилася засновниця видавництва "Крокус" Наргіс Гафурова під час панельної дискусії "Як виживають малі видавництва в Україні?" на фестивалі "Книжкова країна", що відбувся у четвер у Києві.

Вона зазначила, що, на її думку, у випадку з малими видавцями можна використовувати вислів "не всі зможуть вижити".

"Отже, те, як ми зараз підтримуємо своє існування, це вже витратили всі резерви, що були заощаджені, а також звертаємося до позик, адже існують борги перед друкарнями. На щастя, ми не маємо зобов'язань перед авторами та ілюстраторами. Кошти обертаються вкрай повільно. Продажі не лише знизилися, вони фактично зупинилися," - поділилася думками видавчиня.

Гафурова підкреслила, що, хоча для невеликого видавництва отримати можливість публікації є досить складним завданням, вона не вважає доцільним приєднуватися до великої корпорації.

"В даний момент нашій країні важко висувати якісь вимоги... Однак без підтримки з боку держави не всі зможуть витримати цю ситуацію... Я не знаю, як правильно це висловити," - сказала засновниця "Крокуса".

У свою чергу співзасновниця видавництва "Видавництво" Лілія Омельяненко зазначила, що на її думку статистика Українського інституту книги (УІК) про зростання книжкового ринку за останні роки не враховує малі видавництва, а враховує лише дані про великих видавців.

"Ми в кулуарах спілкуємося з іншими малими видавцями, і наші цифри зовсім-зовсім не сходилися", - додала вона.

За її словами, коли почалося повномасштабне вторгнення, була дуже складна ситуація, але місяців через три, українськими книгами почали цікавитися за кордоном, почали закуповувати бібліотеки, люди відновили замовлення через сайт, і ситуація покращувалася до 2024 року включно.

"Але потім настав 2025 рік, і все, як відрізало", - констатувала Омельяненко.

Співзасновник "Vovkulaka" Ярослав Мішенов повідомив, що 2024 рік став для них найуспішнішим, тоді як у 2025 році вони зафіксували зниження на 20-25%.

"Ми змогли утримати хоча б деякий прибуток завдяки отриманим кредитам. Ми брали кредити, інвестували в ліцензії та намагалися реалізувати нові проекти. Інакше, якби ми просто працювали без спроб залучити додаткові фінансові ресурси, ситуація була б ще гіршою", - зазначив він.

На його думку, видавці мають здійснити декілька кроків: економити; дуже ретельно оптимізовувати всі процеси; переналаштуватися під ринок, який склався зараз.

"Якщо видавці зможуть відмовитися від своїх особистих уподобань, йдучи на компроміси, то їм вдасться просунутися далі. Можливо, в кращі часи вони навіть зможуть повернутися до тих проектів, які вважають менш прибутковими, але більш значущими з соціальної та культурної точки зору", - зазначає співзасновник "Vovkulaka".

Згідно з останніми новинами, Ярослав Мішенов, один із засновників видавництва "Vovkulaka", зазначив, що манга зайняла значну частину ринку коміксів, тоді як локальних пропозицій залишається обмаль.

Видавці повідомляють про зменшення асортименту дитячої літератури внаслідок падіння чисельності дітей у країні, що викликане еміграцією через війну.