Погруддя Бевзу знімуть з Соборної площі: ми розкриваємо, де опинилися інші пам'ятники радянської епохи у Вінниці - 20 хвилин

Від авіаційних кінотеатрів до пам'ятників радянським лідерам — за останні кілька десятиліть на вулицях Вінниці зникло безліч пам'яток.

* Одні перетворили на брухт, інші демонтували в межах декомунізації та деколонізації, а деякі перевезли в інші місця.

* Тепер черга дійшла до пам'ятника Івану Бевзу на Соборній.

Пам'ятник Івану Бевзу, керівнику вінницького підпільного руху часів Другої світової війни і Герою Радянського Союзу, планують перемістити з площі Соборної до подвір'я бібліотеки, яка носить його ім'я, у мікрорайоні Слов'янка. Це рішення було ухвалено виконавчим комітетом міської ради 15 жовтня. Наразі монумент залишається на своєму нинішньому місці, оскільки для його перенесення ще потрібно отримати всі необхідні дозволи.

Історія, пов'язана з погруддям Бевзу, є ще одним нагадуванням про те, як еволюціонував монументальний ландшафт Вінниці. Раніше вулицями міста можна було побачити пасажирські літаки, перетворені на дитячі кінотеатри, пам'ятники радянським діячам та інші скульптури, які тепер важко уявити в центрі міста. Деякі з них зникли з лиця землі, інші ж отримали нові місця розташування. Ми розповімо про те, де вони розташовувалися раніше та що з ними трапилося.

Наше місто слугує центром Повітряних Сил Збройних Сил України, тому не варто дивуватися, що у Вінниці завжди можна натрапити на безліч елементів, пов'язаних з авіацією: штаб Повітряних Сил, музей, пам'ятники, площі, вулиці та навіть... літаки.

Відомо, що на площі Перемоги розташований реактивний винищувач МіГ-21, а на площі Костянтина Могилка – бойовий літак МіГ-15. Ці експонати доступні для огляду й сьогодні. Проте не так давно на вулицях Вінниці можна було побачити ще три "пташки" – списані авіалайнери, які в різні періоди виконували роль кінозалів та історичних пам'яток.

Наприклад, до 1991 року на території Будинку офіцерів можна було побачити ІЛ-14 — перший у СРСР пасажирський літак, який випускався у великих кількостях. За словами місцевих жителів, усередині працював дитячий кінотеатр. Квитки на сеанси реалізовувала бухгалтерка Будинку офіцерів, яка була вдягнена в уніформу стюардеси.

У 1980-х роках кінотеатр почав втрачати популярність. Згодом його закрили, і він став авіаційним пам'ятником. Літак неодноразово піддавався підпалам. Після останньої пожежі його розібрали на металобрухт і вивезли в невідомому напрямку. На цьому місці Українська православна церква Московського патріархату збудувала храм на честь Георгія Побідоносця.

Мешканці міста могли спостерігати за величезним авіалайнером на дитячому майданчику, який колись знаходився навпроти Центрального автовокзалу. Це був літак ТУ-104А, здатний перевозити 100 пасажирів одночасно. Перш ніж його перетворили на ще один дитячий кінотеатр, цей авіалайнер протягом двадцяти років здійснював рейси на маршрутах Узбекистану, Грузії та України.

Кінотеатр закрив свої двері в 80-х роках. Доступ до літака заблокували, а сходи прибрали. Всередині залишилися штурвали, панелі приладів та крісла пілотів, що привертало увагу підлітків і молоді, які часто намагалися потрапити туди.

Як і в попередні роки, авіапам'ятник був розібраний на металобрухт і вивезений з Києва в 1991-му. Незабаром на цьому місці з'явилася греко-католицька церква на честь Покрова Богородиці.

Третій літак свого часу знаходився в околицях вулиці Чехова, яка сьогодні відома як вулиця Мазепи. Це був "вихованець" авіабудівного підприємства "Антонов" — АН-24РВ. До 1983 року цей літак здійснював регулярні авіарейси в Вірменії, а згодом і в Україні. Після його відходу з експлуатації його встановили навпроти входу тодішнього Авіаремонтного заводу.

Завдяки своїй ізоляції від міського центру, літак не був перетворений ані на кінозал, ані на іншу розважальну споруду. Він слугував лише як пам'ятник. Утилізація авіасудна відбулася в середині 1990-х років.

Згідно з давньою вінницькою традицією, на цьому місці було зведено православний храм на честь Святого Архангела Михаїла.

У ніч з 19 на 20 травня 1992 року у Вінниці було знесено пам'ятник Владіміру Лєніну. Ця подія мала велике значення для центральної України, оскільки подібні дії на той час відбувалися лише в західних областях країни. Важливо відзначити, що демонтаж пройшов практично без опору з боку місцевих комуністів і за підтримки тодішніх органів влади.

З постаменту Ілліча знімали за допомогою строп, закріплених між ногами та символічним зашморгом на шиї тирана. Коли памʼятник опустили на землю і повантажили у кузов вантажівки, Лєнін отримав кілька ударів молотком по голові. "Це тобі, катюго, за знущання з людей!" -- сказали йому на прощання активісти.

Вага пам’ятника Леніну у Вінниці, за різними оцінками, коливалася від 5 до 6 тонн. Кажуть, що його виготовили з суцільної бронзи. Тому й не дивно, що цей монумент зник з площі, відправившись в невідоме місце. Досі його подальша доля залишається загадкою.

З початку процесу деколонізації у 2022 році, першим пам'ятником, що змінив свою прописку, став пам'ятник російському автору Максімові Горькому, який раніше розташовувався в парку Леонтовича.

Пам'ятник Горькому, зведений у 1968 році, виготовлений з дюралюмінію. Цікаво, що ще за два десятиліття до цього, у 1939 році, парк отримав ім'я цього видатного письменника, і протягом більше ніж півстоліття пам'ятник займав своє місце в ньому.

В даний час пам'ятник розташований на території історико-меморіального комплексу, присвяченого пам'яті жертв нацизму (ставка "Вервольф"). Там же можна побачити раніше демонтовані пам'ятники Терногородського, Козицького та Запорожця.

Після демонтажу пам'ятника Горькому, на Європейській площі прибрали ще одну скульптуру. Незважаючи на поширене уявлення, що цей монумент було зведено на честь радянських солдатів, які загинули у битвах з нацистською Німеччиною, його справжня назва: "Меморіал борців за радянську владу, що загинули під час Громадянської та Великої Вітчизняної війни".

Складалася композиція з трьох кількаметрових військових: червоноармійця, будьонівця та червоногвардійця. І якщо до логічності появи постаменту першого у вінничан навряд виникали питання, то останні два знаходилися у центрі міста очевидно не заслужено.

Будьонівці, для розуміння, це ті, хто воювали проти незалежної України. А червоногвардійці займалися продрозкладкою, відбираючи у наших селян хліб та залишаючи їх голодувати.

У 2023 році в місті завершили відновлення Меморіалу Визволення. Цей меморіал спочатку був зведений на честь полеглих радянських солдатів. Саме сюди перенесли Меморіал Слави з Європейської площі, зокрема останки вінничан, які загинули під час Другої світової війни.

Подальша перспектива цієї території залишається невизначеною. Найбільш ймовірним розвитком подій є відновлення її початкового статусу — парку для прогулянок і відпочинку мешканців Вінниці. На сьогоднішній день площа засаджена травою, а також встановлено великий намет. Це місце активно використовують молоді люди для розваг, а також тут відбуваються різноманітні міські фестивалі.

Одним з найоригінальніших пам'ятників у нашому місті стало погруддя знаменитого латиноамериканського революціонера Ернесто Че Гевари. Цю скульптуру, яка була встановлена 14 червня 2008 року, створив вінничанин Дмитро Соколов в честь 80-річчя з дня народження Че. Причина цього вчинку полягає в його захопленні особистістю революціонера.

У мережі можна знайти інформацію про те, що вінницький памʼятник Че Геварі був першим на території Європи. Аналогічний в Австрії, нібито, зʼявився на кілька місяців пізніше.

Погруддя розташовувалося за адресою: Промислова, 6, на приватній території. Коли Дмитро у 2020 році вирішив продати будівлю, він не знав, куди дівати статую Че Гевари, і тому вирішив її реалізувати. Він розмістив оголошення на OLX, зазначивши ціну у 50 тисяч гривень. Знайшлися покупці з Києва, але в результаті придбали пам'ятник за набагато нижчу ціну. Вони навіть висловили намір обговорити можливість встановлення погруддя на території посольства Куби.

Также ознакомьтесь с:

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google