У Луцьку відбудеться прем'єра вистави-дослідження під назвою "Кімната Левчанівської".
17 та 18 жовтня в Луцьку відбудеться прем'єра вистави-дослідження "Кімната Левчанівської", що готується незалежним театром "Гармидер" за сприяння Українського культурного фонду.
У фокусі даної розповіді - спогади про сенаторку Другої Речі Посполитої, діячку просвіти Олену Левчанівську, а також її доньку Ірину, яка зберегла архів матері, репресованої за радянських часів. Ірина все своє життя прагнула дізнатися правду про зникнення та загибель своєї матері, як зазначають організатори.
Про проєкт
У рамках проєкту "Кімната Левчанівської" театр "Гармидер" продовжує дослідження пам'яті про жінок з Волині. Виводячи на світло імена Олени та Ірини Левчанівських, театр запрошує глядачів не тільки ознайомитися з їхніми життєписами, але й роздумувати про те, як історії відновлюються та повертаються до нас через архіви, голоси, предмети і театральну сцену.
"Олена Левчанівська - одна з перших українок, обраних до Сенату Польської Республіки. Вона твердо представляла інтереси українців у парламенті, брала участь у міжнародному жіночому русі, порушувала питання миру, прав жінок і захисту української громади. У виставі її шлях постає крізь погляд доньки - Ірини Левчанівської, фотографки й дослідниці, яка зберігала родинну пам'ять і розповідала про матір", - коментує режисерка вистави, очільниця театру "Гармидер" Руслана Порицька.
Для збору даних про двох знаменитих волинянок учасники театру "Гармидер" здійснили дослідження в архівах і музеї селища Линів, де проживала та викладала Олена Левчанівська. Крім того, вони провели низку інтерв'ю з колегами Ірини Левчанівської та дослідниками її творчої спадщини.
Яким чином створена вистава
Театр не використовує вигадані репліки для своїх персонажів — усі події та діалоги грунтуються виключно на реальних фактах і цитатах, які були зібрані з мемуарів, листів та щоденників Олени й Ірини Левчанівських, а також із книг і відео, що стосуються їхнього життя.
"З різних свідчень формується сценічний колаж, у якому поступово проявляється історія родини. Я прагнула перетворити цю майже столітню оповідь на емоційну подорож, що проходить через повсякденність і незвичайні моменти, збираючи шматочки пам'яті, усвідомлюючи власну сутність і терпляче очікуючи відновлення своєї ідентичності та спогадів," - зазначає Руслана Порицька.
У спектаклі беруть участь шість акторок. Їхня присутність на сцені стане водночас доказом, дослідженням та особистим зануренням в історію Левчанівських.
"Слідом за Іриною, яка наполягала, що про пережите настав час розповісти, вони переповідають знайдене й шукають у цій історії питання до себе та сьогодення", - пояснює режисерка. Додає, що окрему роль у виставі відвели тваринам - зокрема котам.
"Для Олени та Ірини, які із захопленням піклувалися про тварин і фіксували їх на фотографіях, це стало невід'ємною частиною їхнього повсякденного життя, свідченням їхньої чуйності до оточуючого. Однак образи тварин також відкривають іншу, більш тривожну грань історії: вони демонструють, як система перетворює людське існування на об'єкт спостереження, підозр і абсурдних суджень... через котів", - зазначає Руслана Порицька. Таємниця цього місця.
Команда театру "Гармидер" створює виставу-дослідження "Кімната Левчанівської" в мистецькому просторі "Ангар" у Луцьку, на вулиці Залізничній, 9. Там же відбудуться і перші покази. За збігом обставин, простір, розташований у промисловій зоні, поруч зі старими залізничними коліями, - зовсім поруч того місця, де назавжди загубився слід про Олену Левчанівську.
"Цей куточок має сумну сторінку в своїй історії: саме звідси репресованих вивозили потягами до Сибіру та інших місць заслання. Тут Ірина Левчанівська востаннє зустріла свою матір Олену. Після того, як її забрали, Олену стратили, і її доля на багато років залишилася невідомою для доньки та суспільства. Сьогодні на місці їхнього останнього прощання виникає вистава, що відновлює голоси й історії обох жінок у нашій спільній пам'яті," - зазначає режисерка.
Про ляльки в театральному дійстві.
У сценічному образі ключову роль виконують ляльки, які створила майстриня Наталія Ворожко для Олени та маленької Ірини. Вони немов би відновлюють спогади з дитинства Ірини — періоду, коли мама була завжди поруч, а відкриття світу починалося з їхньої близькості. Ця ніжна нитка переплітається з драматичними моментами, які згодом стали частиною життя родини.
"Для мене історія Левчанівських - це світла і водночас трагічна історія української родини, яка жила за простими, споконвічними принципами справедливості та сумління. Але, на жаль, іноді це дорого коштує", - каже майстриня Наталя Ворожко. Додає, що в історії матері й доньки Левчанівських побачила сильний художній сюжет, який дозволив створити відповідні образи.
Історія родини Левчанівських ілюструє, як життя звичайної сім'ї може стати невід'ємною частиною значних подій свого регіону, а згодом і всієї України. Мене особливо вражає їхній зв'язок — матері, яка залишила по собі спадок, і доньки, що зберегла цю спадщину в пам'яті. Саме тому я прагнула відобразити в ляльках характер кожної з них: Олена — символ сили, гідності, внутрішньої свободи і рішучості, а Ірина — спостережлива та чутлива натура, — ділиться своїми думками Наталя Ворожко. Вона розповідає, що для створення ляльок ретельно досліджувала архівні матеріали про обох Левчанівських і прагнула створити їх психологічні портрети.
Читати далі: "Вибір на користь патріотизму": у Луцьку обговорювали українську самоідентичність Олени та Ірини Левчанівських.
"Поступово за історичними фактами я почала бачити дві дуже різні, але нерозривно пов'язані жіночі долі. У якийсь момент особливо гостро відчула, наскільки трагічне зникнення матері та травма, яку воно спричинило доньці, могли стати важкою ношею для Ірини на все подальше життя. Ніби їй довелося продовжувати життя вже за двох - за себе і за матір. Бо іноді зберегти пам'ять не менш важливо, ніж творити саму історію", - каже майстриня.
Про музику й команду вистави
Унікальний стиль "Кімнати Левчанівської" формують музичні й звукові рішення Нікіти Яйленка. У цю виставу інтегровано композиції українського композитора Сергія Борткевича. Хоча він народився на Харківщині, більшу частину свого життя провів за межами України. Творчість Сергія Борткевича тривалий час сприймалася поза українським культурним контекстом.
"Повернення його музики співзвучне головній темі вистави - поверненню імен, пам'яті та права розповідати власну історію", - коментують у театрі.
Окрім того, у цьому проєкті:
- Відеоінсталяції для сценічного простору, які дають можливість доторкнутися до архівів, створює Дарина Громик.
Режисерка і сценаристка: Руслана Порицька.
- Режисер із пластики - Віктор Рубан, тренерка з пластики - Анна Кочубей.
- На сцені діятимуть: Соломія Войтович, Єва Сардачук-Король, Катерина Кот, Яна Пех, Алла Тихомирова, Оксана Бречко.
Проєкт "Кімната Левчанівської" втілюється завдяки підтримці Українського культурного фонду в рамках програми "Флагманські події". Прем'єрний показ відбудеться в арт-просторі "Ангар", а 23 жовтня о 19:00 його можна буде переглянути в прямому ефірі на соціальних мережах театру.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу