Українські пісні, вірші та виступи дітей створили в Братиславі кілька затишних вечорів у червні. - noviny.sme.sk

Протягом трьох неділь червня я мала можливість відвідати кілька культурних заходів для українців у Братиславі. Я дуже щаслива, що зустріла стільки обдарованих, інтелектуальних, щирих та відкритих людей. Хоча ці події мали різний формат, в кожній з них відчувалося спільне прагнення до творчості, розвитку власних талантів та збереження української мови, навіть за сотні кілометрів від рідної землі.

Музиканти, художниці, актори, співаки й діти виходили до глядачів не просто з підготовленими номерами -- кожен приносив у цей простір частинку себе, свої радості, переживання, пам'ять і надію.

Одним із таких закладів став Українсько-словацький дитячий клуб Papraď, розташований у серці Братислави. У червні тут відбулися українські культурні заходи, які зібрали разом музику, поезію, живопис, гру на бандурі, авторські роботи та виступи дітей.

Серед номерів камерного вечора "Між звуком і світлом" найбільше вразив виступ Наталії Гончаренко, викладачки фортепіано та вокалу, яка виконала ліричну композицію "Журавка" Олександра Білаша. Її виконання пронизувало жіночою ніжністю, особистими переживаннями та любов'ю, що зробило пісню надзвичайно глибокою, немов на мить зупинивши час у залі.

Разом із ліричними композиціями на заході звучали пісні, які знайомі багатьом українцям з дитинства. Радміла Стерладкіна подарувала слухачам "Вербову дощечку", а Дарія Гончаренко внесла в атмосферу вечора нотки легкості, виконуючи жартівливі українські пісні. У програмі також звучали "Садок вишневий коло хати" на слова Тараса Шевченка, "Чорнобривці" та "Вишиванка", які звучали під супровід бандури та фортепіано.

Унікальне враження вечора створила бандура, виконана Ольгою Сморкіс. Її мелодії не лише доповнювали українські твори, а й наділяли їх особливою глибиною та відчуттям традиційності, яке важко відобразити словами. Живе українське слово в програмі представила акторка та викладачка акторської майстерності Таїсія Бойко.

Центральним елементом цих зустрічей стала творчість Галини Чехути, харківської поетеси, яка має в своєму активі 14 поетичних збірок, з яких п’ять були опубліковані вже під час війни.

"Я так люблю Україну", -- сказала авторка на початку одного з виступів, а до Дня Конституції обрала для читання саме вірші про Україну. Один із найсильніших моментів прозвучав у рядках "Україно, ти моя надія! Ти моя любов на всі віки" та "Україно, я ніхто без тебе".

Поряд зі словом і музикою важливим елементом мистецьких вечорів був образ, що виражався через фарби та живопис. У просторі клубу Papraď і сьогодні можна побачити роботи Тетяни Діденко, заслуженої художниці України та члена Спілки художників Словаччини. Її твори живопису підкреслювали атмосферу вечора, створюючи окремий візуальний вимір, в якому музика, слово та образ гармонійно взаємодіяли.

Окрім того, були продемонстровані творчі роботи Аліни Арутюнян та Аліни Кішоян, які відображають традиції українського мистецтва.

Другий вечір, 28 червня, був присвячений Дню Конституції України. Для Ольги Соболевської, керівниці центру, це був не просто привід зібрати гостей у Papraď, адже за другою освітою вона юристка, тому тема головного закону України має для неї і професійний, і особистий сенс.

За словами керівниці, важливо, щоб українські діти в Словаччині сприймали цей день не просто як дату в календарі, а як можливість обговорити права, повагу один до одного та своє власне культурне походження.

"Якщо наше життя склалося так, що ми зараз знаходимося за межами України, це не означає, що країна втрачена для нас або ми стали її невидимими," -- підкреслила Соболевська, яка спільно з донькою займалася організацією цих зустрічей.

Саме тому вечір до Дня Конституції природно розпочався з дитячої програми. Діти читали вірші про Основний Закон України у редакції Володимира Читая, співали українські пісні й виходили до глядачів із тією щирістю, яка одразу змінює атмосферу в залі.

"Діти щиро віддавали частинку свого серця та любові до рідної землі і української мови усім присутнім," – зазначила Ольга Сморкіс, бандуристка і викладачка, що координувала програму для дітей.

В заході взяли участь учні з Основної школи Ružová dolina, розташованої в Братиславі, серед яких були Злата Соболенко, сестри Єлизавета та Варвара Трофімови, Вероніка Марчук, Аліса Марцинкевич, Вероніка Фільчак, Злата Максимець, Домініка Долга, Софія Жупанова, Захар Кішоян та Данило Дутчук. Музичний супровід для програми підготувала Оксана Бордюгова, яка є членом Спілки композиторів Донеччини.

Також викладачка подякувала мамам, які далеко від Батьківщини бережуть українські традиції, рідну мову і передають їх своїм дітям. "Саме завдяки таким родинам українська культура продовжує жити й розвиватися, навіть за межами України", -- зазначила Сморкіс.

Особливого звучання вечору додала гра на одному з найвідоміших духових інструментів української музичної традиції -- сопілці, яку продемонстрував Руслан Макогон.

Тож ці вечори стали для мене чимось дуже теплим і особистим. У кожному погляді, слові й історії я бачила людей, які попри війну, щоденні турботи та виклики в новій країні не втрачають зв'язку з українською культурою, мистецтвом і силою рідного слова.