У турецькому місті Аспендос виявили 2,2-метрову статую з мармуру, що зображує бога медицини.

Під уламками стародавніх воріт на півдні Туреччини археологи виявили статую бога медицини Асклепія, яка виявилася більшою за багатьох людей, що проходили повз.

Про знахідку оголосив міністр культури і туризму Туреччини Мехмет Нурі Ерсой, який поділився новиною у своєму акаунті в соціальних мережах, не чекаючи офіційної прес-конференції: це свідчить про те, наскільки міністерство прагнуло поділитися знахідкою, пише Arkeo News, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Ця статуя є значно більше, ніж просто цікава знахідка. Виготовлена з мармуру, вона має висоту близько 2,20 метра, що робить її вищою за переважну більшість дверних отворів. На ній зображено Асклепія, в оточенні його сина Телесфора, який постійно супроводжує батька. Статую знайшли серед обвалених залишків північного крила Монументальних воріт, в тій частині, де Східна площа Аспендоса зливається з Театральною вулицею – одним із найбільш жвавих і помітних місць в стародавньому місті.

Це місце має значення. Це не було приховане святилище, заховане для приватного богослужіння -- це був громадський простір, де звичайні люди проходили б повз дорогою до театру чи агори. Знаходження тут статуї бога зцілення свідчить про те, що здоров'я та медицина були не лише приватними турботами в римському Аспендосі; це було те, чим пишалося все місто та чим воно виставляло напоказ.

Статуя зображує зрілого чоловіка, що стоїть прямо, з густим волоссям і ретельно опрацьованою бородою, його вага зосереджена на лівій нозі, тоді як права нога м'яко згинається і крокує вперед. Верхня частина його тіла залишається майже голою, але плащ -- гіматій -- накинутий на ліве плече і спадає глибокими складками навколо талії та ніг. За даними Міністерства, саме такі деталі -- стійка, драпірування, обробка обличчя та волосся -- позначають цей твір як справжній продукт скульптурних майстерень римської епохи, а не як пізнішу імітацію.

Поруч із його ногами стоїть Телесфор, і в цій скульптурі автор обрав зовсім інший підхід. Натомість ідеалізованої дорослої фігури, Телесфор зображений як маленька, майже дитяча постать, загорнена в довгий одяг з капюшоном, який приховує більшість анатомічних рис і надає йому майже колоноподібну форму. Цей візуальний контраст був свідомим рішенням: в античній традиції Асклепій символізував саму суть медицини — діагностику, лікування та безперервну боротьбу з хворобою, в той час як Телесфор уособлював те, що відбувається після — одужання і поступове відновлення до здоров'я.

Ознайомтесь також: Археологи виявили руїни давньої церкви, де проходив один з найзначніших християнських соборів.

Досі існувало небагато безпосередніх фізичних свідчень культу Асклепія в Аспендосі. Хоча поклоніння цьому богу лікування було широко поширене в грецькому та римському світі, зокрема в знаменитих святилищах в Епідаврі та Пергамі, зв'язок цієї більшої традиції із самим Аспендосом до цього моменту спирався більше на логічні міркування, а не на переконливі факти. Тепер же з'явилася статуя, яка слугує наочним підтвердженням.

Оскільки цей витвір мистецтва розташувався біля величних міських воріт, а не в затишному храмі, це свідчить про те, що священні образи виходили далеко за межі тихих і сакральних просторів. Вони стали невід'ємною частиною публічного обличчя міста, поряд з театром, агорою та іншими грандіозними архітектурними спорудами.

Читайте також: У Великобританії під судовою спорудою археологи виявили залишки частини середньовічного замку.

Цінність цього артефакту полягає в тому, що обидві статуї збереглися разом і в основному в хорошому стані. Асклепій та Телесфор зазвичай знаходять окремо, часто пошкодженими або взагалі відсутніми в археологічних даних, що змушує дослідників відновлювати їхню пару з фрагментів і письмових джерел. Наявність обох статуй в одній, майже цілій композиції надає науковцям унікальну можливість: вивчити повну символіку давніх вірувань у зцілення так, як це сприймалося їхньою сучасною публікою.

А оскільки датування статуї тісно пов'язане з будівництвом самого театру за часів Марка Аврелія, це натякає на те, що цей твір може належати до тієї ж хвилі амбітного громадського будівництва, яка змінила Аспендос наприкінці II століття нашої ери -- періоду, коли місто явно багато інвестувало у власний імідж.