Яйої Кусама: як недуга перетворилася на витвір мистецтва.
Картини та скульптури Яйої Кусами користуються великим попитом, їх ціна досягає десятків мільйонів доларів. Шанувальники мистецтва можуть годинами стояти в чергах, щоб зробити фото у її знаменитій "Кімнаті нескінченності" — цій інсталяції з дзеркалами та світлом, що створює ілюзію безмежного простору, яка стала однією з найвідоміших у світі. Стиль цієї японської художниці легко впізнати: її полотна з "нескінченними цятками" (Polka Dots) або покриті мереживом дрібних мазків (Infinity Nets) разом із величезними скульптурами у формі гарбуза захоплюють своєю оригінальністю. Ця яскрава візуальна мова почала формуватися ще в 1950-х роках, задовго до того, як подібні повторювані мотиви та техніки стали популярними в сучасному мистецтві.
22 березня Яйої Кусама відзначить своє 97-річчя. Незважаючи на свій вік, вона не припиняє творити та залишається однією з найпопулярніших мисткинь на планеті за обсягами продажів на аукціонах. Ретроспективи її робіт в провідних музеях світу залучають мільйони відвідувачів. У соціальних мережах творчість Кусами часто постає як візуальний символ сучасного мистецтва.
Проте існує ще один аспект, що впливає на значущість творчості японської миткині та робить її ще більш вражаючою.
Ці мистецькі твори можуть здаватися легкими та веселими, проте за їхньою поверхневою безтурботністю прихована глибока історія жінки, яка стикалася з серйозними соціальними викликами та проблемами зі здоров'ям. Яйої Кусама з раннього віку переживає галюцинації, які наділяють її сприйняття світу особливими цятками, мереживними візерунками та повторюваними формами. Вона вважає, що причинами таких переживань стали емоційні травми, викликані відсутністю материнської любові. Мати Яйої намагалася відвернути її від мистецтва, примушуючи дотримуватись традиційних соціальних норм і ролей.
Зрештою, Кусама змогла знайти спосіб впоратися зі своєю хворобою, перетворюючи свої видіння на мистецькі твори. "Мої творчі роботи — це відображення мого життя, зокрема моїх психічних труднощів", — наводить слова художниці журнал Bomb Magazine.
Після завершення навчання в Кіотській школі мистецтв і ремесел, Яйої Кусама розпочала свою кар'єру, організувавши перші виставки на рідній землі, в Японії. Важливо зазначити, що вона не приховувала свого психічного стану, що на той час вважалося серйозним табу в суспільстві. "Це було досить несподівано, що вона так відкрито обговорювала цю тему, - зауважив у бесіді з DW Штефан Дідеріх, куратор ретроспективної виставки робіт Кусами в кельнському Музеї Людвіґа, яка триватиме з 14 березня по 2 серпня 2026 року. - Для неї мистецтво стало способом виживання і формою самопідтримки, і вона щиро про це говорила, не намагаючись поставити це на перше місце".
В якийсь момент молодій жінці, що народилася 1929 року в сім'ї фермерів, стало тісно у Японії. Вона поділилася з письменником Ендрю Соломоном, що "[мої батьки] постійно намагалися знайти мені чоловіка за рахунок розрахунку, з ким я ніколи не мала контакту". Також вона описала свої перші двадцять з гаком років як "період нервового зриву". Відчуваючи себе все більше "в полоні - за завісою анонімності", жінка вирішила порвати з усталеними в повоєнній Японії традиціями та "соціальними очікуваннями" і в 1958 році переїхала до Нью-Йорка.
"Вона була впевнена в собі й сповнена рішучості йти своїм шляхом і зробити кар'єру", - каже Штефан Дідеріх. Мати Кусами надала їй фінансову підтримку на початковому етапі - за умови, що вона більше ніколи не повернеться додому.
Американська художниця Джорджія О'Кіфф, відзначена славою завдяки своїм величезним квітковим полотнам, відіграла ключову роль у затвердженні японської художниці на новому континенті. Японка невтомно трудився, створюючи безліч творів. Незабаром вона стала частиною елітного нью-йоркського авангарду, де її монохромні візерунки в мереживному стилі викликали справжній фурор на дебютній виставці.
Своїми серійними повтореннями полотна Кусами були схожі на твори Енді Воргола. А тканинні скульптури, переважно фалічної форми, нагадували роботи Класа Ольденбурга, створені приблизно в той самий час. Або навпаки? "Вона завжди дуже впевнено казала, що саме вона заклала ті основи, на які пізніше спиралися її колеги-чоловіки", - каже куратор нової виставки в Кельні. Однак сьогодні вже неможливо з упевненістю встановити, чи була вона дійсно першою в кожному конкретному випадку.
Можна лише відзначити, що її колеги-чоловіки досягли більших успіхів у бізнесі, ніж молода японка. Це стало однією з причин її спроби самогубства, яку вона змогла пережити. Свій протест проти гендерної нерівності в оплаті праці Кусама висловила, зокрема, в інсталяції 1964 року під назвою "Мандрівне життя": навколо драбини, покритої фалічними формами з тканини, були розкидані жіночі туфлі. Фалос виступає ще одним повторюваним символом, що відображає намагання мисткині подолати свій "страх перед сексом, котрий вона сприймала як брудний", як зазначено в її автобіографії, виданій у 2002 році.
Деякі творчі ініціативи Яйої Кусами, спрямовані проти війни у В'єтнамі, перетворювалися в колах хіпі на сексуальні оргії, хоча сама художниця в них не брала участі. "Чому ті, хто розділяє між собою задоволення, повинні йти на війну і вбивати?" — запитує Кусама у своїй автобіографії. "Завдяки вільному сексу можна зруйнувати бар'єри між мною та іншими".
Часто мисткиня розмальовує оголені жіночі та чоловічі тіла тисячами цяток, щоб позбавити об'єкти перформансу індивідуальності. Вона називає цю концепцію "самознищенням", і вона проходить червоною ниткою крізь усю її творчість. "Через усунення власного "я" людина повертається у нескінченний всесвіт", - вважає Яйої Кусама.
Однією з найзначніших подій у мистецькій кар'єрі та яскравим прикладом раннього перформативного й концептуального мистецтва стала акція під назвою "Сад нарциса". У 1966 році, коли мисткиня, котра набирала популярність у США, не отримала запрошення на 33-тє Венеційське бієнале — одну з найвідоміших міжнародних виставок сучасного мистецтва та архітектури, вона вирішила не залишатися осторонь і приїхала туди, щоб привернути до себе увагу. На зеленій галявині перед Італійським павільйоном вона розмістила 1500 дзеркальних куль, які відображали людей, небо та оточуючий простір, створюючи враження безмежного повторення. З табличкою "Ваш нарцисизм на продаж", босоніж і в золотому кімоно, Кусама пропонувала відвідувачам купити ці кулі за 2 долари кожна. Попит на них був значним. Проте організатори визнали цю ситуацію скандальною і заборонили продаж, залишивши саму інсталяцію недоторканою.
Таким чином молода мисткиня, з одного боку, розкритикувала арт-ринок, який перетворює мистецтво на товар, а з іншого - висловила іронію щодо покупців, які купують витвір лише для того, щоб потішити своє его. Ну і, звісно, ця акція стала для Кусами чудовою саморекламою.
Справжнє світове визнання прийшло лише через багато років. У 1993 році мисткиню, нарешті, запросили на бієнале. "Це найкращий момент у моєму житті, - сказала вона тоді Financial Times. - Я хочу стати більш знаменитою і ще більш знаменитою". І хоча її багато критикували за таке відкрите прагнення до слави, ця мрія здійснилася. Сьогодні Яйої Кусама є однією з найуспішніших мисткинь. У 2018 році Музей Брод у Лос-Анджелесі продав на ретроспективу мисткині 90 тисяч квитків за один день. У 2022 році квитки на виставку в лондонській галереї Тейт Модерн розпродали за рекордно короткі терміни на рік вперед, так само як і на її продовження ще на рік.
Твори з серій "Infinity Nets", "Flowers" та "Pumpkins" Кусами постійно з'являються на аукціонах, де їх вартість починається від 7 мільйонів доларів і може досягати ще більших сум. Найдорожча з них — абстрактна картина з серії "нескінченних мереж", продана в 2022 році за приблизно 10-11 мільйонів доларів. Це велике світле полотно повністю заповнене тисячами дрібних мазків, що формують візерунок, схожий на мережу або хвилю. Завдяки повторюваності цього мотиву створюється враження безмежного простору. Висока вартість цих робіт обумовлена їхньою значущістю в творчості Кусами, адже вони були створені в 1950-60-х роках і вважаються визначними в її кар'єрі.
Найдорожча скульптура мисткині - "Pumpkin (L)". Величезний бронзовий гарбуз із чорними цятками, створений у 2014 році, був проданий на аукціоні Sotheby's у 2023 році приблизно за 8 мільйонів доларів.
Проживши в Нью-Йорку близько 16 років, Яйої Кусама повернулася до Японії. Ще через кілька років, у 1977 році, вона добровільно оселилася в психіатричній клініці в Токіо, де мешкає й досі. Попри вік мисткиня щодня ходить до своєї студії, розташованої поблизу, а після роботи повертається до лікарні. У місті у Кусами є власний музей - у 5-поверховій будівлі, побудованій спеціально для зберігання та демонстрації її робіт, експозиція змінюється кілька разів на рік. "Я буду продовжувати створювати мистецтво, поки не згасне моя пристрасть, - сказала вона в інтерв'ю журналу Bomb Magazine. - Я глибоко зворушена тим, що у мене так багато шанувальників. (...) Я думаю, що зрозумію, наскільки високо люди цінують моє мистецтво, лише після своєї смерті. Я творю для зцілення всього людства".