Муса Таіпов: «Небезпечно забувати, що перемога здобувається кров’ю та сльозами усього народу, а не окремими особистостями»(ВІДЕО)

Весь розрахунок Кремля – вмовити Захід не надавати українцям військової допомоги, бо тоді виграти війну він не зможе, – каже Племінник Джохара Дудаєва, представник Республіки Ічкерія у Франції Муса ТАІПОВ.

Про плани широкомасштабного нападу Росії на Україну Джохар Дудаєв попереджав іще 1993 року. Чому українці та світ не почули його, а до останнього вірили, що таке не може статися?

– Наш голос було погано чути, його задавила російська пропаганда, яка мала незрівнянно більші можливості. Тепер ви на власному досвіді відчули, як зомбують аудиторію. Зокрема західну. Колись чеченців зображували неосвіченими дикунами, які мріють усім різати голови та підривати будинки. Таким кровожерливим змальовували весь Кавказ. На жаль, тактика брехні спрацювала. Ми не мали чого запропонувати світу, крім пасіонарності. Росія могла дати свої корисні копалини, ринки збуту. Сьогодні Україна – в подібній ситуації, але має зовнішню підтримку від Польщі, Великої Британії, Сполучених Штатів, Туреччини, інших країн.

Схоже, ніби Туреччина зосередилася на власних інтересах. З одного боку, вона продає Україні “байрактари”, з другого – “вирішує питання” продажу українського зерна з окупантами. Ердоган на зустрічах тисне руку Путіну.

– А Україна не так поводилася, коли торгувала з РФ під час війни у Грузії 2008 року? А 1995-го, коли чеченців убивали, ваш президент стояв на трибуні під час параду в Москві. Ви хочете від світу такої реакції, ніби самі завжди були ідеальні. Керівник держави має передусім опікуватися власною економікою, добробутом своїх громадян. Хоча розумний керівник має прораховувати, щоб його дії не повернулися бумерангом.

Щодо чеченців тактика брехні спрацювала

Не роблю жодних закидів, лише нагадую: убили 300 тисяч чеченців. Це кожен четвертий житель країни. Світ заплющував очі. А тепер цей терор відбувається в Україні.

Ердоган має власну гру. У Туреччини великий дипломатичний досвід. У неї поряд шиїтський Іран, Афганістан, там прийшли до влади нові люди. А ще є Сирія, де палає пожежа. Анкарі доводиться викручуватися.

Імперії розмовляють між собою однією мовою і не враховують інтересів маленьких країн?

– Так, це наша спільна проблема. Усі країни керуються власними вигодами. Генрі Джон Темпл Палмерстон (британський прем’єр-міністр у 1855–1865 роках. – Країна) казав: “У нас немає вічних союзників і немає вічних ворогів. Наші інтереси вічні й незмінні, і ми зобов’язані їх дотримуватися”. Політика – така річ, що не дай Бог у ній опинитися.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі припинила роботу в Україні через вето Росії. Організація Об’єднаних націй постійно лише висловлює глибоку стурбованість. Всесвітні безпекові установи давно неефективні?

– У кожної країни є власні скелети у шафі щодо прав людини. Міжнародне право давно існує формально. Реально його ігнорують. Тільки за останні десятиліття розпрасували Лівію, Сирію, Афганістан. І це лицемірно називають миротворчими операціями. Як можна мирно зносити міста? Міжнародна спільнота – у стагнації. Це розуміють усі включно з політиками.

Слово “демократія” стало майже лайливим. Усі забули, що воно означає владу народу, тобто право керувати своєю країною.

Є симптоми, що Захід намагається неправильно переформулювати суть війни. Той же Генрі Кіссінджер (один із найвпливовіших зовнішньополітичних стратегів США. – Країна) розповідає про “спірні території Донбасу”. Як так? Вони безумовно українські. На це треба жорстко реагувати.

Слово “демократія” стало майже лайливим. Усі забули, що воно означає владу народу

Припускаю, що до верхівки політичної влади сьогодні допускають лише тих, на кого мають компромат. Ними легко маніпулювати. І це багато чого пояснює. У розпал Другої чеченської війни Франція нагородила Путіна орденом Почесного легіону. Я кілька разів писав петиції, щоб це скасували, – реакції немає. Ідеться про колаборацію Заходу з Росією, яку нарешті мають визнати країною – спонсором тероризму.

Що заважає зробити цей очевидний крок?

– Мені здається, Росія все ще малює для Заходу картинку, що найбільша загроза для ЄС – Китай. Подібне було напередодні Другої світової війни, коли СРСР спонсорував фашистську Німеччину сировиною, навчав її льотчиків, танкістів. А в результаті світ отримав головне зло в образі нацистів, забувши про більшовицьку загрозу, що сховалася за спинами німців. Так само тепер. Хто з нас іще 30 років тому чув про Китай як лідера? За останні десятиліття він набрав значної ваги. А звідки бере дешеву сировину? Із Росії. Чому РФ маніакально вперто не бачить китайської загрози? Таке відчуття, що відбувається прихований торг, за результатами якого Україну можуть продати. Як варіант – поділити по Дніпру. Росія не може виграти війну воєнним шляхом, а Україна не має права програти. Це цугцванг. І весь розрахунок росіян – умовити Захід не надавати українцям військової допомоги.

Відчуття, що відбувається прихований торг

У цей час Китай спостерігає?

– Ця країна ніколи не вдається до відкритої агресії. Очікує, як рікою пропливе труп ворога. Захід боїться розпаду Росії, бо тоді її природні ресурси відійдуть Китаю і він значно посилиться. Намагаються вмовити Путіна, як хлопчика-хулігана. Але слід враховувати, що він не залежить від виборців, а західні політики мають відповідати перед своїм електоратом. Поступово від України починають втомлюватися: дратують біженці, значне подорожчання продуктів. Від любові до ненависті – один крок. Так само чеченців спочатку сприймали на ура, а потім почали навішувати ярлики, створювати негативний імідж. У ЄС також є корупція у вищих ешелонах влади. Вона підхоплює російську пропаганду, розраховану на експорт.

За яких умов Росія може розпастися на незалежні національні країни? Чому окремі республіки не користуються шансом вискочити з ярма?

– Після розпаду СРСР усі, крім Ічкерії та Татарстану, провели референдуми й вирішили приєднатися до РФ. Проти чого їм бунтувати?

Тоді голосували люди, які виросли в “тюрмі народів”. Змінилися покоління.

– Але і спецслужби теж не спали. Вони вбили, отруїли, дискредитували або корумпували всіх, хто мав вплив.

Фізичне знищення лідерів – почерк КГБ. Усіх чеченських президентів убили. Чи є ризик, що спробують розправитися з главою України?

– Такий варіант імовірний, якщо нічого не вдасться іншими методами. Займатимуться ліквідацією перших осіб. Зеленський має уважніше ставитися до власної безпеки.

Під завалами в Маріуполі загинуло не менш як 50 тисяч людей

Ще можуть ініціювати переворот. Тому внутрішні розбірки не на часі. Потрібна консолідація. Це потім ви сядете й вирішите, кого кинути за ґрати, а в кого забрати награбоване.

Росія використовує тактику випаленої землі. Знищила місто Джохар, яке російські медіа називають Грозним, але потім відбудувала. Яка доля очікує на зруйнований Маріуполь?

– Джохар росіяни відбудували, щоб приховати свої злочини. Під завалами в центрі залишалися загиблі, їх просто закатали зверху асфальтом і назвали це площами. А раніше там були будинки, де в підвалах ховалися люди під час бомбардувань. Там фактично безіменний цвинтар. У Маріуполі в них нова тактика – пересувні крематорії, які використовують для знищення слідів убивств.

Не думаю, що Маріуполь відбудовуватимуть, принаймні швидко. Для них нині головне завдання – поглинути всю Україну. Маріупольців депортують на Далекий Схід, у Сибір. Навіщо? Бо так можна легко приховати справжню кількість загиблих. Я бачив ці руїни і певен, що під ними не менш як 50 тисяч людей втратило життя. Поки що озвучують цифру вдвічі меншу. Коли Україна офіційно запитає Росію про своїх громадян, скільки з них вижило, то їй відповідатимуть: “Відчепіться, вони з вами не хочуть спілкуватися”. Такий трюк.

Ви жорстко висловилися про здавання в полон бійців “Азова”.

– Вони не мали потрапити в полон, це великий прорахунок Генштабу. Із самого початку було зрозуміло, що станеться оточення, їх притиснуть до моря. Потрібно було раніше їх виводити. Крім того, ті, хто здався в полон, не є героями. Так, вони зберегли життя, дай Бог їм здоров’я та швидкого повернення додому, але це поганий приклад для наслідування. Герой – той, хто готовий жертвувати своїм життям і залишатися на своїх принципах. “Азов” із воїнів перетворився на предмет торгу. Це не їхня провина, а керівників операції.

Чи правда, що під час війни в Ічкерії кодекс честі забороняв потрапляти в полон?

– Ні, але наші генерали йшли першими, своїми тілами розміновували поля. Вони туди навіть не посилали полонених росіян. Шамілю Басаєву відірвало ногу. Кілька генералів загинуло, коли виходили з осаджених міст. Ми здебільшого влаштовували обміни мирних мешканців Ічкерії, яких захопили на блокпостах, на російських солдатів. Зрідка – наших поранених військових. Нині в Данії живе колишній заступник генерального прокурора Ічкерії. У першу війну він залишився без руки, у другу йому в полоні ампутували ногу, хоча її можна було вилікувати – росіяни не заморочувалися таким.

Тільки масштабна воєнна поразка виправить росіян

Чому на росіян майже не діють санкції?

– Путін створив ідеальну державу для агресії. Якщо б у РФ була нормальна економіка, то там зупинились би підприємства, з’явилися незадоволені безробітні. А в них основна частина населення – бюджетники й ті, хто звик жити у злиднях. Жителі цих регіонів радо йдуть у армію, їх підтримують родини: “Іди, сволото така, грошенят підзароби і за батьківщину постраждаєш”. Головні надходження до бюджету РФ – від нафти та газу. Європейці, наче наркомани, спочатку на цю голку сіли, а тепер не можуть зіскочити. Треба судити всіх політиків, які зробили таку залежність можливою.

Перша чеченська війна закінчилася підписанням Хасав’юртівських мирних угод, потім бойові дії розпочалися з новою силою. Ми раніше дозволили втягнути себе у “хлібне перемир’я”. На які поступки може піти Україна тепер?

– Підписувати перемир’я можна лише на ваших умовах. Іноді потрібно взяти паузу для поповнення запасів, перегрупування військ. Якщо ти керований, то ти програв. Тим більше, у війні з такою підлою імперією. Хасав’юртівські угоди були помилкою. Джохар Дудаєв залишив заповіт, що угоди можливі лише за міжнародних гарантів. Також він волів не випускати російського війська без політичного визнання Ічкерії. Обидва ці пункти наше керівни­цтво проігнорувало, бо кожен у ейфорії почувався героєм. Дуже небезпечно забувати, що перемога здобувається кров’ю та сльозами усього народу, а не окремими особистостями.

Путін показав, чим є для нього угода про вивезення зерна – наступного дня обстріляв ракетами Одесу. Договір із Росією не коштує паперу, на якому написаний. Тільки коли вона буде слабка та принижена, з нею можна розмовляти. Із Кремлем можна вести переговори лише з позиції сили. Жодне право, гуманізм, сльози, горе – не аргументи. У Першій чеченській війні ми показали силу. Противник був деморалізований. І лише тоді з ними почалася розмова. Але в результаті нас усе одно надурили.

Диктатор з’являється тому, що його потребують маси

Люди для російської імперії – це біосміття, воно їм не потрібне. Кожного року їхнє населення скорочується і його поповнюють за рахунок мігрантів. У Корані є вислів, що неправедні народи будуть замінені. Саме це й відбувається. Вимирають ті, що втратили історичну пам’ять, не мають гідності, не розуміють, що таке нація, – вони деградують під колисання примітивних телешоу і зникають.

Кілька років тому мережею ширилися ролики, що в Москві феноменальна кількість мусульман будує мечеті. Куди вони зникли?

– Кремль не допускає скупчення критичної кількості. У потрібний момент вони піднімають так званих націоналістів, ті влаштовують погроми – “зайві” тікають. Залишаються лише ті, хто прийняв звичаї російського народу.

Про що свідчить прохання Рамзана Кадирова розмістити в Чечні системи протиповітряної оборони? Заговорили про те, що він одного разу зрадив Ічкерію, тепер хоче зрадити Путіна.

– Це конспірологія. Як може людина, яка повністю залежна й дотична до Путіна всіма фібрами душі, зрадити? Кадиров боїться, що якась сердечна людина подарує установку, з якої до нього дотягнуться. Чи українці раптово пульнуть із Himars у його напрямку.

Чому всі бойовики батальйону “Захід-Ахмат” залишаться в Чечні? Раніше Кадиров заявляв, що зібрав цей “елітний” загін для відправлення в Україну.

– Вони йому необхідні для особистої охорони. Крім того, в Україні вже загинуло багато кадировців – і їхні родичі, звісно, цим незадоволені.

Путін – не єдине зло Росії, зауважили ви. За яких умов може змінитися кривава політика цього монстра?

– Тільки масштабна воєнна поразка виправить росіян. Я не вірю жодному російському опозиціонеру, бо вони мають займатися зміною влади у своїй країні, а не втиратись у довіру діаспори за кордоном. І не варто слухати балачки, мовляв, це не народ такий, а лише правитель. Це не Путін особисто зруйнував Бучу, Гостомель, Ірпінь, Маріуполь. А росіяни привели Путіна до влади і створили умови, щоб він там залишався на багато років. Кожен диктатор з’являється тому, що його потребують маси. Усе, що ми нині бачимо, – результат послідовного вибору цього населення. Народом їх не можна назвати. Є старий радянський анекдот. Військовий завод перепрофілювали для випуску швейних машинок. Робітники звично крали деталі, і з них знову збирали автомат Калашникова. Так само й росіяни: хоч би як намагалися змінитись, обирають найагресивнішого та безжального лідера. Інші якості вони вважають ознакою слабкості.

Варто нагадати, що серед німців теж були порядні люди, але після Другої світової денацифікацію пройшов увесь німецький народ. Без цього вони знову взялися б за старе.