22 липня на екрани вийшов "План 9 з відкритого космосу": як провал у кінематографі перетворився на культову класичну стрічку.

22 липня 1959 року в Лос-Анджелесі відбулася прем'єра науково-фантастичного фільму Едварда Вуда-молодшого, що отримав назву "План 9 з відкритого космосу". Автори стрічки сподівалися на великий комерційний успіх, але замість цього створили один з найвідоміших прикладів культового трешового кіно. Протягом тривалого часу цей фільм вважався найгіршим у світі, але з часом його репутація зазнала значних змін.

Анонс до фільму. Зображення з публічних ресурсів.

Сюжет оповідає про прибульців, котрі прагнуть врятувати всесвіт від людської безглуздості і небезпечних технологій. Іншопланетяни втілюють свій задум, повертаючи до життя померлих. Проте амбітний проект режисера стикається з катастрофічним дефіцитом фінансування та незграбною реалізацією. Замість страшної наукової фантастики глядачі отримують смішні епізоди з нестійкими картонними декораціями.

Історія створення цього проєкту наповнена неймовірними курйозами. Для зйомок інопланетних літальних апаратів режисер використовував недорогі іграшкові моделі та навіть автомобільні ковпаки, які підвішували на звичайних волосінях. Сценарій створювався буквально на ходу, а спецефекти виглядали настільки наївно, що замість очікуваного страху викликали у глядачів справжній сміх.

Найбільш відомим "недоліком" цього фільму стало залучення легенди жахів Бели Лугоші. На жаль, актор пішов із життя на самому початку зйомок, встигнувши з'явитися лише в кількох коротких сценах без діалогів. Режисер Ед Вуд вирішив не відмовлятися від впливового імені на постері та знайшов дублера. Ним став особистий масажист дружини Вуда, який був помітно вищим за Лугоші і постійно закривав своє обличчя чорним плащем, сподіваючись, що глядачі не помітять цієї заміни.

Сьогодні "План 9" уже ніхто не вважає найгіршою стрічкою в історії, адже сучасний кінематограф породив куди більш жахливі та нудні картини. Фільм Еда Вуда перейшов у категорію легендарних робіт, які дивляться з величезним теплом і посмішкою. Це унікальний приклад того, як щира любов до кіно та нестримне бажання творити перетворили провальний проєкт на безсмертне свято абсурду.

Нагадуємо, що портал "Коментарі" повідомляв про те, чому Крістофер Нолан ухвалив рішення виключити знаменитий 3000-річний жарт з фільму "Одіссея".