Казарін: Дональд Трамп скасовує все одночасно.

Після закінчення Другої світової війни Сполучені Штати більше не залишалися лише економічною наддержавою. Вони стали символом глобальних цінностей. У той час, коли світ поділився на два протилежні табори, Вашингтон здобув статус столиці колективного Заходу.

Падіння радянської імперії лише підтвердило цей статус. Демократія та свобода більше не залишалися однією з можливих шляхів, а стали основним курсом. Світ нагадував величезний фестиваль, де країни наслідували тріумфатора та адаптували його принципи життя. Вашингтон став символом надії, і цей символ не мав жодної альтернативи.

Гілберт Честертон писав, що Рим полюбили не за його велич -- Рим став великим, тому що його полюбили. Сполучені Штати закохували в себе не джинсами й не кока-колою, а "небесним образом" того й іншого. Голлівуду було простіше, ніж будь-якому іншому центру кіноіндустрії. Адже продавати міф про країну незрівнянно легше, якщо у вашого міфу є гарантовані покупці.

Світ усвідомлював, куди прямує Форрест Ґамп: його шлях вів до глобалізації, свободи та ери першого темношкірого президента. Суспільство розуміло, чому необхідно рятувати рядового Раяна: адже це було зумовлено ленд-лізом, планом Маршалла та долею Західного Берліна. Світ спостерігав, для чого існують ковбої: їхня спадщина пов’язана з правом на власність та верховенством закону.

Від кожного героя американської літератури, від кожного персонажа кінематографа можна було протягнути символічну нитку в сучасність, щоб потім оголосити цю лінію маршрутним листом до свободи. Герої "Титаніка" пливли до Америки Кеннеді та Рейгана. Індіана Джонс шукав артефакти минулого як представник світлого майбутнього. А Джон Макклейн приваблював не лише особистою харизмою, а й декораціями країни, яку він з разу в раз рятував на Різдво.

Читайте також: Роблю висновок: Трамп розводить своїх виборців

Символічний образ неможливий без фундаменту. І останні пів століття весь символічний капітал Сполучених Штатів спирався на американську ж реальність. У цій реальності були айфон і демократія, жувальна гумка та свобода слова, чизбургер і боротьба за права. Ми жили у світі, де лише 41 рік відділяв Барака Обаму від Мартіна Лютера Кінга, -- і це дозволяло нам говорити про тріумф останнього. А отже -- про тріумф Гарві Мілка та Ерін Брокович, Джанґо й Альдо Райна, Тоні Старка та Стіва Роджерса.

З будь-якої точки американського минулого історична пряма вела до відомого нам майбутнього, забезпечуючи гарантований хепіенд. Кожен кіногерой був предтечею сьогодення, а тому навіть у разі поразки все одно перемагав в очах глядача. Символічна роль Сполучених Штатів слугувала виправданням для всіх зигзагів їхньої історії, даруючи кожному своєму прихильникові рятівне "затe". Зате тепер США допомагають бідним. Зате сьогодні захищають слабких. Зате зараз протистоять диктатурам.

Ознайомтеся також: Угоду Трампа щодо дизельного пального з Росії можна розглядати як підтримку тероризму.

Тепер усе це в минулому.

Дональд Трамп зламав не лише традицію публічної риторики. Не лише логіку відносин із союзниками та диктатурами. Він до того ж поховав увесь той символічний капітал, який країна накопичувала десятиліттями.

Дональд Трамп позбавив американський образ його "моральної етики", яка була заснована на ролі та впливі Сполучених Штатів у глобальному контексті. Ця моральна етика дозволяла співпереживати таким персонажам, як Скарлетт О'Гарі, Джон Рембо, Клінт Іствуд і Мартін Ріггс.

Знищуючи символічний капітал на користь економічних інтересів, Дональд Трамп стирає все до основ. Американська мрія більше не узгоджується з моральними принципами. Джинси перестали символізувати демократичні цінності. Сполучені Штати втратили образ "зразка для наслідування". І навіть якщо під час наступних виборів теперішній президент поступиться місцем своєму супернику, пам'ять про те, що 77 мільйонів американців обрали шлях Дональда Трампа, залишиться в історії.

У світі існував прекрасний маяк, але, на жаль, його світло згасло.

Джерело

Автор: Павло Казарін — військовий, журналіст, телеведучий та лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка.