Твори Лесі Українки, Підмогильного та Стяжкіної займають лідируючі позиції серед бестселерів українських авторів у США. Інтерв'ю з видавцем Олегом Коцюбою, яке відбулося в Гарварді.

Більше 20 українських книг англійською мовою були видані в США Українським дослідницьким Інститутом Гарвардського університету, відомим як HURI. Директор видавничої програми цього Інституту, Олег Коцюба, поділився з Голосом Америки, що американці вражені високим рівнем української літератури і висловлюють бажання ознайомитися з більшою кількістю творів.

В час, коли Росія цілеспрямовано руйнує українські книгарні, друкарні та видавництва, інтерес до української книжки у світі зростає, каже видавець. В інтерв'ю Голосу Америки Коцюба назвав українські книги, які стали бестселерами серед американців, розповів, скільки коштує видати переклад української книги у США, а також анонсував переговори із кіновиробниками у Штатах щодо втілення проєктів за мотивами українських книг.

Ірина Матвійчук, Голос Америки: Внаслідок російських атак з травня цього року було знищено або пошкоджено майже 10 мільйонів українських книг. Як ви вважаєте, чи зможе українська видавнича індустрія подолати цю кризу, беручи до уваги, що деякі з найбільших друкарень і видавництв в Україні вже зазнали руйнувань?

Олег Коцюба, керівник видавничої програми в Українському науковому інституті Гарварду, зазначає: "Ситуація для української культури та літератури є вкрай серйозною. З самого початку стало зрозуміло, що війна для Росії не обмежується лише боротьбою за територію. Це завжди було про українську ідентичність, яка втілюється в українській культурі. Ми спостерігаємо, як Росія систематично намагається знищити українські навчальні заклади, бібліотеки, музеї та інші установи, що мають велике значення для нашої культурної спадщини."

Я впевнений, що з належною підтримкою українська книжкова індустрія зможе відновити свої позиції і витримати ці виклики. Однак для цього необхідна більша допомога як з боку української влади, так і від міжнародних партнерів, які підтримують українську культуру, особливо в сфері книговидання.

І. М.: Які, на вашу думку, причини змушують Росію вбачати сенс у застосуванні дорогих балістичних ракет проти книг?

О. К.: Для західних країн, які орієнтуються на раціональність і економічні принципи, це може виглядати зовсім нелогічно. Проте Росія готова не шкодувати ні ресурсів, ні фінансів, щоб завдати максимального удару по мирному населенню України.

Книги мають величезне значення, оскільки вони втілюють український дух та передають його ідентичність. Саме ці твори формують те, що робить українців унікальними, відрізняючи їх від Росії — це прихильність до демократії, прагнення до незалежності та бажання визначити власний шлях розвитку. Усе це, безумовно, суперечить стратегічним намірам Росії щодо підкорення та колонізації України.

І. М.: Шановний пане Коцюбо, ви керуєте видавничою ініціативою в Українському дослідницькому інституті при Гарвардському університеті. Упродовж останніх років ваша діяльність стала надзвичайно помітною: численні українські художні твори були переведені англійською мовою та з'явилися на полицях американських книгарень.

Коли кілька років тому ви розпочали цю ініціативу, що полягала в перекладі та публікації творів українських авторів, ще не було інформації про масове знищення книг внаслідок російських обстрілів. Що саме спонукало вас вірити, що українську літературу потрібно зберігати та популяризувати за межами країни?

О.К.: У мене ніколи не виникало сумнівів щодо важливості популяризації української літератури на світовій арені. Єдине питання полягало в тому, як саме реалізувати цю мету. Тому, з моменту мого приєднання до Українського науково-дослідного інституту в Гарварді у 2018 році, я практично одразу почав працювати над запуском цієї ініціативи.

У серпні 2021 року ми розпочали її діяльність. Її назва - Українська літературна бібліотека Гарварду.

Наразі наша команда складається з двох осіб - мене та одного редактора. Проте українська література, завдяки своїй унікальності та високій якості, здатна конкурувати з кращими зразками світової літератури як минулого, так і сучасності. Вона має всі підстави отримати підтримку та привернути увагу міжнародної спільноти.

Єдиний шлях досягти цього - об'єднати зусилля всіх навколо спільної мети.

Ми розпочали партнерство з кількома благодійними організаціями, такими як Фонд HUCUS (Центр Допомоги Україні в США), United Help Ukraine та For Peace Foundation. Ці організації сприяють нашій меті видати більше творів українських авторів в англомовному перекладі.

Ми також почали розбудовувати інфраструктуру самого перекладу. Перекладачів з української на англійську дуже бракує, тож три роки тому ми запустили нову ініціативу "Літній інститут. Перекладаючи Україну", де впродовж двох тижнів ми навчаємо та налагоджуємо зв'язки з українськими перекладачами.

Мета цієї програми -- показати світові, наскільки красивою та креативною є українська література, що Україна має, що сказати світові, і що її історія заслуговує на те, щоб її знали через літературу.

І. М.: Чи могли б ви поділитися більше інформації про книги, які ви нещодавно опублікували? Які з них користуються найбільшим попитом?

О. К.: Я з величезним задоволенням повідомляю, що до завершення цієї осені ми плануємо випустити більше 20 книг у рамках нашої програми. Це справді вражаючий результат, особливо з огляду на те, наскільки невелика наша команда і скільки зусиль потрібно для розвитку такої ініціативи з нуля.

Ми підготували неймовірну добірку книг, серед яких українські класики, зокрема твори Лесі Українки. Серед них виділяється її захоплююча драма "Кассандра", яка вже була виставлена на сценах театров у Великій Британії та США за нашим перекладом.

Ми також видали ряд творів сучасних українських авторів, серед яких Тарас Прохасько, Олена Стяжкіна, Оксана Луцишина та багато інших. Крім того, ми публікуємо драматургію українських митців, таких як Володимир Рафєєнко та Сергій Жадан, які в своїх п'єсах досліджують теми війни та її вплив на людей.

Я щасливий, що багато наших видань користуються значною популярністю на ринку. Водночас тривають переговори щодо можливості створення повнометражних фільмів американськими кінематографістами, основаних на деяких з наших книг, щоб досягти більшої аудиторії. Це, проте, потребує значних зусиль за лаштунками та значних фінансових вкладень.

І. М.: Чи могли б ви поділитися додатковою інформацією про дискусії стосовно потенційного виробництва фільмів на основі українських літературних творів?

О. К.: Я поки що не можу про це говорити. Це буде оприлюднено, коли ми будемо готові до цього. Але якщо говорити про найпопулярніші книги, які ми видали англійською, можу назвати щоденник Олени Стяжкіної "Україна. Війна. Любов" - це наш абсолютний бестселер. Це, по суті, щоденник колишньої російськомовної української письменниці, яка жила в Донецьку та на власному досвіді відчула, що означає зіткнутися з так званим "рускім міром", коли він приходить до твого міста, до твого селища, і починає його руйнувати.

Це книга, яка здобула вражаючий успіх. Вона сповнена іронії, але водночас має сильний вплив у зображенні подій. Крім того, її продажі на ринку демонструють відмінні результати.

Ще однією відомою книгою є "Місто" Валер'яна Підмогильного, яка була створена на початку XX століття під час епохи так званої українізації — радянської ініціативи, що сприяла відродженню національних мов у республіках Союзу. У творі розповідається про молодого чоловіка, що залишає своє село і переїжджає до міста в пошуках кар'єри. Ця книга відзначається майстерним стилем написання та захоплюючим сюжетом.

І. М.: Чи мали ви можливість дізнатися думки простих американців щодо творів українських письменників? Наскільки їм зрозумілі ці історії?

О. К.: Хочу відзначити, що часто отримуємо відгуки, в яких люди діляться враженнями, що після прочитання книги певного автора вони дивуються, чому раніше не знали про нього.

Наприклад, збірка поезій Мар'яни Кіяновської під назвою "Голоси Бабиного Яру" викликала значний інтерес. Багато американців, включно з поетами, висловлюють думку: "Це одна з найзначніших поетес нашого часу. Чому ж ми не знали про цю поезію раніше?"

На жаль, цей рефрен ми чули вже багато разів. Це свідчить про те, що українська література абсолютно порівнянна зі світовою. Вона може конкурувати з найкращими творами світової літератури. Їй просто потрібно трохи допомоги, щоб охопити ширшу аудиторію. Це переживали багато непривілейованих, колонізованих, маргіналізованих літератур і культур.

І. М.: Який обсяг фінансування ви плануєте на цей рік для вашої програми?

О. К.: Важко визначити точну суму, оскільки витрати на публікацію кожної книги можуть сильно варіюватися, але зазвичай це коливається від 30 до 70 тисяч доларів. Це лише частина витрат. Існують також інші аспекти, які потрібно враховувати при фінансуванні, такі як витрати на дистрибуцію, маркетинг книг та інші пов'язані витрати. Саме тому так важливо, щоб люди та організації, які підтримують цю ініціативу, об'єднувалися. Сьогодні українська культура потребує серйозних інвестицій.

І. М.: Оскільки ви добре орієнтуєтесь у тому, як працює видавнича галузь у США, що б ви порадили українським авторам чи видавництвам, які хотіли б потрапити на американський ринок, особливо зважаючи на те, що книжкова індустрія у США дуже конкурентна.

О. К.: Основна рекомендація, без сумніву, полягає в тому, щоб бути відкритими до своєї аудиторії. Це означає активно залучатися до літературного життя США, шукати можливості для поїздок до Сполучених Штатів, брати участь у різноманітних заходах та фестивалях, представляючи український голос і погляд на світові події, не обмежуючись лише українськими справами. Таким чином, ми можемо ефективно презентувати Україну. Налагодження контактів є ключовим інструментом, який може сприяти більшому розповсюдженню книг українських авторів у США.