Мікроскопічні зображення розміром 8×8 мм, представлені на каплиці Боїмів. Щоб ознайомитися з унікальною моделлю Львова XVIII століття, потрібно відвідати Вроцлав.

За вражаючу панораму мініатюрного Львова архітектор Януш Вітвіцький віддав своє життя.

До сьогоднішнього дня збереглася неповторна пластична панорама Львова XVIII століття — найбільший та найвитратніший проект львівського архітектора Януша Вітвіцького, який став його головним життєвим досягненням. Однак, щоб насолодитися цією захоплюючою мініатюрою, потрібно вирушити до польського Вроцлава.

Концепція та величезні зусилля.

Ідея відтворення Львова та його майже втрачених укріплень XVIII століття виникла у Януша Вітвіцького у 1931 році після його візиту на виставку військових макетів у Парижі. Щоб реалізувати цю амбіційну задумку, архітектор впродовж кількох років детально досліджував давні карти, плани, фотографії та архітектурні видання. Він об'єднав навколо себе потужну команду з понад 20 експертів — архітекторів, істориків і конструкторів. У 1935 році було засновано спеціалізоване Товариство для створення макету пластичної панорами.

Це був грандіозний десятирічний проект, в якому все створювалося з неймовірною точністю та увагою до деталей.

Моделі будівель виготовляли в масштабі 1:200 з фанери та грубого картону. Дахи робили з тонкої мідної бляхи, а складний декор, вежі храмів та мініатюрні скульптури відливали зі свинцю. Балюстради створювали з тоненького дроту.

На каплиці Боїмів були розташовані мікроскопічні портрети, яких розміри становили всього 8×8 міліметрів. Перед Домініканським костелом стояла розкішна карета довжиною 18 міліметрів з колесами, що мали справжні осі.

Вітвіцький відтворив всі фортифікаційні споруди тієї епохи, включаючи Малий та Королівський белюарди, бастеї та стіни з вежами. Вражаюче, але деякі з цих оборонних конструкцій на момент створення макету ще не були виявлені археологами. Наприклад, бастею Низького муру у Львові виявили лише в 1970-х роках.

У середині хатинок встановили 1,5-вольтові лампочки, що дозволило створити яскраву атмосферу. Світло змінювалося, відображаючи різні обличчя Львова: в місячному сяйві, під час пожежі або в промінні раннього сонця.

Експозиційна частина складалася з макету діаметром 15 метрів, який мав кругову форму, та зображення міста на 1,5-метровій кільцевій стіні, що його оточувала. Глядачі мали можливість стояти на рухомій платформі, що створювала ілюзію огляду міста з висоти 350 і 600 метрів за допомогою перископної системи. На 1946 рік макет включав близько 350 будівель і був практично завершений. Загальні витрати на реалізацію проекту перевищили 715 тисяч злотих.

Військові випробування та їх жахлива вартість.

Друга світова війна та зміни в політичних режимах не зламали дух майстра. Незавершений проект залишався в його майстерні на вулиці Вірменській, 23. Вітвіцького тричі брало в полон гестапо та НКВС, які намагалися відібрати його приміщення, проте він хитрував, стверджуючи, що масштабна конструкція не підлягає транспортуванню (хоча насправді макет легко розбирався на частини).

У 1945 році радянська влада звернулася до архітектора з пропозицією очолити проект створення "української" версії історичного Львова. Однак Януш відчував загрозу і вирішив вирушити до Польщі разом зі своєю панорамою. Лише у липні 1946 року він отримав офіційний дозвіл на виїзд. Його шедевр був розібраний і упакований у шість великих ящиків.

Проте виїхати Вітвіцький не встиг. За кілька днів до відправлення його унікальну приватну колекцію книг та документів вилучили й вивезли до Києва. А 16 липня 1946 року до 43-річного архітектора завітали троє невідомих "мистецтвознавців" (одного з яких раніше бачили в формі НКВС). Януш вийшов з ними з майстерні, а наступного дня його знайшли вбитим біля залізничного вокзалу з розтрощеною головою. Автор заплатив життям за свій витвір, так і не побачивши його тріумфу.

Врятування панорамного мистецтва та інноваційна виставка у Вроцлаві.

Два тижні після трагічних подій родина Вітвіцьких, що залишилася без батька, змогла вирушити до Польщі та таємно вивезти скрині з макетом. Протягом наступних 40 років цей унікальний витвір мистецтва зберігали в підземеллях Варшавської політехніки та на складах Вроцлавського університету технологій, ховаючи його від радянської влади.

Згодом макет було передано до музею Вроцлавської архідієцезії, а в 2006 році він став частиною колекції Ossolineum. Тільки у 2015 році вроцлавські художники Адам Грохольський та Томаш Фрончек завершили детальну реставрацію цього шедевра, відновивши кілька втрачених моделей, які зникли протягом років.

Де сьогодні насолодитися панорамою Львова?

Пластична експозиція Львова офіційно представлена в знаменитому комплексі "Hala Stulecia" (Зала Століття), розташованому за адресою: ul. Wystawowa 1, 51-618 у Вроцлаві.

Сьогодні будь-хто має можливість на власні очі дослідити цей вражаючий мініатюрний світ, що виник близько ста років тому. Сучасна виставка доповнена оригінальним мультимедійним шоу та демонстрацією документального фільму, який розкриває драматичну історію унікального макету та його творця, що спочиває на Личаківському цвинтарі у Львові — місті, яке він увічнив у своїх роботах.

Актуальні новини читайте на нашому каналі DailyLviv.com в Telegram та на Facebook.