Ось ще одна неймовірна подорож у Найт-Сіті. Розбір другого сезону серіалу "Кіберпанк: Ті, що біжать по краю" / Cyberpunk: Edgerunners.

Одного разу вийде велика книга, присвячена розробці Cyberpunk 2077, що буде переповнена драматичними подіями та скандалами. Аніме Cyberpunk: Edgerunners займе в ній особливе місце. Поки гра зазнавала критики через численні технічні недоліки та невиконані обіцянки, студія Trigger створила одне з найяскравіших анімаційних шоу, яке змогло відновити пошкоджену репутацію всесвіту Cyberpunk. Сьогодні про гру можна почути набагато більше позитивних відгуків, ніж негативних, тому контекст для виходу другого сезону Cyberpunk: Edgerunners став зовсім іншим. Яким же вийшло це продовження?

Сюжет знайомить нас із новими персонажами, які представляють зовсім різні світи: 12-річний Роман, юний любитель класичного кіно, що не захоплюється популярними в місті відео зі спогадами (мозкограями); старий найманець на ім'я Кінг; дівчина Талія, яка захоплюється кібернетичними імплантами; та загадковий мандрівник на ім'я Ді, чия біографія сповнена таємниць. Ц цієї незвичайної четвірки не існує жодного спільного зв'язку, крім низки випадкових обставин, що приводять їх разом. Звісно, в цій історії не обійдеться без корпоративних інтриг, небезпечних технологій і загрози, що нависла над усім містом.

Студія Trigger залишається майстром анімаційної справи, тому дивитися на кожну сцену "Кіберпанк: Ті, що біжать по краю" / Cyberpunk: Edgerunners - суцільне задоволення. Режисери та аніматори не бояться експериментувати зі стилями: то гротеску додадуть, то до меланхолійних пастельних кольорів звернуться, то взагалі почнуть ненав'язливо цитувати власні попередні роботи.

Омаж на провокаційне аніме Panty & Stocking with Garterbelt - це останнє, чого очікуєш від світу Cyberpunk, але в контексті шоу він працює чудово. При цьому загальна кіберпанк-естетика завдяки теплим, сонячним кольорам здається затишною та по-літньому свіжою. До другого сезону захочеться повертатися хоча б заради того, щоб насолодитися цією атмосферою.

Із персонажами та сюжетом ситуація виглядає трохи інакше. Перший сезон був надзвичайно емоційним і насиченим фансервісом. Другий намагається стати більш інтелектуальним, складним і тематично різноманітним. В результаті виникає парадокс: шоу досягає своїх цілей, і другий сезон дійсно виглядає більш продуманим у порівнянні з першим, але з точки зору відчуттів і простого запам'ятовування він залишає не такі яскраві враження.

Спочатку важко зрозуміти чому. При окремому розгляді кожен епізод працює ідеально. Другий сезон говорить із глядачами про природу мистецтва, ціну помсти, жагу до життя навіть у найжахливіших умовах, привидів минулого - це все важкі та водночас цікаві теми. При цьому шоу робить це доступною мовою та не забуває про доречні комедійні елементи, тому дивиться на одному диханні.

Однак, з розвитком сюжету стає очевидним, що яскравим подіям бракує чіткого емоційного центру, яким славився первісний варіант. Автори значно краще усвідомлюють, що і як вони хочуть донести до аудиторії, але питання "чому?" залишається без відповіді. Внаслідок цього цікаві та взаємопов'язані події можуть не викликати належного резонансу у глядачів.

У мене навіть є власна теорія з приводу цього. Схоже, що перший сезон був справжнім зусиллям, щоб врятувати Cyberpunk 2077 як повноцінну франшизу, тоді як другий сезон виглядає більше як чергова історія з Найт-Сіті — спосіб зайняти фанатів до виходу нових матеріалів. З точки зору контексту, продовження ніби відкрито натякає на те, що нас чекає ще чимало схожих кіберпанк-пригод, внаслідок чого загальна цінність навіть дуже якісного сюжету дещо знижується.

Існує ще один характерний недолік: сюжет занадто активно спирається на відомі шаблони та стереотипи аніме. Історія про помсту за вбивство клану, "внутрішній демон", який прагне заволодіти своїм носієм, і дорослі персонажі, які в розмовах про стосунки ведуть себе як підлітки — це те, що ви, безумовно, бачили безліч разів, якщо регулярно дивитеся аніме. Новий сезон не пропонує нічого нового, а лише повторює знайомі елементи в новому контексті.

Виходить дивна ситуація: другий сезон Edgerunners нема за що відверто критикувати. Додайте до всіх плюсів ще й грамотний фансервіс і круту музику, з якої ви точно підцупите щось у власний плейлист, і отримаєте ідеальне шоу для перегляду після робочого дня. Це точно не стандартний рівень Netflix, коли глядачу згодовують контент лише заради годин перегляду. В новій історії про Найт-Сіті вистачає авангардного, яскравого, провокаційного та ґрунтовного.

Проте перший сезон уже не можна вважати видатною подією. Якщо ситуація продовжить розвиватися в тому ж дусі, анімаційній франшизі варто розглянути можливість припинення своєї діяльності.