За межами повсякденності: Центральне кладовище Вінниці, що зберігає її історичну спадщину - 20 хвилин

* Вінницьке Центральне (Підлісне) кладовище -- найбільший некрополь міста, що займає 20 гектарів землі та є свідком його найдраматичніших історичних подій.

Хоча цей цвинтар не може похизуватися популярністю Байкового чи Личаківського, саме тут спочили міські голови, видатні архітектори та інші особистості, які залишили свій слід в історії Вінниці.

* Чому ж це місце досі залишається незаслужено обійденим увагою, а деякі його таємниці досі здатні шокувати?

На авторському ютуб-каналі журналіста Михайла Курдюкова вийшло відео про кладовище Центральне (Підлісне), що знаходиться у Вінниці. Переглянули ролик та вибрали з нього найцікавіше. Також його можна переглянути повністю за цим посиланням.

Кривава віхa: Меморіал на честь жертв комуністичного режиму

Історія цього цвинтаря, який офіційно було відкрито у 1945 році, тісно переплетена з трагедією сталінських репресій. У безпосередній близькості від головного входу розташований Меморіал, присвячений жертвам комуністичного терору.

У цьому місці, відомому як спецзона НКВС "Фруктовий сад", було проведено перепоховання близько 10 тисяч невинно загиблих мешканців Вінниці, які стали жертвами розстрілів у 1937-1938 роках.

Пам'ятник авторства Козарадського є потужною художньою рефлексією на трагедію. Скульптура зображує людину, поставлену до стіни на розстріл, а поряд -- дві скорботні фігури, що створюють християнську алюзію на Розп'яття Христа.

Історик Олександр Федоришен, який очолює "Музей Вінниці", поділився інформацією про квартал почесних поховань, де, неподалік від могил тисяч жертв, знайшов свій спочинок Яків Тернівський. Цей обласний прокурор, який був одним із членів "трійки" НКВС, особисто підписував смертні вироки. Парадокс полягає в тому, що людина, яка виконувала злочинні накази середньої ланки, має почесне місце для поховання поруч із тими, кого вона стратила.

Архітектори, міські голови та реформатори

Центральне кладовище стало останнім притулком для багатьох видатних постатей, які формували архітектурне та інфраструктурне обличчя Вінниці.

Самуїл Рабін був архітектором, що керував Облпроєктом, який відповідав за відновлення та реконструкцію Вінниці після завершення Другої світової війни.

Антоній Крейчі — автор проекту Будинку залізничників та один з розробників плану мікрорайону Вишенька.

Генріх Лютворт - міський голова, який здобув популярність завдяки своїй ролі в історії вінницького тролейбуса, і його часто називають "батьком" цього транспортного засобу. Незважаючи на те, що Вінниця не відповідала встановленим критеріям для отримання дозволу, він ініціював запуск тролейбусного руху в місті.

У цьому ж місці спочиває колишній міський голова Володимир Ваховський, чия кампанія на виборах 2000 року була пов'язана з журналістом Георгієм Гонгадзе, котрий у той час перебував у Вінниці.

Відомі та забуті імена

Цей цвинтар також слугує місцем пам'яті для релігійних діячів, таких як отець Марцелій Високінський, який був настоятелем костелу Діви Марії Ангельської і активно відстоював права вірян на відвідування храму. Тут також похований Юрій Курій, один з наймолодших учасників антинацистського підпілля під час Другої світової війни. Його останки були перенесені з Меморіалу Слави, щоб відповідно до бажання матері знайти спокій поруч із нею.

Однак Вінниця не має традиційного пантеону: могили багатьох знаменитих вінничан, таких як архітектор Григорій Артинов, були втрачені внаслідок рекультивації старих кладовищ.

Важливу роль у цьому контексті відіграють єврейські райони, що виникли після закриття старого єврейського кладовища. Тут можна побачити символічні могили (кенотафи), в тому числі одну, присвячену дитині, яка загинула під час евакуації.

Незважаючи на те, що більшість написів на старовинних могилах виконані російською, цей цвинтар є яскравим свідченням багатонаціональної та багатомовної спадщини міста, де поховання тривають і досі.

Таким чином, Центральне кладовище вражає своєю атмосферою, втілюючи не лише печаль, а й цінну історичну спадщину про тих, хто колись мешкав, закохувався, веселився та творив у Вінниці.

Саме тому, попри занедбаність деяких старих могил, дослідники та історики продовжують відвідувати його, щоб зберегти пам'ять про тих, хто заслуговує на гідний спочинок.

Читайте також:

Замість ТЦК – смартфон або "Прозорий офіс". Які нововведення в системі відстрочок чекають вінничан?

Пропонується виділити більше 44 мільйонів гривень на відновлення вежі Артинова.

Чи готові світлофори до цьогорічних відключень електроенергії? Ми з'ясували це питання.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google