Оформлення храму, що став рекордсменом, у стилі "петриківки" – це історія талановитої художниці з Маріуполя, яка відновила його після втручання окупантів.

Посилання для регіонів, де доступ до сайту Радіо Свобода обмежений.

До початку російської війни мисткиня Ольга Черьомушкіна розписувала будівлі Маріуполя петриківським розписом, а її роботи двічі потрапили до Книги рекордів України. Одна із них - розпис завдовжки півтисячі погонних метрів на храмі Святого Петра Могили та соборі Успіння Пресвятої Богородиці. У 2024 році, за даними Маріупольської міської ради, окупанти вирішили знищити це оздоблення, щоб "привести храм до відповідності канонам РПЦ".

У 2022 році Ольга та її сини знайшли притулок у Німеччині. Вона організовує майстер-класи з петриківського розпису для українців та іноземців, демонструє свої твори на виставках і активно зберігає традиції народного мистецтва, перебуваючи далеко від рідної землі. Свою історію вона розповіла в рамках проєкту "Ти як?" від Радіо Свобода.

Ольга Черьомушкіна вперше поринула у світ Петриківського розпису в дитинстві, коли їй було всього сім-вісім років. Саме в таборі вона приєдналася до художнього гуртка. Жінка походить із Дніпра.

У цьому регіоні Ольга після закінчення школи вирушила до Петриківки, щоб здобути освіту з розпису в місцевому училищі.

"Обожнюю працювати з викликами."

Після весілля жінка переїхала до Маріуполя. У цьому місті подружжя придбало власний будинок і виховувало своїх синів. Паралельно вона не залишала своє захоплення живописом: зокрема, виконала замовлення на розпис будівель ресторану, поліклініки та дитячого садка.

З початком агресії Росії проти України чоловік Ольги вирішив стати добровольцем і приєднався до збройних сил. Вона, у свою чергу, почала активно займатися волонтерською діяльністю та продовжила працювати над "петриківкою". У 2014 році художниця прикрасила пансіонат у курортному населеному пункті Мелекіне, що знаходиться за 20 кілометрів від Маріуполя, а також оздобила паркан військової частини, де дислокувався підрозділ "Азов".

"Цей паркан був завдовжки 133 метри. Потім ми ще його оновили й зробили довшим - у підсумку вийшло понад 140 метрів. Але ці зміни вже не вносили до Книги рекордів України. Розписувала я його рівно 18 днів".

У 2020 році художниця знову потрапила до Книги рекордів України, створивши найбільший розпис площею 500 погонних метрів на храмі Святого Петра Могили та Соборі Успіння Пресвятої Богородиці в Маріуполі.

Для реалізації цього волонтерського проекту близько 350 меценатів зуміли зібрати приблизно 10 тисяч доларів менш ніж за три місяці. Роботи виконувалися акриловими фарбами в біло-блакитних відтінках з жовтими акцентами, а після завершення розпису їх покривали лаком. Процес почався напередодні річниці 13 квітня 2014 року, коли, за інформацією місцевої влади, російські бойовики захопили адміністративні будівлі та заблокували кілька вулиць у центрі міста, в результаті чого встановили контроль над ним. 13 червня українські військові в ході тривалої атаки знищили ворожі позиції, знищили їхню техніку та звільнили Маріуполь.

По завершенні тримісячних збройних конфліктів у травні 2022 року, російські війська захопили Маріуполь. Це стало вже другою окупацією цього міста протягом останніх десяти років.

"Мені завжди подобались проекти, що потребують виклику. Цей раз став найбільшим випробуванням, адже було безліч труднощів: висота, велика площа й конструкція з певними недоліками. Наприклад, вікна не були розташовані на однаковій відстані. Мені потрібно було все так скомпонувати, щоб орнаменти, які я наносила на храм, виглядали гармонійно, а не "блукали" по стінах."

У червні 2022 року Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя, оголосив, що загарбники знищили всі книги в бібліотеці храму Петра Могили, серед яких знаходилися рідкісні примірники україномовних видань.

У листопаді 2024 року Маріупольська міська рада повідомила, що російські окупанти вирішили "привести храм до відповідності канонам РПЦ" та змінити його оздоблення. Для цього прибули так звані "православні волонтери".

В Міністерстві культури України висловили рішучий протест проти цих дій, підкресливши, що Росія свідомо руйнує українську культурну спадщину, прагнучи знищити все, що визначає українську ідентичність.

"Допомагало зберегти розумність"

На початку 2015-го Ольга на декілька місяців переїхала до Києва. Згодом на запрошення монахині вона перебралася до Львова.

Я продовжувала займатися живописом, і невдовзі почала організовувати свої перші майстер-класи в бібліотеці. З часом ці воркшопи проходили не лише там — я малювала і наносила свої роботи на різні вироби. При цьому я була у декретній відпустці з трьома малюками.

Вона малювала на одязі та предметах побуту яскравими квітами та цікавими візерунками. Одночасно організовувала онлайн-майстер-класи з "петриківки" для учнів з усіх куточків України та з-за меж країни.

Після початку великого вторгнення Росії в Україну Ольга отримувала медикаменти, необхідні речі та іншу гуманітарну допомогу від друзів за кордоном і щедро ділилася цими ресурсами з тими, хто їх потребував. Крім того, вона приймала у себе переселенців, які планували продовжити свою подорож за межі країни.

Невдовзі подруга Ольги висунула ідею про спільний переїзд до Німеччини разом із її синами.

"Коли нас привезли, це був творчий простір, така арт-студія. Я дуже здивувалася, що потрапила за призначенням. Ми жили у власниці цієї студії Марії - вона виділила нам кімнату. Вважаю, що мені пощастило зустріти саме таку людину. Ми й досі підтримуємо з нею зв'язок".

Уже наступного дня, розповідає Ольга, вона почала малювати разом з іншими українками у студії та проводити майстер-класи.

Це суттєво допомагало зберегти розум. До нашої групи приєдналися інші українці, і ми почали організовувати воркшопи. У місті є магазин для творчості, де можна придбати все необхідне, або ж можна замовити матеріали через інтернет. Багато людей відвідують заняття з петриківського розпису. Серед постійних учасників є не лише наші жінки, а й одна жінка з Індії, у якої це дуже добре виходить. Це надзвичайно приємно. На інші майстер-класи також приходять німці.

У північному німецькому місті Росток Ольга організовує майстер-класи з різних художніх технік, таких як мозаїка, робота з текстурною пастою та пап'є-маше. Як українська художниця, вона також представляє свої творчі роботи на ярмарках і виставках.

На початку травня 2026 року, згідно з інформацією УВКБ ООН, в Німеччині близько 1,3 мільйона українців отримали статус тимчасового захисту.