Музей Майдану без Голови

Музей Майдану без Голови

Здавалося, його ніколи не відремонтують після пожежі, але життя невпинне і відновлений Будинок Профспілок знову функціонує. Тут є кафешки, якісь офісний простір і….  Музей Майдану. Якщо не чули, то не соромтесь, бо музеєм у нас називають крихітну кімнатку на першому поверсі, з кількома стендами та плазмами.

Якось записалась  туди на екскурсію. Крім мене прийшло аж дві людини. Екскурсовод досить формально повідомила, що «революція почалася з поста Мустафи Наєма та заклику брати термос». Ті хто були у приміщенні дружно зітхнули – всі ми очікували дещо іншого підходу до справи у Музеї Революції Гідності. На другий поверх, там де знаходиться хаб, нас не пустили – не положено.

Після розчарування почала дізнаватись, что завжди так «масово»  ходять у музей, і що відбувається у просторі в самому центрі столиці? Висновок був  невтішний. Люди не відвідують музей – вони або не знають про нього, або йдуть розчаровані і не запрошують туди друзів сарафанним радіо. А у хабі взагалі відбувається в кращому випапдку одна подія на місяць – про що свідчить розсилка.

Видається, у Музеї Революції Гідності і гадки не мають, що сучасний музей – це інтертеймент, там має бути цікаво, навіть якщо мова іде про дуже болючі теми. Хто відвідував Музеї Повстання польського у Варшаві, має з чим порівнювати.

Маленьке приміщення та хаб у  центрі майже не використовуються. Хоча номінально, за паперами, там  постійна толока.

Хто ж керує Музеєм Майдану?  Це такий собі Ігор Пошивайло – класичний музейник зі стажем, який перед цим так само хутко опікувався Музеєм Гончара. Пошивайло начався закордонном, навіть стипендію Фулбрайта отримав, але це не допомогло йому зрозуміти, що в сучасному світі – коммунікація вирішує. А  повідомлення про музей Майдану  у медіа, нажаль, суцільні зашквари та скандали.

Провали пунктиром:

1.  Окремі родини Небесної сотні проти будівництва Меморіалу на Інституській, тому що там і досі тривають слідчі експерименти у справах загиблих.

Пошивайло каже, що ніби перед початком будівництва попередньо радився з усіма  родичами полеглих героїв. Але очевидно, що тоді б це не викликало такої хвилі обурення, коли люди буквально кидалися під екскаватор, щоб зупинити будівництво. Представник слідчих Горбатюк, стверджує, що Музей без попередження поставив будівельний паркан, Пошивайло знову каже, що його «невірно зрозуміли» і він не хотів починати роботи.

Виникає велики питання про  вміння Пошивайла вести перемовини та домовлятися. А це важлива риса для керівника.

2.  У канун минулорічної річниці Революції  до Пошивайла приходять з обшуками. Під час досудового розслідування з’ясувалось, що аванс у 111 млн грн на будівництво музею генпідрядник отримав ще наприкінці 2018 року, а будівництво і досі не почалося. Загалом вартість меморіалу, за приблизними оцінками, становить 154 млн грн. Підрядником будівництва стала компанія з назвою «Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня «Україна-Реставрація». Останню журналісти-розслідувачі пов’язують з Андрієм Кравцем, який за часів президентства Віктора Януковича керував Державним управлінням справами і якого називали завгоспом Януковича.

Пошивайло знову невинний «зайчик», він каже, що ділянка, на якій мали будувати музей, перебуває під арештом.

Слідство, доречі, триває, Пошивайло пише купу листів у різні контролюючі інстанції. Але, здається, йому такий пін-понг довподоби – гарне прикриття, чему  досі немає справдньої  небутафорської будівлі Музею Майдану. 

Але все це обставини, а є  факт: керівник музею  за п’ять(а насправді майже шість років керівництва – спочатку він  займав посаду без конкурсу) не спромігся побудувати сучасний Музей, хоча гроші на нього було надано!

3.  Останній  провал музейників, коли вони дозволили встановити напроти меморіалу Небесної Сотні  декорації з радянськими автоматами из газованою водою. Це іспанський сором. Як виявилось, потреби в саме цій локації для зйомок роліку не було, декорації можна було розмістити в будь-якій іншій частин Майдану. Але для цього треба вміти спілкуватися….

Пошивайло знову перекидав відповідальність на Мінкульт та КМДА – треба було щось вигадати. А Музей Майдану знову опинився у неприємній історії.

Пошивайло, вірогідно, азартна людина – з такими «зальотами» у продовж каденції, зокрема, пов’язаними з незакритими справами по крадіжках, треба тихенько ретируватися з «місця злочину». Але зухвалість – міста бере, і Пошивайло вирішив балатуватись на наступні 5 років на посаду директора Музею Революції Гідності.

Що він там робитиме? Буде писати чергові листи из виправданнями, чому не можна побудувати Музей? Готувати фейкові звіти про те, що люди відвідують Музей Революції Гідності натовпами? Дратувати родини Небесної сотні непослідовною поведінкою?

Музею Революції гідності потрібен керівник, якому ця справа болить. І краще  хай це буде не професійний музейник, який вміє складати артефакти на складі, а класний піарник, який витащить Музей Революції Гідності з болота, де він затряг. Джерело: https://censor.net/ru/b3284633

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.