“Спейс пітчинг” шукає авторів для російських продакшнів. Українська кіноспільнота – допомагає

“Space Production” заохочує українських сценаристів до написання текстів російською і праці на країну-окупанта».  У жюрі конкурсу – Притула, Ворожбіт та Сінькевич.

Читайте як учасника конкурсу схиляли до співпраці з Російською Федерацією.

Півфіналісти  внутрішнього сценарного пітчингу продакшену у категорії “комедійний серіал”, що проводиться в Україні, отримали від директора “Space Productioп” з виробництва Валерія Сотова пропозицію взяти участь в тендері з адаптації іспанського серіалу “Сімейка”. Тестові завдання мали бути виконані російською мовою, адже адаптація розрахована на російський ринок.

У журі конкурсу  серед інших входять Сергій Притула, Наталія Ворожбит, Юлія Сінькевич. А в експертній раді –  кіонакадемік Володимир Войтенко і голова Гільдії сценаристів України – Андрій Бабік. https://www.space-pitching.tv/

Співвласниці “Space Production” Легоні-Фіалко  і Ласкарі  – українські кінодіячки, які професійно зростали  тут, а потім подалися на заробітки в Росію. Там з 2012 по 2019 роки вони працювали на ТВ-3 та СТС й очолювали канали.

Тобто, російсько-українська війна не стала на перешкоді їхній успішній кар’єрі в країні-агресорі і окупанті. Тут московити українців вбивають, катують, мордують, а вони там у Москві працюють. Спокійнісінько. Ніби це не їхня війна. Яка їх ніяк не стосується. Чи можливо це? Чи нормально?

У мене виникає важка морально-етична дилема. От що робити? Чи брати за таких обставин участь у пітчингу? Шукаю для себе виправдань. І придумую таке: ну от вони там працювали, нехай це лишається на їхній совісті, а зараз вже повернулися в Україну і тепер весь здобутий досвід і знання спрямують на розвиток українського кінематографу. Як компенсатор за всі тяжкі. Як акт мовчазного покаяння. Вимушено задовольняюсь такими міркуваннями і вирішую взяти участь у пітчингу.

Потрапляю із заявкою свого кінопроекту у півфінал. Аж тут отримую листа-пропозицію від директора з виробництва  Валєри Сотова.

Це  москвич, з московським номером (+790). В тексті пропозиції, яка розсилалася українським сценаристам, він пише про потребу адаптації серіалу “Сімейка” для умов “НАШЕЙ страны”, не називаючи якої саме. Одначе, однозначну відповідь на це питання дає московська локація і телефон Сотова. А також – вимога писати російською.

У світлі викладеного “Спейс”-пітчинг видається мені спробою виявлення і заохочення талановитих українських авторів (він проводиться як для профі так і початківців) до праці на кіноіндустрію країни-окупанта. А патріотичні члени журі та експертної ради – таке собі прикриття для справжньої мети.

Ось як прокоментував свою участь у суддівстві сумнівного пітчингу Сергій Притула:

Олексій Мазур, Дніпро